Рис. 11. Прилад ДП-5В:

1. — подовжувальна штанга; 2 — телефони; 3 — панель вимірювального приладу; 4 — кнопка скидання показників; 5 — норми забрудненості; 6 — мікроамперметр; 7 — контрольне джерело випромінювання; 8 — футляр приладу; 9 — тумблер підсвічування шкали; 10 — перемикач піддіапазонів;

2. — Блок детектування; 12 — опорні фіксатори; 13 — поворотний екран; 14 — камера для блока детектування; 15 — кабель блока детектування

Зонд і блок детектування — це сталевий циліндричний корпус 11 з вікном для індикації бета-випромінювання, закритим етплцелю- лозною водостійкою плівкою, крізь яку проникають бета-частинки. На корпус надітий металевий поворотний екран 13, який фіксується у двох положеннях (Г і Б) на зонді приладів ДП-5А, ДП-5Б і в трьох положеннях (Г, БІК) на блоці детектування приладу ДП-5В. Вікно корпуса в положенні Г закривається екраном 13 і в лічильник мо­жуть проникати тільки у-промені. Повертаючи екран у положення В, вікно корпуса відкривається і бета-частинки проникають у лічиль­ник. У заглибленні на екрані розміщене контрольне джерело р-ви- ііромінювання 7. Встановивши в положенні К джерело бета-випр омі- нювання проти вікна, можна перевірити прилад. Зонд і блок детек­тування на корпусах мають по два опорних фіксатори 12, за допомо­гою яких вони встановлюються на обстежувані поверхні при інди­кації забруднення бета-частинками. У корпусі знаходяться газороз­рядний лічильник, електрична схема і підсилювач-нормалізатор.

Телефон 2 складається з двох малогабаритних телефонів ТГ-7М, підключається до вимірювального пульта і фіксує наявність радіо­активних випромінювань. Для підготовки приладу до роботи слід вийняти його з укладального ящика, відкрити кришку футляра, оглянути прилад, пристебнути до футляра паси. Дістати зонд або блок детектування, приєднати ручку до зонда, а до блока детектуван­ня — штангу 1. Підключити джерело живлення.

Включити прилад, встановити ручки перемикачів піддіапазонів у положення; приладу ДП-5А "Реж" і ДП-5В "А" — контроль режи­му, стрілка приладу встановлюється в режимному секторі: в ДП-5А сірілку приладу потенціометром встановити в режимному секторі на "А". Якщо стрілка мікр оампер метр а не відхиляється або не вста­новлюється на режимному секторі, необхідно перевірити придатність джерел живлення.

За допомогою контрольних джерел потрібно перевірити при­датність приладів до роботи. Для цього екрани зонду в ДП-5А, ДГІ-5Б і блока детектування в ДП-5В встановити відповідно у поло­женнях БІК. Підключити телефони. В приладах ДП-5А, ДП-5Б відкри­ти контрольне бета-джерело, встановити зонд опорними фіксатора­ми на кришку футляра так, щоб джерело знаходилося напроти відкри­того вікна зонду. Потім, встановлюючи послідовно ручку перемика­ча піддіапазонів у положення хЮОО, хЮО, хІО, хі і х0,1, перевірити придатність приладу на всіх діапазонах, крім першого. В телефоні повинен прослуховуватися тріск. При цьому стрілка мікроампер- метра має зашкалювати на 6 і 5-му піддіапазонах, відхилятися на І му, а на 3-му і 2-му може не відхилятися через недостатню ак- і пиність контрольного джерела. На 6 піддіапазоні тріск у телефоні

може періодично перериватися через велику активність контрольного джерела для цього піддіапазону.

Після цього ручки перемикачів встановити в положення "Викл" ДП-5А, ДП-5Б і "А" _ ДП-5В; натиснути кнопки "Сброс"; поверну­ти екрани в положення Г. Прилади перевірені й готові до роботи.

Під час радіаційної розвідки рівні радіації на місцевості вимірю­ються на 1-му піддіапазоні (200) у межах від 5 до 200 Р/год, а до 5 Р/год — на 2 піддіапазоні (хІООО). Зонд (блок детектування) з екраном у положенні Г має знаходитися у футлярі. Перемикач під- діапазонів встановити в положення 200 і зняти показання на нижній шкалі, мікр оампер метр а 0 — 200 Р/год.

Якщо показники менше 5 Р/год, потрібно перемикач піддіапа- зонів перевести в положення хІООО і зняти показання на верхній шкалі — 0 — 5 мР/год. При вимірюванні гамма-випромінювань реє­струється потужність дози в місці знаходження зонда і блока детек­тування. При таких вимірюваннях прилад має знаходитись на ви­соті 0,7 — 1 м від поверхні землі.

Ступінь радіоактивного забруднення шкірних покривів людей, їх одягу, сільськогосподарських тварин, техніки, обладнання, транспор­ту, продуктів харчування, урожаю, кормів, води визначають у такій послідовності. Заміряють гамма-фон у місці, де визначатиметься ступінь забрудненості об'єкта, але не ближче 15 — 20 м від нього. Зонд (блок детектування) повинен знаходитися на висоті 0,7 — 1 м від поверхні землі. Потім зонд (блок детектування) опорними фікса­торами вперед підносять до поверхні об'єкта на відстані 1,5 — 2 см.

Перемикач піддіаиаз онів встановлюють у положення хІООО. Екран зонда (блока детектування) має бути в положенні Г.

За показаннями мікр оампер метр а і за тріском у телефоні визна­чають місце максимального забруднення об'єкта. Із максимальної потужності експозиційної дози, виміряної на поверхні об'єкта, по­трібно відняти гамма-фон. Результат буде характеризувати ступінь радіоактивного забруднення об'єкта. За відсутності показання на 2 піддіапазоні, перемикач піддіапазонів послідовно встановити в по­ложення хЮО, хІО, хі і х0,1. Якщо гамма-фон менший за допустиму забрудненість, то його не враховують.

і

Для виявлення ^Л-випромінювань необхідно встановити екран зонда (блока детектування) у положення Б. Піднести зонд (блок де­тектування) до обстежуваної поверхні на відстань 1,5—2 см. Ручку перемикача піддіапазонів послідовно встановлювати в положення хІО, хі і х0,1 до одержання відхилення стрілки мікр оампер метр а в межах шкали. У положенні екрану Б вимірюється потужність дози сумарного бет а-гамма-випр омінення.

Збільшення показань приладу на одному і тому ж піддіапазоні порівняно з гамма-фоном свідчить про наявність В-випромінення. Для визначення ступеня радіоактивного забруднення води відбирають дві проби загальним об'ємом 1,5 —10 л, одну з верхнього шару вододже- рела, другу — з придонного. Вимірювання проводять зондом (блоком детектування) у положенні Б, розміщуючи його на відстані 0,5—1 см від поверхні води, і знімають показання з верхньої шкали.

У процесі роботи з приладом ДП-5В у положенні перемикача " А " стрілка має бути в межах режимного сектора, зачорненої дуги шкали.

До комплекту приладу входять 10 чохлів із поліетиленової плівки для зонду (блока детектування). Чохол надівається на зонд (блок детектування) для захисту його від радіоактивного забруднення при вимірюваннях забрудненості рідких і сипких речовин. Після вико­ристання чохол підлягає дезактивації або знищенню.

Під час вимірювань, якщо необхідно збільшити відстань від об'єк­та, що обстежується, до оператора, штангу подовжують. Для цього необхідно викрутити накидну гайку і витягнути внутрішню трубу, після чого закрутити накидну гайку.

Сцинтиляційний радіометричний прилад СРП 68-01. Прилад СРП-68-01 "Пошук" геологічний, призначений для пошуку радіоак­тивних руд. Належить він до класу вимірювачів потужності дози (дозиметрів). Але після аварії на Чорнобильській АЕС його широко застосовували для обстеження дітей, яких вивезли з тридцятикіломе- трової зони, для вимірювання наявності у щитовидній залозі йоду-131, а в сільському і лісовому господарствах — для визначення радіоак­тивності продуктів харчування, урожаю, кормів, сировини, ґрунту, добрив, води. Прилад широко використовують служби цивільного захисту для вимірювання рівнів радіації (фону).

Прилад СРП-68-01 вимірює потік В-випромінень у межах від 0 до 10 000 с-¹; потужність експозиційної дози у-випромінення в межах від 0 до 3000 мкР/год (табл. 34, рис. 12).

Час встановлення робочого режиму з моменту включення прила­ду 1 хв. Прилад може безперервно працювати 8 год. Комплект жив­лення складається з 9 елементів типу 343. Робота приладу ґрун­тується на перетворенні фізичної інформації в електричні сигнали з наступним вимірюванням їх параметрів. Функцію перетворювача виконує сцинтиляційний детектор, який складається з кристала Уаі (ТІ), як сцинтилятора і фотоелектронного множника, як перетворю­вача світлових величин в електричні.

Таблиця 34. Діапазони вимірювань приладу СРП-68-01

Положення перемикачів піддіапазонів		Діапазони вимірювань шкали приладу		Положення перемикачів піддіапазонів		Діапазони вимірювань шкали приладу
мкР/год	с".	експози­ційної дози, мкР/год	потоку гамма- випроміню- вань, с 1	мкР/год	С"'	експози­ційної дози, мкР/год	потоку гамма- випроміню- вань, с 1
ЗО	100	0—30	0—30	100	3 000	0—1000	0—3 000
100	300	0—100	0—300	3 000	10 000	0—3000	0—10 000
300	1000	0—300	0—1000

На панелі приладу нанесені позначення режимів роботи при різних положеннях відповідних перемикачів, а також межі вимірювань. Чорним кольором позначені показники, які відповідають вимірю­ванню у-випромінення, а червоним — потужності експозиційної дози. На боковій стінці панелі є гніздо для телефону. Перед початком роботи необхідно ознайомитися з інструкцією приладу. Потім пере­вести перемикач режиму роботи в положення "Выел" і перевірити, чи знаходиться стрілка вимірювального приладу на нулі, якщо ні, то потрібно встановити її на нульовій рисці коректором, попередньо повернувши заглушку на панель пульта; відкрити кришку батарей­ного відсіку і вставити комплект елементів живлення, дотримую­чись полярності згідно з маркуванням на кожусі пульта.

Вихідним положенням перемикача меж вимірювання є 3 тис. мкР/год перемикач режиму роботи "Выел". Для переведення при­ладу в робочий стан необхідно:

Рис. 12. Прилад СПР-68-01: 1 — перемикач діапазонів; 2 — ручка звукової сигналізації; 3 — перемикач режиму роботи; 4 — коректор стрілки приладу; 5 — шкала приладу; 6 — контрольне джерело; 7 — батарейний відсік; 8 — блок детектування; 9 — гу­мовий ковпачок блока детекту­вання; 10 — ручка блока детек­тування; 11 — кабель

9

• включити прилад, перевівши перемикач режиму роботи в поло­ження "Бат". Напруга батареї живлення повинна бути в межах від 8 до 15 В;

• перевести перемикач режиму роботи в положення 5 В. Вимі­рювання можна почати через 1 хв після включення приладу;

• перевести перемикач режиму роботи в положення 5. При цьо­му показання приладу відповідає потужності експозиційної дози в місці розміщення блока детектування;

• зняти кришку контрольного джерела, зафіксувати на фланці контрольного джерела тримач, який входить до комплекту приладу. За допомогою тримача приєднати блок детектування до контрольного джерела. Перед перевіркою приладу потрібно зняти гумовий ковпа­чок з блока детектування. Перемикачем меж вимірювання встано­вити діапазон, який відповідає максимальному відхиленню стрілки вимірювального приладу. Записати показання приладу;

• від'єднати блок детектування, проконтролювати рівень фону в місці вимірювань. Показання приладу при приєднаному блоці де­тектування до контрольного джерела за вирахуванням фону має відповідати вказаному в паспорті приладу;

• приєднати знову блок детектування до контрольного джерела. Після зупинки стрілки натиснути кнопку "Контр" на пульті прила­ду. Показання не повинні зменшуватися більше ніж на 10 %;

• після проведення вимірювань закрити контрольне джерело кришкою.

Для проведення вимірювань перемикач меж вимірювань пере­вести в положення, яке відповідає необхідній межі. Для приладу СРП-68-01 застосовувати межі в мікрорентгенах за годину.

Залежно від потужності експозиційної дози, яку вимірюють за до­помогою перемикача, встановити постійну часу вимірювань 2,5 або Г» с. При постійній часу 5 с статичні флуктуації знижуються, тобто підвищується точність відліку, але зростає й інерційність приладу.

Похибку відліку можна суттєво зменшити, якщо визначити по­казання в даній точці як середнє арифметичне 5 —10 відліків.

Знімати показання приладу можна через 1 хв після включення. Для вимірювання використовують також межі, в яких відхилення стрілки перебільшують 1/3 шкали вимірювального приладу. Якщо відхилення менше 1/3 шкали, то потрібно перейти до вимірювань у Ні. /11,ні високих межах чутливості, якщо ж стрілка наближається до верхньої межі ("зашкалює"), то необхідно перейти до вимірювань у менш чутливих межах вимірювань.

Переносний тікрорентгентетр ПМР-1 використовують для вимірювання потужності дози, у-випромінення в діапазоні від 0 до 1.000 мкР/с (0 — 18 Р/год).

У системі цивільного захисту мікрорентгенметр можна застосову­вати для ведення радіаційної розвідки до рівня не більше 18 Р/год. Живлення приладу від батареї.

Радіометр РУП-1 — це універсальний прилад, призначений для виявлення і вимірювання ступеня забрудненості а- і (3-активними речовинами поверхні й визначення потужності дози у-випромінення в широких діапазонах.

Діапазон вимірювання а-випромінення від 0,5 до 20 ООО част./ (хв • см²), (3-випромінення від 5 до 50 000 част./(хв • см²), у-випромі- нення для датчика 1 — від 0,2 до 1,000 мкР/с, для датчика 2 — від 0,2 до 10 000 мкР/с.

Живлення приладу від мережі змінного струму напругою 220 В або від акумулятора чи гальванічної батареї.

Прилад РУП-1 у системі цивільного захисту можна застосовува­ти для ведення радіаційної розвідки потужності дози у-випромінен- ня до 36 Р/год.

Бета-гамма радіометр ГБР-3 призначений для вимірювання забрудненості В-частинками поверхонь, а також потужності дози у-ви- промінення. Діапазон вимірювань В-частинок від 100 до 1 000 000 розпадів/(хв • см²), у-випромінення від 0,2 до 2000 мР/год.

Наявність автоматичної компенсації у-фону до 200 мР/год (0,2 Р/год) дає можливість вимірювати забрудненість особового скла­ду формувань, техніки. Живлення приладу від гальванічних бата­рей або від акумуляторів.

У системі цивільного захисту прилад ГБР-3 можна застосовувати для ведення радіаційної розвідки в широкому інтервалі потужності дози у-випромінення до 100 Р/год. Цей прилад можна використову­вати замість дозиметрів ДП-5А, ДП-5Б і ДП-5В.

Можна використовувати також переносні прилади, такі як універ­сальний бета-гамма радіометр "Звезда", радіометр-сигналізатор "Сиг­нал" універсальний бета-гамма радіометр "Луч-А", радіометр РПП-1, пошуковий радіометр СРП-2, "Бета" прилад і КРБ-1.

3.5. Прилади для контролю радіоактивного опромінення

Прилади індивідуального дозиметричного контролю (ІДК) при­значені для визначення отриманої людиною дози опромінення за певний період часу у воєнний період і в екстремальних ситуаціях мирного часу. Зберігають і видають їх служби цивільного захисту за місцем роботи.

Всі прилади ІДК поділяються на два види: прямопоказуючі — показання знімаються безпосередньо; без шкали індикації ("сліпі") —

показання знімаються на спеціальних пристроях і, як правило, в стаціонарних умовах.

Крім цього, індивідуальні дозиметри поділяються за: методом індикації, типом датчиків, конструктивними особливостями, призна­ченням, видами реєстрованих випромінювань, доз, діапазоном доз.

Комплект індивідуальних дозиметрів ДП-22В і ДП-24 (рис. 13) призначений для вимірювання доз гамма-випромінювань, отри­маних людьми за час перебування на зараженій місцевості або при роботі з радіоактивними речовинами. Комплект ДП-24 складається із зарядного пристрою ЗД-5 дозиметрів ДКП-50-А.

Дозиметр кишеньковий прямопоказуючий ДКП-50-А вимірювання індивідуальних доз у діапазоні від 2 до 50 тужності дози від 0,5 до 200 Р/год.

Зарядка дозиметрів проводиться від зарядного пристрою комп­лекту ЗД-5 або іншого джерела постійної напруги, яке має плавне регулювання в межах від 180 до 250 В при температурі від -40° до +-50 °С. Саморозрядка дозиметра за нормальних умов не перебільшує двох поділок за добу.

Дозиметр ДКП-50-А потребує бережного поводжен­ня: не можна допус­кати ударів, падін­ня. Для зручності користування дози­метр має форму ав­то ручки і носять його в кишені одягу.

Ц и л і н д р и ч н II й корпус 4, виготов­лений із дюралю­мінію, є зовнішнім

забезпечує Р при по-

б Рис. 13. Комплект індивідуальних дозиметрів: а —ДП-22-В; б—ДП-24; в — дозиметр ДКП-50-А; 1 - лінза; 2 — окуляр; 3 — шкала; 4 — корпус; 5 — тримач; 6 — об'єктив; 7 — втулка; 8 — іонізаційна камера; 9 — нитка електроскопа; 10 — конденсатор; 11 — внутрішній електрод; 12 — контакт; 13 — обмежувач; 14 — діафрагма; 15 —кільце; 16 — гайка; 17 — захисний ковпачок; г — зарядний пристрій ЗД-5; 3 — зарядне гніздо; 4 — ковпачок зарядного гнізда; 5 — кришка відсіку живлення; 6 — ручка потенціометра

електродом системи "камера — конденсатор". Малогабаритна іоні­заційна камера 8 виготовлена зі струмопровідного преспорошку. Місткість камери 1,8 см¹. Зарядний потенціал камери 180 — 250 В. Конденсатор 10 ємністю 500 пф. Внутрішній електрод 11 виготовле­ний з алюмінієвого дроту і в місці кріплення має И-подібну форму. Нитка 9 електроскопа кріпиться до И-подібного електрода. Елект­роскоп платинується методом розпилення, утворюючи тонкопровід- ну систему з великою механічною стійкістю.

Відліковий мікроскоп складається з окуляра 2 (закріпленого гай­кою), об'єктива 6 з втулкою 7, шкали 3. Шкала має 25 поділок. Ціна поділки 2 Р. Зарядна частина дозиметра включає обмежувач 13 і діафрагму 14 з контактом 12.

Натискуючи на дозиметр у зарядному гнізді, контакт 12 замикає ланцюг: стержень зарядного гнізда — контакт 12 — внутрішній елек­трод 11. Після виймання дозиметра із зарядного гнізда під дією пружних властивостей діафрагми 14 контакт повертається в почат­кове положення, запобігаючи розрядці конденсатора через обмежу­вач 13. Зарядна частина герметизується діафрагмою з прокладкою і гайкою 16 з кільцем 15. Для захисту дозиметра від забруднення його корпус закритий захисним ковпачком 17, який при зарядці дозиметра відгвинчується. Для кріплення дозиметра до одягу на корпусі є тримач 5. Зарядний пристрій призначений для зарядки дозиметрів. У корпусі ЗД-5 розміщені: перетворювач напруги, ви­прямляч високої напруги, потенціометр-регулятор напруги, лампоч­ка для підсвічування зарядного гнізда, мікровимикач і елементи жив­лення. На верхній панелі пристрою знаходяться зарядне гніздо 3 з ковпачком 4, кришка відсіку живлення 5 і ручка потенціометра 6. Живлення здійснюється від двох елементів типу 1,6 ПМЦ-У-8, які забезпечують безперервну роботу приладу не менше ЗО год при струмі споживання 200 мА.

Під час впливу гамма-випромінення на заряджений дозиметр у робочому об'ємі камери виникає іонізуючий струм. Іонізуючий струм зменшує початковий заряд конденсатора і камери, а також потенці­ал внутрішнього електрода. Зміна потенціалу, який вимірюється елек­троскопом, пропорційна експозиційній дозі у-випромінення. Зміна потенціалу внутрішнього електрода призводить до зменшення сил електростатичного відштовхування між візирною ниткою і трима­чем електроскопа. Візирна нитка зближується з тримачем, а відоб­раження її переміщується по шкалі відлікового пристрою. Якщо тримати дозиметр проти світла і спостерігати через окуляр за нит­кою, можна визначити отриману експозиційну дозу опромінення. 222

Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій

Заряджають дозиметр ДКП-50-А перед виходом у район радіоак­тивного забруднення. Для цього необхідно:

• відгвинтити захисний ковпачок дозиметра і захисний ковпа­чок зарядного гнізда ЗД-5; ручку потенціометра зарядного пристрою повернути вліво до упору;

• дозиметр вставити в зарядне гніздо зарядного пристрою, в цей час включаються підсвічування зарядного гнізда і висока напруга;

• спостерігаючи в окуляр, злегка натиснути на дозиметр і, повер­таючи ручку потенціометра вправо, встановити чорну нитку в полі дозиметра на нульову поділку шкали, після цього вийняти дозиметр із зарядного гнізда і загвинтити ковпачок дозиметра і зарядного гнізда.

Дозиметр заряджений на 50 Р. Так само заряджають решту дози­метрів. Дози опромінення в рентгенах визначають по шкалі безпо­середньо в осередках забруднення особи, які отримали дозиметри. І Іоказання видні з боку тримача дозиметра через окуляр при спря­муванні оглядового скла на будь-яке джерело світла.

Комплект індивідуальних дозиметрів ІД-1 (рис. 14) призначе­ний для вимірювання поглинутих доз гамма-нейтронного випромі­нювання. Він складається з десяти індивідуальних дозиметрів ІД-1 і зарядного пристрою ЗД-6 (рис. 15). Дозиметр забезпечує вимірюван­ня поглинутих доз гамма-нейтронного випромінювання в діапазоні під 20 до 500 рад з потужністю дози до 366 ООО рад/год при енергіях гамма-квантів від 0,08 до 2,2 МеВ. Саморозрядка дозиметра не пере­більшує при нормальних умовах однієї поділки на добу (рис. 16)

Рис. 14. Комплект індивідуальни? дозиметрів ІД-1:

а — загальний вигляд комплекту б— зарядний пристрій ЗД-6; в — до зиметр

Принцип будови і роботи до­зиметра ІД-1 такий самий, як ДКП-50-А. Зарядка дозиметра ІД-1 проводиться від зарядного Пристрою ЗД-6 або іншого заряд­ного пристрою (крім ЗД-5), який забезпечує плавну зміну вихідної напруги в межах від 180 до 250 II. Зарядний пристрій ЗД-6 скла­дається з таких основних вузлів і деталей: перетворювача меха­нічної енергії в електричну 5, який складається з чотирьох п'єзоеле- ментів, з'єднаних паралельно, і механічного підсилювача, до скла­ду якого входять гвинтовий, кли- ноний і важільний механізми, за­

рядно-контактне гніздо 3 для підклю­чення дозиметра, розрядник 4 для об­меження вихідної напруги; ручки 2 для регулювання вихідної напруги; дзеркала 6 для освітлення шкали до­зиметра прп його зарядці.

Принцип роботи зарядного при­строю: прп обертанні ручки 2 за го­динниковою стрілкою важільний ме­ханізм створює тиск на п'єзоелемен- тп, які, деформуючись, створюють на торцях різницю потенціалів, прикла­дену таким чином, щоб по централь­ному стержню подавався "плюс" на центральний електрод іонізаційної камери дозиметра, а по корпусу "мі­нус" на зовнішній електрод іонізацій­ної камери. Для обмеження вихідної напруги зарядного пристрою пара­лельно п'єзоелементам підключений р озр ЯДНІІК .