- •1.1. Предмет і мета дисципліни
- •1.Загальні поняття електротехніки
- •1.1. Джерела винекнення електрики
- •1.2. Електричне поле
- •1. Провідники, напівпровідники та діелектрики
- •2. Джерела електричного струму
- •Сила струму і його вимірювання. Електрична напруга і її вимірювання. Електрорушійна сила
- •1. Величина електричного струму
- •3. Джерела електричної енергії
- •2. Електрорушійна сила та напруга джерела струму
- •Поняття електричного ланцюга. Питомі опори провідників
- •1. Поняття електричного ланцюга
- •Основні топологічні поняття і визначення теорії електричних ланцюгів
- •2. Основні топологічні поняття і визначення теорії електричних ланцюгів
- •3. Електричний опір
- •Основні закони електричних ланцюгів
- •1. Закон Ома
- •Розрахунок складних ланцюгів постійного струму (закони Кірхгофа)
- •1. Складні ланцюги постійного струму
- •1.1 Послідовне з'єднання опорів
- •Паралельне з'єднання опорів
- •Змішане з'єднання опорів
- •Закони Кирхгофа
- •1 Перший закон Кирхгофа
- •2 Другий закон Кирхгофа
- •1. Діючі та середні значення синусоїдальних струмів, е р с та напруг.
- •1.1. Основні параметри синусоїдального струму
- •2.1.2. Представлення синусоїдального струму (напруги) радіус - вектором.
- •Послідовне та паралельне з'єднання резистивного, індуктивного та ємкісного елементів. Комплексні опори та провідність елементів електричних ланцюгів Комплексний опір
- •Комплексна провідність
- •Енергетичні характеристики електричних ланцюгів синусоїдального струму Миттєва потужність ланцюга з rl і с елементами
- •Активна, реактивна, повна потужність
- •3. Вираз потужності в комплексній формі
- •Послідовний коливальний контур. Pезонанс струмів
- •Pезонанс струмів
- •Резонанс напруги
- •Алгоритм розрахунку перехідного процесу класичним методом
- •1.1 Порядок проведення роботи для розробки принципової електричної схеми
- •Середовище ewb. Інтерфейс (елементи діалогового середовища користувача). Зовнішній інтерфейс користувача Electronics Workbench
- •Розрахунок електричних ланцюгів з використанням законів Ома і Кирхгофа Питання для підготовки до занять
- •Розрахунок ланцюга з одним джерелом живлення
- •Аналіз і рішення задачі 1
- •Додаткові питання до завдання 1
- •1. Визначимо необхідного числа рівнянь.
- •2. Складемо і вирішимо системи рівнянь.
- •1. Що означає мінус перед чисельним значенням струму i3 ?
- •2. У яких режимах працюють елементи схеми, що містять джерела е р с ?
- •3. Як перевірити правильність рішення задачі ?
- •2. Для розрахунку внутрішнього опору генератора в схемі рис. 2, б «закорачиваются» усі е р с (рис. 2, в) і визначається опір по відношенню до точок «а» і «с»:
- •3. Струм в гілці з резистором r4 (схема рис. 2, а)
- •2. Вибрати величину опору резистора r4 так, щоб в нім виділялася максимально можлива потужність.
- •Установка параметрів елементів схеми
- •Вимірювання параметрів електричних ланцюгів з використанням індикаторів
- •Моделювання роботи цієї схеми
- •Перетворювачі напруги
- •1. Випрямлячі
- •Резистивні підсилювачі низької частоти
- •Принцип роботи каскаду по схемі із загальним емітером
- •Імпульсні пристрої Загальні відомості про імпульсні сигнали
- •Перетворення сигналів та їх спектральні характеристики Загальні відомості про сигнали
- •Електронні цифрові пристрої
- •1. Загальні відомості про цифрові сигнали
- •Запам’ятовуючі пристрої Призначення та визначення запам’ятовуючих пристроїв (зп)
- •Основні параметри зп
- •Класифікація зп
- •Цифро-аналогові перетворювачі
- •Типи цап)
- •Характеристики цап)
- •Аналого-цифрові перетворювачі
- •Типи перетворення
- •Точність
- •Мікропроцесорна система Мікропроцесорна система
- •Класифікація цифрових вимірювальних приладів
- •Типи цифрових вимірювальних приладів Цифрові вольтметри постійного та змінного струму
- •Цифрові мости постійного та змінного струму
- •Комбіновані цифрові прилади
- •Програмовані логічні інтегральні схеми
- •Переваги програмувальних логічних інтегральних схем (пліс):
- •Роль програмованих великих інтегральних схем у створенні сучасної електронної апаратури
- •Програмовані логічні схеми cpld та fpga
- •Загальна структурна схема пліс.
- •Архітектура пліс фірми Xilinx
- •Відмітними системними особливостями є:
- •Процес конфігурації
- •Позиційна система числення
- •Переклад чисел з однієї системи числення в іншу (переклад систем числення)
- •Переклад цілого числа a в систему числення з підставою n.
- •Переклад з недесяткової позиційної системи числення в десяткову
- •Логічні завдання в алгебрі Буля Завдання для самостійної роботи.
- •Використання алгебри логіки до релейно-контактних схем Завдання для самостійної роботи.
- •Лабораторна робота № 3 (Приклад моделювання) Моделювання інтегруючого rc – ланцюга
- •Лабораторна робота № 4 (Приклад моделювання) Моделювання rc – ланцюга, що диференціює
Архітектура пліс фірми Xilinx
Фірма Xilinx є лідером на світовому ринку мікросхем програмованої логіки
Перепрограмованні користувачем базові матричні кристали (Field Programmable Gate Array, або FPGA), перепрограмованні мікросхеми з традиційною PAL архітектурою (Complex Programmable Logic Devices, або CPLD), а також засоби їх проектування і відладки, що випускаються фірмою Xilinx, використовуються в пристроях цифровою обробкою інформації – наприклад, в системах телекомунікації і зв’язку, обчислювальній техніці, периферійному і тестовому устаткуванні, електропобутових приладах.
Крім всіх переваг стандартних БМК, при використовуванні FPGA розробник електронних пристроїв дістає можливість реконфигурации кристала на робочому місці. Це дає принципово нові засоби корекції помилок і істотно скорочує час виходу пристрою на ринок готової продукції.
Фірма XILINX випускає мікросхеми в різних типах корпусів і в декількох виконаннях, включаючи індустріальне, військове і радіаційно-стійке.
ПЛІС FPGA
ПЛІС типу FPGA фірми Xilinx виконані за SRAM кМОП технологією. Характеризуються високою гнучкістю структури і достатком на кристалі тригерів. При цьому логіка реалізується за допомогою так званих LUT — таблиць (Look Up Table) Xilinx, а внутрішні з’єднання — за допомогою розгалуженої ієрархії металевих ліній, комутованих спеціальними швидкодійними транзисторами (рис. 2)
Рис.
2 Блок схема архітектури
Відмітними системними особливостями є:
• внутрішні буфера з можливістю перемикання у високоомному стані і тим самим дозволяючи організувати системні двонаправлені шини
• індивідуальний контроль високоомного стану і часу наростання фронту вихідного сигналу по кожному зовнішньому виходу
• наявність загального скидання/установки всіх тригерів ПЛІС
• безліч глобальних ліній з низькими затримками розповсюдження сигналу
• наявність внутрішнього розподіленого ОЗУ Xilinx, що реалізовується за допомогою тих же LUT — таблиць
• наявність внутрішнього блокового ОЗУ, один блок має місткість 4 кбит або 18 кбит в залежності від сімейства
• наявність вбудованих блоків помножувачів 18х18
• наявність вбудованих блоків DSP-48
• наявність вбудованих блоків процесорів Power PC-405
• наявність високошвидкісних послідовних приемо-передавачів — MGT із швидкістю передачі даних 11 ГБіт/с
Процес конфігурації
Конфігураційна послідовність (bitstream) може бути завантажений в ПЛИС безпосередньо в системі і переобтяжений необмежене число раз. Ініціалізація ПЛИС проводиться автоматично (із завантажувального ПЗП Xilinx) при подачі напруги живлення або примусово по спеціальному сигналу. Залежно від місткості ПЛИС процес ініціалізації займає від 20 до 900 мс, протягом яких висновки ПЛИС знаходяться у високоомному стані (підтягнуті до логічної одиниці).
Споживання енергії
Статичне споживання енергії достатньо мало і для деяких серій складає одиниці мікроватів. Динамічне ж споживання пропорційно зростає з частотою функціонування проекту і залежить від ступеня заповнення кристала, характеру логічної структури проекту на кристалі, параметрів режиму зовнішніх висновків ПЛИС і т.д.
СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ
Системи числення
(Загальні положення)
Система числення - це сукупність правил найменування і зображення чисел за допомогою набору знаків(найчастіше цифр і символів). Розрізняють непозиційні і позиційні системи числення.
Непозиційна система числення
Для запису чисел непозиційна система числення використовує спеціальні символи. Спеціальні символи несуть певне постійне кількісне значення, яке однакове у всіх позиціях числа для даного символу. Римська система числення, наочний приклад непозиційної системи числення. У ній числа записуються за допомогою букв латинського алфавіту і, крім того, вірні наступні правила:
1) віднімається від більшого знаку, будь-який менший знак, поставлений зліва від нього.
2) додається до більшого знаку, будь-який менший знак, поставлений праворуч від нього.
