- •Методичнi вказiвки
- •"Теплопостачання промислових об’єктів”
- •©Нувгп, 2004
- •1. Визначення витрат тепла споживачами
- •1.1. Витрати теплоти на опалення.
- •Значення питомих опалювальної та вентиляційної характеристик житлових і громадських будівель
- •1.2. Витрати теплоти на вентиляцію
- •1.3.Витрата теплоти на гаряче водопостачання.
- •1.4. Витрата теплоти на технологічні потреби
- •Характеристики норм гарячого водопостачання
- •2. Проектування котельні
- •2.1.Принципіальні теплові схеми парових котелень.
- •3. Розрахунок теплової схеми котельні
- •3.1. Вихідні дані для розрахунку:
- •3.2. Розрахунок водогрійної частини теплової схеми котельні.
- •3.2.1.Розрахунок відпуску теплоти
- •3.2.2.Розрахунок витрати мережної води.
- •3.2.3.Вибір водогрійних котлів.
- •3.2.4.Розрахунок водного балансу котельні
- •3.3. Розрахунок парової частини теплової схеми котельні.
- •3.3.1.Визначення витрат пари для підживлення мережі.
- •3.3.2.Визначення витрат пари на живлення котла
- •3.3.3.Розрахунок витрат пари на підігрівання сирої води
- •3.3.4.Розрахунок балансу деаератора живильної води
- •3.3.5. Вибір парового котла
- •4. Проектування і гідравлічний розрахунок трубопроводів.
- •Відстань між нерухомими опорами трубопроводів
- •4.1. Гідравлічний розрахунок трубопроводів водяних теплових мереж
- •Значення коефіцієнта α
- •Гідравлічний розрахунок трубопроводу водяної мережі
- •4.2. Гідравлічний розрахунок трубопроводів парових теплових мереж
- •Рекомендована максимальна швидкість пари в паропроводі
- •Питома вага перегрітої пари, γ, кг/м3, при різному тиску і температурі
- •Теплоємність перегрітої водяної пари, ср, Кдж/кгоС
- •Питомі втрати тепла трубопроводами, Δq, Вт/м оС
- •4.3. Гідравлічний розрахунок конденсатопроводів
- •Гідравлічний розрахунок паропроводу
- •Значення коефіцієнта φ
- •Рекомендована література
Питома вага перегрітої пари, γ, кг/м3, при різному тиску і температурі
Тиск Мпа |
Температура, оС |
||||||||
120 |
160 |
200 |
220 |
240 |
260 |
280 |
300 |
400 |
|
10 |
0,546 |
0,494 |
0,452 |
0,433 |
0,415 |
0,400 |
0,386 |
0,372 |
0,316 |
20 |
1,108 |
0,999 |
0,908 |
0,870 |
0,836 |
0,804 |
0,773 |
0,745 |
0,634 |
30 |
- |
1,510 |
1,370 |
1,310 |
1,260 |
1,210 |
1,160 |
1,120 |
0,950 |
40 |
- |
2,020 |
1,840 |
1,760 |
1,680 |
1,620 |
1,560 |
1,500 |
1,270 |
50 |
- |
2,560 |
2,310 |
2,210 |
2,110 |
2,030 |
1,950 |
1,880 |
1,590 |
60 |
- |
3,100 |
2,790 |
2,660 |
2,540 |
2,440 |
2,350 |
2,260 |
1,910 |
70 |
- |
- |
3.270 |
3,120 |
2,980 |
2,860 |
2,740 |
2,640 |
2,230 |
80 |
- |
- |
3,760 |
3,580 |
3,420 |
3,280 |
3,150 |
3,030 |
2,560 |
90 |
- |
- |
4,250 |
4,050 |
3,860 |
3,700 |
3,560 |
3,420 |
2,880 |
100 |
- |
- |
4,750 |
4,510 |
4,300 |
4,120 |
3,960 |
3,800 |
3,200 |
110 |
- |
- |
5,260 |
5,000 |
4,760 |
4,550 |
4,360 |
4,190 |
3,530 |
120 |
- |
- |
5,800 |
5,480 |
5,220 |
4,980 |
4,78 |
4,580 |
3,860 |
130 |
- |
- |
6,310 |
5,970 |
5,680 |
5,420 |
5,200 |
4,980 |
4,180 |
140 |
- |
- |
6,850 |
6,480 |
6,150 |
5,850 |
5,600 |
5,390 |
4,500 |
150 |
- |
- |
7,400 |
6,970 |
6,610 |
6,310 |
6,030 |
5780 |
4,830 |
200 |
- |
- |
- |
9,580 |
9,040 |
8,560 |
8,160 |
7,800 |
6,490 |
250 |
- |
- |
- |
- |
11,60 |
10,90 |
10,39 |
9,910 |
8,190 |
300 |
- |
- |
- |
- |
14,30 |
13,40 |
12,70 |
12,10 |
9,860 |
360 |
- |
- |
- |
- |
- |
16,60 |
15,60 |
14.76 |
11,95 |
Якщо в таблицях питомі втрати тиску наведені в кг/м2.м, для їх переведення в Па/м потрібно пам’ятати, що 1 Па = 0,102 кг/м2 (див. додаток 28 МВ 056-181).
За таблицями 1.6 [1], 4.7 цих МВ визначають питому вагу пари γпоч в початковій точці ділянки, яка відповідає температурі і тискові в цій точці. Середню питому вагу пари на ділянці γоmid приймають орієнтовно, передбачаючи зменшення її завдяки зміні тиску і температури пари.
За отриманими значеннями та lр визначають фактичні втрати тиску на ділянці ΔР (див. п.4.1 МВ).
Для
перегрітої пари потрібно врахувати
зменшення температури пари за рахунок
втрата тепла в навколишнє середовище:
(4.8)
де ср – дійсна теплоємність пари при середньому значенні тиску на ділянці та середній температурі, визначається за табл. 4.8; при розрахунках можна приймати параметри пари для початку ділянки;
Таблиця 4.8
