Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ROZDIL_VII.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
350 Кб
Скачать
☆

§6. Конституційно-правовий статус органів самоорганізації населення

Конституційно-правовий статус органів самоорганізації населення в Україні визна­чається Конституцією України, Законами України „Про місцеве само­врядування в Україні” та „Про органи самоорганізації населення”.

Конституція України (ст. 140) передбачає можливість створення ор­ганів самоорганізації населення, що наділяються сільськими, селищни­ми, міськими радами частиною власної компетенції, фінансів, майна. Закон України „Про органи самоорганізації населення” до таких органів відносить будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайо­нів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети.

Органи самоорганізації населення – це представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на тери­торії села, селища, міста або їх частин, для вирішення окремих завдань місцевого значення.

Основними завданнями органів самоорганізації населення є: 1) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції та законів України; 2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг; 3) участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвит­ку відповідної території, інших місцевих програм.

Їхні організація та діяльність базуються на принципах: законності; гласності; добровільності щодо взяття окремих повноважень сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради; територіальності; виборності; підзвітності, підконтрольності й відповідальності перед відповідними радами; підзвітності, підконтрольності й відповідальності перед жителями, які обрали орган самоорганізації населення; фінансової та організаційної самостійності.

Орган самоорганізації населення обирається на строк пов­новажень відповідної ради, якщо інше не передбачено рішенням ради чи положенням про орган самоорганізації населення, у складі керівника, заступника (заступників) керівника, секретаря, інших членів. Обраними до складу органу самоорганізації населення вважаються особи, які оде­ржали більше половини голосів учасників зборів (конференції) жителів за місцем проживання.

Орган самоорганізації населення діє згідно з положенням, що за­тверджується зборами (конференцією) жителів на підставі рішення сіль­ської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради про створення органів самоорганізації населення.

Орган самоорганізації населення вважається таким, що діє, лише пі­сля його легалізації (реєстрації або повідомлення про заснування), яке здійснюється відповідним виконавчим комітетом сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі її створення) ради. Статусу юридичної особи орган самоорганізації населення набуває лише після його реєст­рації виконавчим комітетом відповідної місцевої ради (тієї, що дала дозвіл на його утворення).

Закон визначає дві групи повноважень органу самоорганізації населення – власні та делеговані повноваження сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради.

Власними вважаються такі повноваження органу самоорганізації населення, які були йому надані під час утворення. Закон України «Про органи самоорганізації населення» відносить до цих повноважень такі: представляти разом із депутатами інтереси жителів будинку, вулиці, мі­крорайону, села, селища, міста у відповідній місцевій раді та її органах, місцевих органах виконавчої влади; сприяти додержанню Конституції та законів України, реалізації актів Президента України та органів виконавчої влади, рішень місцевих рад та їхніх виконавчих органів, розпоряджень сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті (в разі її створення) ради, рішень, прийнятих місцевими референдумами; вносити в установленому порядку пропозиції до проектів місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць і проектів місцевих бюджетів; організовувати на добровільних засадах участь населення в здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, проведення робіт із благоустрою, озеленення та утримання в належному стані садиб, дворів, вулиць, площ, парків, кладовищ, братських могил, обладнанні дитячих і спортивних майданчиків, кімнат дитячої творчості, клубів за інтересами тощо та інші.

Фінансову основу діяльності органу самоорганізації населення ста­новлять: 1) кошти відповідного місцевого бюджету, які надаються йому сіль­ською, селищною, міською, районною у місті (в разі її створення) радою для здійснення наданих органові самоорганізації населення повнова­жень; 2) добровільні внески фізичних та юридичних осіб; інші надходжен­ня, не заборонені законодавством. Матеріальною основою діяльності органу самоорганізації населення є майно, передане йому радою в оперативне управління.

Члени органу самоорганізації населення виконують свої обов’язки на громадських засадах. За рішенням зборів (конференції) жителів за місцем проживання керівник і секретар цього органу можуть працювати в ньому на постійній основі з оплатою їхньої праці за рахунок коштів, переданих органу самоорганізації населення.

Формою роботи органу самоорганізації населення є засідання, що скликаються його керівником або заступником керівника в міру необ­хідності, але не рідше одного разу на квартал.

Орган самоорганізації населення очолює його керівник - особа, яка обирається зборами (конференцією) жителів за місцем проживання та очолює орган самоорганізації населення і наділена відповідними повно­важеннями у здійсненні організаційно-розпорядчих функцій в порядку, передбаченому положенням про цей орган.

Контроль за фінансовою діяльністю органу самоорганізації насе­лення в межах своїх повноважень здійснюють: 1) сільська, селищна, міська, районна у місті (в разі її створення) рада та її виконавчі органи; 2) виконавчий комітет, який здійснив реєстрацію органу самоорга­нізації населення; 3) збори (конференція) жителів за місцем проживання; 4) органи державної влади.

Повноваження органу самоорганізації населення можуть бути дост­роково припинені в разі: 1) невиконання рішень сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі її створення) ради, її виконавчого комітету – за рішенням відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі її створення) ради, яка дала дозвіл на його створення; 2) невиконання рішень зборів (конференції) жителів за місцем проживання або невиконання своїх повноважень, а також саморозпуску – за рішенням зборів (конференції) жителів за місцем проживання; 3) порушення Конституції та законів України, інших актів законо­давства – за рішенням суду. Крім того, орган самоорганізації населення припиняє свої повноваження при перебудові чи реорганізації будинків, вулиць, кварталів, мікрорайонів, районів у містах, сіл, селищ, у межах яких вони діють, якщо така пере­будова, реорганізація пов’язана з відселенням (переселенням) жителів, які брали участь у зборах (конференції), що заснували цей орган.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]