- •Спеціальні транспортні та навантажувально-розвантажувальні засоби Значення транспорту в світовому господарстві
- •Автотранспорт (описано для Росії переробити для України)
- •Організація управління автомобільним транспортом і технологічного процесу
- •Класифікація кузовів вантажних автомобілів
- •Класифікація контейнерів.
- •П акетний спосіб перевезення
- •Навантажувально-розвантажувальні засоби
- •Станини конвеєрів
- •Стрічкові транспортери
- •Скребкові, планчасті та пластинчаті конвеєри
- •Вантажопідйомні машини
- •Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.2.1. Гнучкі підйомні органи
- •1.2.2. Блоки
- •1.2.3. Поліспасти
- •1.2.4. Канатні барабани
- •1.2.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.2.5.1. Гакові підвіски
- •1.2.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.2.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •1.3. Механізми підйому вантажопідйомних машин
- •1.3.1. Кінематичні схеми
- •1.3.2. Розрахунок електродвигуна механізмів підйому
- •1.3.3. Передачі механізмів підйому
- •1.3.4. Гальмівні механізми
- •1.3.4.1. Зупинники
- •1.3.4.2. Гальма
- •1.3.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •1.3.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •1.4. Крани
- •1.4.1. Мостові крани
- •1.4.1.1. Розрахунок головної балки мостового крана
- •1.4.1.2. Розрахунок механізмів пересування
- •1.4.2. Поворотні стрілові крани
- •1.4.3. Автомобільні крани
- •1.4.4. Стійкість кранів
- •1.5 Підйомно-оглядове обладнання
- •1.5.1 Оглядові канави
- •1.5.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •1.5.3 Підйомники та їх класифікація
- •1.5.4 Електромеханічні підйомники
- •1.5.5 Електрогідравлічні підйомники
- •1.5.6 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
Вантажопідйомні машини
Вантажопідйомні машини загального призначення здебільшого застосовуються для переміщення штучних вантажів і тому у сільськогосподарському виробництві їх використовують порівняно рідше, ніж конвеєри.
Вантажопідйомні машини поділяються:
По конструкції:
підіймальні пристосування (домкрати, лебідки, талі);
крани (автомобільні, козлові, мостові);
навантажувачі (грейферний, автонавантажувач).
По типу привода:
з ручним, машинним та комбінованим.
По напряму переміщення транспортованого вантажу:
вертикальні, горизонтальні та комбіновані.
Основні характеристики вантажопідйомних машин:
вантажопідйомність від 25,0 до 7,5т; швидкість підіймання, переміщення і повороту; висота підіймання; проліт; виліт, база; габаритні розміри; маса; потужність.
Деталі та вузли вантажопідйомних машин
1.2.1. Гнучкі підйомні органи
До гнучких підйомних органів належать канати і ланцюги.
Канат – це гнучкий виріб з дроту, рослинних або синтетичних волокон.
Основний
тип гнучких органів, які застосовуються
в підйомних машинах – це сталеві дротяні
канати. Виготовляють канати з високоміцного
сталевого дроту діаметром
з
.
Існує багато різних конструкцій сталевих
канатів (рис. 1.4), які застосовують
залежно від умов експлуатації.
На канатних машинах спочатку дріт звивається в сталку, а сталки навколо осереддя – в канат. Канати виготовляють трьох сортів: В (вищий), І та ІІ.
Дослідженнями доведено, що працездатність канатів значною мірою залежить від конструкції осереддя. Осереддя в канаті правлять за опору для сталок, надають канату гнучкості, а також утримують в ньому мастило. У канатах застосовують в основному осереддя з рослинних волокон – коноплі, а також з синтетичних волокон – нейлон, капрон та металоорганічні.
Конструкції канатів |
||
а)
|
б)
|
в)
|
г)
|
||
а – із дроту однакового діаметру; б – із дроту різного діаметру; в – паралельного звивання; г – хрестового звивання
Рис. 1.4
|
||
Класифікують канати за такими ознаками:
За типом сукання:
ТК – з точковим контактом окремих дротів між шарами при різнобічному суканні;
ЛК – з лінійним контактом дротів суміжних шарів по всій довжині при однобічному суканні;
ТЛК – точково-лінійним контактом, де два шари дроту сукані в один бік, а третій – в протилежний;
За кількістю сталок: одно-, три-, п’яти-, шести-, семи-, восьми- і вісімнадцятисталкові.
Найпоширеніші в підйомних машинах шестисталкові канати хрестового сукання з числом дротів 222 і 336.
Переваги канатів: висока міцність; невелика погонна маса; велика гнучкість; можливість працювати на високих швидкостях; безшумність роботи; достатні довговічність і надійність; властивість зменшувати динамічні навантаження на механізм внаслідок пружності.
Ступінь спрацювання каната визначається числом обірваних дротів на довжині одного кроку. Установлено граничні норми обірваних дротів залежно від конструкції каната (5...14%).
Розрахунок канатів зводиться до визначення розривного зусилля, за яким вибирають тип і розміри каната з основними його параметрами, згідно стандартів.
Розрахункове розривне зусилля в канаті визначається згідно норм Держнаглядохоронпраці
|
(1.1) |
де
– робоче зусилля в канаті (біля барабана)
поліспастової системи (натяг однієї
вітки каната);
– мінімально
допустимий коефіцієнт використання
каната (мінімальний коефіцієнт запасу
міцності каната), який вибирається в
залежності від групи класифікації
механізмів (режимів роботи) згідно норм
Держнаглядохоронпраці.
Натяг однієї вітки каната поліспаста при підніманні номінального вантажу:
|
(1.2) |
де
– сила тяжіння номінальної маси
вантажу, Н;
– кратність поліспаста;
– коефіцієнт корисної дії поліспастової
системи;
– коефіцієнт, що враховує тип поліспаста
(число ланок, що йдуть на барабан),
– для простих
поліспастів,
– для здвоєних.
Вантажні ланцюги в підйомних механізмах застосовують рідше, ніж канати, внаслідок меншої надійності.
За
конструкцією ланцюги поділяються на
зварні (рис. 1.5, а) і пластинчасті
(рис. 1.5, б). Зварні ланцюги
застосовуються в талях, підйомних
механізмах малої вантажопідйомності
та з ручним приводом
.
Вантажні ланцюги а) б)
а – зварний; б – пластинчастий
Рис. 1.5
|
Пластинчасті
ланцюги складаються з окремих пластин,
з’єднаних між собою валиками.
Їх
застосовують в талях та підйомних
механізмах при
і
.
Вибирають ланцюги за розривним зусиллям.

,