Теплоємність перегрітої водяної пари, ср, Кдж/кгоС

Тиск, МПа	Температура, оС
	200	220	240	260	280	300	400
0,50	2,123	2,077	2,056	2,052	2,052	2,056	2,094
1,00	2,395	2,261	2,190	2,148	2,135	2,127	2,123
2,00	-	2,935	2,634	2,470	2,382	2,311	2,123
3,00	-	-	3,358	2,927	2,671	2,521	2,278
4,00	-	-	-	3,525	3,057	2,788	2,366

ΔQ – втрати тепла ділянкою трубопроводу, Вт, для визначення яких потрібно знати питому втрату тепла Δq Вт/м^оС (див. табл.4.9) та розрахункову різницю температур пари t_п та оточуючого середовища t_о : (4.9)

Температура оточуючого середовища приймається: при надземному прокладанні – середньорічна температура зовнішнього повітря, в непрохідних каналах - +5^оС, в прохідних каналах і тунелях – +40^оС.

Визначивши тиск та температуру пари в кінцевій точці ділянки, за табл. 4.7 визначають питому вагу пари для цієї точки, γ_кін, перевіряють фактичне середнє значення питомої ваги пари γ_mid та порівнюють його з прийнятим апріорно. Розрахунок ділянки вважається закінченим, якщо нев’язка не перевищує 5...10%.

Сумарні втрати тиску по основній магістралі повинні становити 90-100% від розрахункового перепаду тиску.

При розрахунку відгалужень нев’язка між сумарними втратами тиску по трубопроводу від котельні до кожного з кінцевих споживачів та втратами тиску

Таблиця 4.9

Питомі втрати тепла трубопроводами, Δq, Вт/м оС

Діаметр труби, Dзовн Мм	Надземне прокладання			В непрохідних каналах			В прохідни каналах
	Температура пари, оС
	до 200	200-300	350-450	до 200	200-300	350-450	до 200	200-300	350-450
32	0,48	0.48	0.48	0,47	0,45	0,45	0,52	0,51	0,49
45	0,55	0,53	0,53	0,53	0,53	0,52	0,59	0,58	0,56
57	0,60	0,59	0,59	0,58	0,57	0,56	0,64	0,63	0,59
76	0,66	0,66	0,65	0,64	0,64	0,63	0,71	0,69	0,66
89	0,72	0,71	0,63	0,70	0,67	0,66	0,74	0,72	0,70
108	0,79	0,77	0,76	0,76	0,74	0,72	0,81	0,78	0,76
133	0,86	0,84	0,83	0,83	0,80	0,79	0,92	0,87	0,83
159	0,93	0,91	0,89	0,89	0,87	0,86	1,02	0,96	0,89
219	1,09	1,08	1,06	1,05	1,04	1,01	1,20	1,14	1,07
273	1,24	1,22	1,17	1,20	1,17	1,09	1,32	1,27	1,19
325	1,39	1,36	1,31	1,34	1,30	1,27	1,45	1,38	1,30
377	1,54	1,48	1,42	1,49	1,42	1,37	1,59	1,51	1,41
426	1,56	1,51	1,42	1,50	1,42	1,36	1,59	1,55	1,39
478	1,67	1,59	-	1,62	1,52	1,45	1,71	1,62	-
529	1,76	1,70	-	1,68	1,64	1,55	1,84	1,72	-
630	1,96	1,87	-	1,88	1,80	1,71	2,12	1,98	-
720	2,13	2,04	-	2,04	1,95	1,86	2,35	2,16	-
820	2,36	2,26	-	2,27	2,17	2,07	2,63	2,42	-
920	2,65	2,49	-	2,54	2,39	2,27	2,88	2,64	-
1020	2,92	2,76	-	2,79	2,65	2,49	3,09	2,86	-

Примітка: додаткові втрати тепла арматурою, опорами, компенсаторами враховані коефіцієнтами: для магістральних трубопроводів 1,2 при надземному та 1,15 при підземному прокладанні; для розподільних трубопроводів: 1,3 при надземному та 1,25 при підземному прокладанні.

по магістралі не повинна перевищувати 10%. Якщо ув’язати мережу не вдалося шляхом підбору діаметрів труб, надлишковий тиск на відгалуженнях гаситься на вводах споживачів.

Приклад 4.1. Виконати гідравлічний розрахунок паропроводу, розрахункова схема якого наведена на рис. 4.1.

Розрахунковий перепад тиску по магістралі : ΔР_р= 1,30-0,80 = 0,50 МПа;

Сумарна довжина магістралі 1-3 l_Σ = 900+400 = 1300 м.

Середня орієнтовна питома втрата тиску на магістралі з сальниковими компенсаторами (α = 0,4): 0,5х10⁶/(1300(1+0,4))=275 Па/м.

Розрахункова сума коефіцієнтів місцевих опорів на ділянках:

G = 45

G = 25

l = 900

l = 400

dy = 300

dy = 250

котельня

1

2

3

Pпоч=1,3МПа

Pкін=0,8 МПа

G = 20

l = 600

Pкін=0,7МПа

4

dy = 250

Рис. 4.1. Розрахункова схема паропроводу.

- ділянка 1-2: засувка ζ=0,5, трійник при розділенні потоків прохідний ζ =1,0, сальникові компенсатори з кроком при діаметрі 325 мм -100м, тобто 5 шт, ζ = 0,3х5=1,5, всього ζ = 3,0. l_пит = 17,6 м; с_р = 2,18 кДж/кг ^оС.

- ділянка 2-3: раптове звуження, ζ =0,5, сальникові компенсатори з кроком при діаметрі 273 мм -100м, тобто 6 шт, ζ = 0,3х6=1,8, засувка ζ =0,5, всього ζ = 2,8. l_пит = 14,1 м; с_р = 2,16 дж/кг ^оС.

- ділянка 2-4: трійник при розділенні потоків на відгалуження ζ =1,5, сальникові компенсатори з кроком при діаметрі 273 мм -100м, тобто 6 шт, ζ = 0,3х6=1,8, засувка ζ=0,5, всього ζ = 3,8. l_пит = 14,1 м; с_р = 2,16 дж/кг ^оС.

Результати розрахунку мережі наведені в табл. 4.10. Величина нев’язки між відгалуженням та магістраллю становить : Δ = ( 1,147 – 1,112 ) / 1,147 = 3,1 %, що не перевищує нормативного значення.