Основні патогенетичні ланки захворювання:

1. Пошкодження слизової оболонки товстої кишки в результаті тривалої дії біологічних, механічних, токсичних та алергічних факторів.

2. Втягнення в патологічний процес нервового апарату кишечника призводить до порушення моторної та секреторної функцій товстої кишки, що посилює трофічні зміни в кишечній стінці.

3. Велике значення у розвитку хронічного коліту має дисбактеріоз, який сприяє зменшенню кількості мікроорганізмів (біфідобакте-рій, кишечної палички, лактобактерій, зменшенню умовно-патогенної та збільшенню патогенної флори з розвитком вторинної фермен-топатії), що призводить до кишечної диспепсії, імунних порушень з появою антитіл до антигенів слизової оболонки товстої кишки.

4. Суттєве порушення імунного статусу з розвитком Т-клітинного дефіциту (знижений вміст Т-активних лімфоцитів, зменшена кількість Т-хелперів, зниження функціональної активності Т-клітин), пригнічення В-ланки імунітету (проявляється зниженням кількості В-лімфоцитів, дефіцитом 1% А), який відіграє у здорових людей захисну роль слизової оболонки товстої кишки, в результаті чого компенсаторно стимулюються В-клітини, збільшується синтез І§ в, ^ М, які є антитілами проти тканинних антигенів товстої кишки та мікробних антигенів з утворенням імунних комплексів.

Класифікація хронічних колітів [Ногаллер А.М., 1992]:

І. За етіологією:

1. Первинні:

• інфекційні;

• паразитарні;

• аліментарні;

• алергічні;

• медикаментозні;

• токсичні

2. Вторинні:

• при інших захворюваннях органів травлення;

• при гіпоксії, гіпоксемії різного генезу

2. За локалізацією:

1. Тотальний хронічний коліт (панколіт)

2. Сегментарні коліти:

• правобічний коліт (тифліт);

• лівобічний коліт (сигмоїдит, проктит, проктосигмоїдит)

2. За морфологічними ознаками:

1. Поверхневий хронічний коліт

2. Атрофічний хронічний коліт:

• поверхневий кістозний;

• глибокий кістозний коліт

2. За клінічними ознаками:

1. Фаза перебігу захворювання:

• фаза загострення;

• фаза ремісії

2. За характером порушень моторної функції:

• гіпомоторна;

• гіпермоторна;

• змішана дискінезія

3. По важкості перебігу:

• хронічний коліт легкого перебігу (І ст.);

• середньої важкості (2 ст.);

• важкого перебігу (3 ст.)

2. За наявністю ускладнень:

1. Солярит

2. Мезаденіт

3. Копростаз

4. Дисбактеріоз кишечника

Діагностика

Стандарти діагностики хронічного коліта Клінічні критерії синдромної діагностики:

1. Больовий синдром характеризується болем ниючого характеру по всьому животі, але частіше в лівій здухвинній ділянці, який може посилюватись після їди, всередині ночі або під ранок («симптом будильника») та зменшуватись після відхо-дження газів, дефекації, під впливом теплої грілки чи спазмо­літиків

2. Синдром кишкової диспепсії супроводжується проносами (стілець невеликими порціями, частий, водяний зі слизом) після їди, частіше в другій половині дня, несправжні поклики, відчуття неповного звільнення кишківника, інколи проноси чергуються із закрепами. Проноси провокуються вживанням м'ясних або надмірно холодних страв, молока, продуктів із значни­ми домішками клітковини, гострих приправ, характерно здуття живота, надмірне відходження газів, відрижки, неприємний смак у роті, нудота

3. Синдром товстокишкової діареї характеризується частими актами дефекації, зниженням маси тіла на 3-5 кг, виділенням малої кількості фекалій, підвищенням у крові кальцію, гіпокаліємією, гіповітамінозом, слабковираженою анемією

4. Астеноневротичний синдром проявляється загальною слабкістю, швидкою втомлюваністю, дратівливістю, головним болем, зниженням працездатності, погіршенням сну

5. Синдром дисбактеріозу проявляється пригніченням нормальної сапрофітної флори (біфідо-, лактобактерій, кишкової палички) та надмірним ростом патогенних мікроорганізмів (виявляється кишкова паличка з гемолітичними властивостями, вульгарний протей, дріжджові та дріжджеподібні грибки, клебсієла, синьогнійна паличка, клостридії), що сприяють розвитку гнильних і бродильних процесів, метеоризму, здуття живота, діареї

6. У залежності від переважної локалізації патологічного процесу розрізняють такі синдроми: тотальний (панколіт) і сегментарний коліт: тифліт (запалення сліпої та висхідної кишки), трансверзит (запалення поперечно-ободової кишки), сигмоїдит (запалення сигмовидної кишки), ангуліт (запалення селезінкового згину товстої кишки або синдром «лівого підребер'я»), проктит (запалення прямої кишки). При тифліті біль локалізується в правій половині живота, пронос нерідко до 5 разів на добу, чергування закрепів та проносів; при трансверзиті - болі та розпирання локалізується в середній частині живота, вурчання, що виникають зразу після їжі. Пальпаторно визначається болючість, яка локалізується в ділянці поперечно-ободової кишки; при ангуліті біль локалізується в лівому підребер'ї; при сигмоїдиті та проктосигмоїдиті — знаходиться в лівій половині живота і лівій здухвинній ділянці, в прямій кишці — з відчуттям тиску та розпирання; біль посилюється і зменшується після дефекації, очисної клізми, закрепи змінюються проносами, кал типу «овечого» з домішками слизу та крові