3.14. Оцінка інженерної обстановки

З метою визначення масштабів руйнування, обсягів, термінів і черговості, а також сил і засобів для проведення рятувальних та невідкладних робіт проводиться оцінка інженерної обстановки.

Перш за все необхідно визначити ступені руйнування населеного пункту і об'єктів господарювання. Знаючи ступінь руйнування, можна визначити величину збитків, обсяги рятувальних і невідкладних робіт.

Розглянемо характеристику ступенів руйнування.

Повні руйнування — це руйнування всіх елементів будівель, у тім числі й підвальних приміщень, ураження людей, що знаходяться в них, збитки становлять більше 70 % вартості основних виробни­чих фондів (балансової вартості). Подальше їх використання не мож­ливе .

Сильні руйнування — це руйнування частини стін і перекриття поверхів, деформація їх, виникнення тріщин у стінах, ураження знач­ної частини людей, що знаходяться в них. Збитки ставлять від ЗО до 70 % вартості основних виробничих фондів (балансової вартості). Можливе обмежене використання будівель, що збереглися. Віднов­лення можливе після капітального ремонту.

Середні руйнування — це руйнування переважно другорядних елементів будівель і споруд (покрівлі, вікон, дверей і перегородок), виникнення тріщин у стінах. Підвальні приміщення зберігаються, перекриття залишаються. Люди уражаються частіше уламками кон­струкцій. Збитки становлять 10 — ЗО % вартості основних виробни­чих фондів (балансової вартості будівель).

При середньому ремонті відновлюються техніка, транспорт та промислове обладнання. Будівлям необхідний капітальний ремонт.

Слабкі руйнування — це руйнування вікон, дверей та перегоро­док. Ураження людей можливе уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи не пошкоджуються. Вони придатні для використан­ня після поточного ремонту будівель. Збитки становлять до 10 % вартості основних виробничих фондів (будівель). Відновлення мож­ливе після середнього або поточного ремонту.

Після виникнення надзвичайної ситуації, викликаної вибухами і утворенням повітряної хвилі надмірного тиску, для оцінки матері­альних збитків і втрат населення в населених пунктах узагальне­ним критерієм є ступінь ураження населеного пункту, який можна визначити за формулою

де С, — ступінь руйнування населеного пункту (об'єкта); /7_Р — пло­ща руйнувань; Л„ — загальна площа населеного пункту (об'єкта).

Ступені руйнування населених пунктів і об'єктів наведені в таб­лицях 9 6, 97.

МОНІТОРИНГ і прогнозування надавичайних сдй
Таблиця »о. ступені Ступінь руйнування населеного пункту (об'єкта)	"Характер руйнувань будівель і споруд об єктів господарювання, /о
	слабкі	середні	сильні й повні
Слябкий <09	До 75	До 5	До 20
	До 48	6—12	21—50
Сильний кіл 0 59	—	13—20	51—80
Повний >0,8	—	—•	Більше 80

Таблиця 97. Вплив масштабів руйнування населеного пункту на ступінь

руйнування оо сктів руйнування оо вістів Ступені руйнування об'єктів, %	г-гуттть гайнування населеного пункту
	0 д	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0
	2	3	5	8	10	12	15	18	15	10
Повні й сильні	8	16	20	ЗО	10	50	60	10	85	90

на скористатись табл. 98.

Таблиця 98. Втрати незахищеного населення залежно від ступенів руй­

нувань населеного пункту

гатінь гайнування населеного пункту_

м'Ч Е> її и-' •> •>

0,9

0,7

0,6

0,5

0,4

0,3

0.1

12

1,5

Види втрат населення, %

0,2

загальні

Безповоротні

ЗО

7,5

Санітарні,

13,5

1.5

2,6

24

12

3,5

2,5

середні

4,5

1,5

1,5

0,5

80 % потерпілого населення буде потребувати надання першої ме-

// ™..ЛР- " " <•>*№•*'

де Я — кількість санітарних дружин; У — кількість уражених;

Л:«н.д_Р. — можливості сандружин за годину; £ — час роботи (годин).

Спеціалізована медична допомога надається в обсязі 50 % від са­нітарних втрат.

Кількість сил і техніки, необхідних для проведення невідкладних і рятувальних робіт, можна визначити за допомогою табл. 99.

Необхідна кількість	Ступінь ураження населеного пунк™
	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0.8	0 9	0 10
Особи рятувального загону, тис.	0,6	1,3	1,9	2,3	2,4	2,6	2,8	2.9	3 3	я «
Одиниці інженерної техніки	8	16	28	33	38	46	63	66	68	75

Прогнозувати оцінку пошкоджень інженерних мереж і комуні­кацій населеного пункту можна за допомогою ступенів руйнування населеного пункту, площі забудови та протяжності комунікацШ ведених у табл. 100. »

Ступінь руйнування	Площа населеного пункту,			км'	1 Протяжність
населеного пункту	до 25	50	100	300	комунікацій, м/км!
ОД	3/5	5/10	15/20	35/55
0,2	5/10	10/20	25/40	68/120
0,3	8/15	15/30	35/60	100/180
0,4	10/20	20/40	45/80	135/240	5000/10 000
0,5	13/25	25/50	55/100	180/300
0,6	15/30	30/60	65/120	2 10/360
0,7	18/35	37/70	75/140	240/420
0,8	20/40	40/80	90/160	270/480
0,9	23/45	45/90	100/180	300/540
1,0	25/50	50/100	120/200	375/600

Структура аварій і відключень на інженерних мережах і комуні­каціях населеного пункту із загальної кількості береться така: во- дозабезпечення — 16 %, каналізація — 23, електропостачання — 2 1, газопостачання — 27, теплопостачання — 13 %.

Оцінка інженерних мереж і комунікацій промислових підприємств компактної забудови визначається залежно від ступенів руйнуван­ня і протяжності комунікацій на км² площі об'єкта (табл. 101).

Таблиця 101. Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від масштабів руйнувань об'єкта (підприємства)

Площа об'єкта, км'	Ступінь руйнування об'єкта			Протяжність комунікацій, м/км'
	Середній	Сильний	Повний
1	2/3	3/5	5/9
2	3/4	4/6	6/12
3	3/5	5/7	7/14	5000/10 000
4	4/6	7/13	10/20
5	5/8	10/19	13/27
10	8/16	19/37	27/55

Всі аварії і відключення інженерних мереж і комунікацій бе­руться за 100 %, а структура така: водозабезпечення — 20 %, каналі­зація — 20, електропостачання — 20, газопостачання — 25, теплопо­стачання — 15 %.

Тривалість проведення невідкладних робіт одного виду (Т) у го­динах визначається за формулою

Т = Ві • В, • IV: ТІ,

де — Ві — коефіцієнті що враховує умови роботи на загазованій, задимленій території та за інших несприятливих факторів, який при­ймається за 1,4 — 2,0; В, — коефіцієнт, що враховує роботу в нічний час, дорівнює 1,3 —1,4; IV — імовірний обсяг роботи, який визна­чається розрахунком або за таблицями; П — продуктивність фор­мування при виконанні конкретного виду роботи, що визначається розрахунком або за таблицями.

Прогноз інженерної обстановки на вибухонебезпечних об'єктах має особливості. При прогнозуванні вибуху газоповітряної суміші необхідно визначити три зони, які мають вигляд кола.

1 — зона детонаційної хвилі, знаходиться в межах хмари вибуху. Радіус зони можна визначити за формулою

1^Л=8,5^Л/01^Л,

де і?х — радіус першої зони, м; ф — кількість скрапленого вуглевод­невого газу, т; К„ — коефіцієнт переходу скрапленого повітря у газо­повітряну суміш, який дорівнює 0,6.

Крім того, радіус зони 1 можна визначити за табл. 102.

Таблиця 102. Початковий радіус хмари газоповітряної суміші, м

Кількість хім. речо­вини, т	од	0,5	1	5	10	15	20	ЗО	40	60	70	100	200	300	500
м	4,6	11	15	32	46	56	65	78	90	111	120	142	202	248	320

пу_г7 І°Н, Л п р ° д у к т ] в ..«у. У' ■ . » • * _є площу ПОШИрвННЯ рвЧОВИНИ вибуху внаслідок детонації. Радіус зони визначається за формулою

Д _а = 1,7 - Л

Надмірний тиск у цій зоні визначити за формулою

від 135 до ЗО кПа, його можна

можна

АР_г=1,3,/(Л,:Л)' + 0,5,

11~та1л.?0»3>»<

Я, м	1	5	10	15	20	ЗО	40
Тиск, кПа (кгс/смг)	170/1,7	38/0,38	15/0,15	7/0,07.	5/0,05	3/0,03	1/0,01

, ™ ' П Г И ° ' " " ¹¹ " „ ° ^{Б 1 1} ■ " " ' ¹ У Д ■ Р хвилі поширюється по поверхні землі. Надмірний тиск, який буде в зоні, можна визначити за таки­ми формулами.

Визначається відносна величина:

V = 0.24 Л : Л_!;

за фор мулою

де - Л відстань до місця вибуху, м; Л, - радіус другої зони, м. Потім визначається надмірний тиск АР,:

при у < 2:

3(^л/1 + 29,8-у» -1)

при у > 2:

Р 22

^{3 л} 1 + 0,58'

Задача 27. Вихідні дані. Вибух скрапленого пропану (50 т), відстань до виробничих будівель — 500 м.

Визначити: Радіус першої і другої зони та величину надмірного тиску в третій зоні.

Розв'язок.

1. Визначаємо радіус першої зони:

Р, = в,5^л0~К^л = 8,5^Л/50-0,6 = 65,8 м.

2. Визначаємо радіус другої зони:

Л, =1,7-65,8 = 111,8 м.

3. Визначаємо надмірний тиск в осередку вибуху:

V = 0,24 — = 0,24 —■-°-Р- = 1,82.

ЛІ 65,8

АР,= = ⁷ = 1 8 к П а .

3/^л 1 + 2 9 , 8у »- 1 3(^л1 +29,8 1, 8 2 = - 1)

Ступінь руйнування внаслідок вибуху і дії такого надмірного тиску визначаємо за допомогою табл. 96.

Інженерна оцінка захисту працівників об'єкта. Визначення місткості захисних споруд. Площу приміщення (за підлогою), при­значеного для укриття людей, розраховують на одну особу в розмірі 0,5 м® — при двоярусному, 4 м® — при триярусному розміщенні нар. Внутрішній об'єм приміщень має становити не менше ніж 1,5 м¹ на людину. Висота приміщень має бути не більше 3,5 м. Двоярусні ліжка встановлюються при висоті від 2,15 до 2,9 м, триярусні — при висоті 2,9 м і більше.

У робочих приміщеннях пунктів управління має бути 2 м® на одного працюючого, місця для сидінь повинні мати розмір 0,45 х 0,45 м, а для лежання — 0,55 х 1,8 м.

При двоярусному розміщенні кількість місць для лежання — 20 %, а при триярусному — ЗО %.

Сховище має бути розраховане так, щоб укрити найбільшу працю­ючу зміну, і місткість визначається сумою місць для сидіння і лежання. Розрахунки проводять у такій послідовності.

1. Визначається загальна площа основних та допоміжних при­міщень:

заг.осн *§1 + ^Л 2, де і 5, — площі основних приміщень;

"5 заг.всіх = "^лзаг.осн + К і + 54 +

де 5а, 5,, Ві — площі допоміжних приміщень.

2. Визначається місткість сховища згідно з площею при двоярус­ному розташуванні ліжок:

М. = Б заг.осн : 0,6 ЛІ .

де М. — місткість сховища;

0,5 м® — норма на одну людину при двоярусному розміщенні. 3. Визначається місткість сховища з урахуванням об'єму всіх приміщень:

М„ = в заг.всіх П 1,5 М⁵,

де М„ — місткість сховища за об'ємом всіх приміщень; 1,5 м¹ — норма об'єму приміщення на одну людину; Н — висота приміщень, м.

Одержані дані за площею М. та за об'ємом М„ порівнюються і визначається фактична (розрахункова) місткість. Ця місткість (а це кількість місць) М_ф мінімальних із цих двох величин.

Після цього визначаємо коефіцієнт місткості захисної споруди:

К, = М_Ф : ЛГ,

де N — кількість осіб персоналу працюючої зміни, що підлягає укриттю.

Провівши розрахунки, необхідно зробити висновки:

• якщо К_ж > 1, то захисна споруда забезпечує всю працюючу зміну;

• якщо К_ш < 1, то місць мало для працюючої зміни і потрібно передбачити будівництво або пристосування наявних приміщень для решти працівників зміни.

Визначення захисних властивостей захисних споруд. Послі­довність оцінки захисних споруд від радіаційного ураження така.

Визначається максимальний рівень радіації Рі„ах- Це можна визна­чити за даними розвідки або за таблицями.

Визначається коефіцієнт ослаблення дози радіації захисної спо­руди. Цей коефіцієнт залежить від матеріалу, товщини перекриття та розташування захисної споруди (вбудована, чи розташована окре­мо). Коефіцієнт визначається за формулою

ІСосл ~ Кр2 (^Лбет • ^лбет) ' 2((І_І'ру_нт : Йгрунт)>

де К„ — коефіцієнт ослаблення дози радіаці; К, — коефіцієнт роз­міщення (для сховищ, окремо розташованих за межами забудови — 1, в межах забудови — 2, для сховищ вбудованих у будинках: для стін — 2, для перекриттів — 4, для сховищ вбудованих у виробничних спору­дах або житловому кварталі: для стін — 4, для перекриттів — 8; Л— товщина захисного шару сховища, м, сі — товщина шару половинного ослаблення матеріалу перекриття захисного шару, м, за табл. 106.

Після цього визначається можлива максимальна доза опромінен­ня на відкритій місцевості території об'єкта при одноразовому опро­міненні за 4 доби:

тг . кр . , -0,2 _ + -0,2

/Чвідкр ^в » ^г Імах • її 'к »

Де ДВІДКР — Д°" опромінення — Р; г„ — час початку опромінення; /, — час закінчення опромінення.

Тепер визначається необхідний коефіцієнт ослаблення захисної споруди, за умови, що одноразова доза не повинна перевищувати 50 р ентген:

-^лосл.необх Двідкр • 50,

де К.,,,..,, — необхідний коефіцієнт ослаблення; Д,,_лкв — доза опро­мінення на відкритій місцевості; 50 Р — одноразова доза опромінен­ня за 4 доби.

Визначений коефіцієнт ослаблення порівнюється з необхідним коефіцієнтом ослаблення. Якщо визначений коефіцієнт ослаблення більший за необхідний коефіцієнт ослаблення, то за захисними нластивостями захисна споруда забезпечує захист персоналу від ра­діаційного ураження, а якщо визначений коефіцієнт ослаблення менший за необхідний коефіцієнт ослаблення, то захисна споруда не :і;іхистить від радіаційною ураження.

Для підтримання допустимих теплових, вологих і газових пара­метрів повітря протягом всього часу перебування людей у сховищах ік "ГІІНОВЛЮЮТЬ припливні й припливно-витяжні вентиляційні уста­новки, які мають забезпечувати нормальну роботу за режимом чис- го°;;\г"оТЛ'о°5Г" ■ ' ■ ф ........ тм , л _₁₂

Таблиця 104. Гранично допустимі параметри повітря у сховищі

Параметри	В районах з і < 25 °С			В районах з і > 25 °С
	Чиста венти­ляція	Фільтро­вентиля­ція	Реге­нерація	Чиста вентиля­ція	Фільтро­вентиля­ція	Реге­нерація
Температура, °С	27 — 28	29 — 30	До 31	28 —ЗО	30 — 31	до 32
Відносна вологість, %	80 — 85	до 90	до 90	7 5-90	до 90	до 90
Ефективна температура, °С	27	29	29,5	28	ЗО	30,5
Вміст кисню, /°	19 — 20	19	18 — 19	19 — 20	19	18 — 19
Вміст вуглекислого газу,%	1	2	3	1	2	3

Таблиця 105. Норми подачі повітря у сховище

Розрахункові параметри зовнішнього повітря		Норма повітря на одну людину, м"
Температура, °С	Тепловиділення, ккал	При режимі чистої вентиляції	При режимі фільтровентиляції
До 25	До 10,5	7	2
20 — 25	10,5 — 12,5	10	2
25 — 30	12, 5—14	14
Більше ЗО	12,5 — 14	20	Розрахунком (ДО 8)

Розрахунки постачання повітря у сховищах потрібно робити згідно з режимами та обладнанням сховищ фільтровентиляційними та ре­генеративними установками.

Норми зовнішнього повітря на одну людину, що подається у схо­вище для людини на 1 год, такі:

при "Режимі І":

• при температурі повітря до 20 °С — 8 м¹;

• при температурі повітря 20 — 25 °С — 10 м¹;

• при температурі повітря 25—ЗО °С — 11 м¹;

• при температурі повітря ЗО °С — 13 м¹;

при "Режимі П":

• 2 м¹ на людину;

• 5 м¹ на людину, що працює у пункті управління.

Фільтровентиляційні агрегати ФВК-І, ФВК-ІІ застосовуються при

температурі повітря не більше 25 °С з місткістю сховища до 600 осіб, а при температурі повітря від 25 °С і більше ЗО °С — з місткістю сховища 450 і 300 осіб.

При "Режимі III" регенерація повітря проводиться регенератив­ною установкою РУ-150/6 із фільтрами ФГ-70.

Продуктивність ФВК-І і ФВК-ІІ при "Режимі І" — 1200 м'І год; при "Режимі П" — 300 м'/год.

У великих сховищах, крім ФВК-І і ФВК-ІІ встановлюються елек- троручні вентилятори ЕРВ-72-2 і ЕРВ-72-3 із фільтрами ФП-100 і ПФП-1000, які працюють лише в "Режимі II" відповідно — 900 — 1300 і 1300 — 1800 м'/год.

Виходячи з цих даних, а також кількості агрегатів проводяться розрахунки подачі повітря в сховище залежно від кількості людей в ньому.

Розділ 4

ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Державна політика України у сфері захисту населення і тери­торій базується на Конституції України, відповідних законах, актах Президента України і урядових рішеннях.

"Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначається в Україні найвищою соціальною цінністю", — визначає стаття 3 Конституції України.