1. Органи міжнародної діяльності у сфері використання радіочастотного ресурсу

Міжнародний союз електрозв'язку (International Telecommunication Union, ITU) зі штаб-квартирою в м Женева є спеціалізованим міжнародним установою, що займається питаннями розвитку мереж і служб електрозв'язку (включаючи регуляцію використання спектра) у всесвітньому масштабі. Загальна структура керівних органів Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ) наведена на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Загальна структура керівних органів МСЕ

Організація діяльності МСЕ регламентується Статутом МСЕ, Конвенцією МСЕ, а також положеннями Адміністративних регламентів:

- Регламенту міжнародного електрозв'язку (РМЕ);

- Регламенту радіозв'язку (РР).

Відповідно до положень Статуту МСЕ основною метою діяльності МСЕ є:

- Забезпечення і розширення міжнародного співробітництва між членами Союзу з метою вдосконалення і раціонального використання всіх видів електрозв'язку, сприяння технічної допомоги в галузі електрозв'язку та надання її країнам, що розвиваються;

- Сприяння розвитку технічних засобів та їх найефективнішою експлуатації для підвищення продуктивності служб електрозв'язку, розширення сфери їх застосування та максимального використання населенням;

- Сприяння поширенню новітніх технологій в галузі електрозв'язку;

- Узгодження міжнародної діяльності всіх країн, спрямованої на досягнення поставленої мети.

МСЕ

• розподіляє РЧС і виділяє радіочастоти,

• реєструє присвоєння частот, а також

• координує діяльність, спрямовану на підвищення ефективності використання смуг радіочастот та запобігання появи та усунення неприпустимих радіозавад між радіостанціями різних країн.

Вищим керівним органом МСЕ є Повноважна Конференція, яка проводиться, як правило, один раз на чотири роки. Повноважна Конференція приймає фундаментальні довгострокові рішення щодо визначення основних напрямів розвитку телекомунікацій, вирішує питання організації діяльності МСЕ, визначає бюджет установи, а також обирає Генерального секретаря, його заступника, членів Ради, Радіорегламентарного комітету і Директорів Бюро Секторів.

Рада МСЕ забезпечує відповідність стратегії МСЕ умовам розвитку електрозв'язку в світі, координацію роботи МСЕ і фінансовий контроль його діяльності, а також приймає бюджет на два роки. Крім цього, Рада керує діяльністю МСЕ протягом часу між Повноважними конференціями та діє від її імені.

У складі Ради МСЕ в даний час 46 членів, які обрані Повноважній конференцією. Їх представництво за певними регіонами світу визначається пропорційно кількості держав-членів МСЕ (по 8 - від Америки та Західної Європи, 5 - від Східної Європи, 13 - від Африки і 12 - від Азії та Австралії).

Функції Сектора радіозв'язку полягають в реалізації (з урахуванням особливих інтересів країн, що розвиваються) цілі діяльності Союзу шляхом забезпечення раціонального, справедливого, ефективного та економного використання РЧС усіма службами радіозв'язку, проведення досліджень і прийняття рекомендацій з питань радіозв'язку.

Історично сектор радіозв'язку сформувався в 1993 році на базі Міжнародного консультативного комітету з радіомовлення (CCIR, Consultative Committee for International Radio) і Міжнародного комітету реєстрації радіочастот (IFRB, International Frequency Registration Board).

Сектор радіозв'язку здійснює свою роботу через:

- Всесвітні конференції по радіозв'язку (ВКР);

- Регіональні конференції з радіозв'язку (РКР);

- Асамблеї по радіозв'язку (АР);

- Бюро радіозв'язку (ITU-R) на чолі з директором;

- Радіорегламентарний комітет;

- Консультативну групу по радіозв'язку;

- Дослідні комісії по радіозв'язку.

Функції Сектора стандартизації електрозв'язку полягають у виконанні завдань МСЕ щодо питань стандартизації електрозв'язку шляхом вивчення технічних, експлуатаційних і тарифних питань і прийняття відповідних рекомендацій щодо стандартизації електрозв'язку на всесвітній основі. Сектор стандартизації є спадкоємцем Міжнародного консультативного комітету з телеграфії і телефонії (CCITT, Consultative Committee for International Telephone and Telegraphy).

Сектор здійснює свою роботу через:

- Всесвітні асамблеї зі стандартизації електрозв'язку (ВАСЕ)

- Бюро стандартизації електрозв'язку (ITU-T) на чолі з директором;

- Консультативну групу по стандартизації електрозв'язку;

- Дослідні комісії по стандартизації електрозв'язку.

Функції Сектора розвитку електрозв'язку полягають у сприянні розвитку, прискорення зростання, розширення та експлуатації мереж і служб електрозв'язку, особливо в країнах, що розвиваються, а також у сприянні участі промисловості у розвитку електрозв'язку, заохочення та координації програм, спрямованих на прискорення передачі таким країнам відповідних технологій в галузі електрозв'язку.

Сектор розвитку електрозв'язку здійснює свою роботу через:

- Всесвітні і Регіональні конференції з розвитку електрозв'язку;

- Бюро розвитку електрозв'язку (ITU-D) на чолі з директором;

- Консультативну групу з розвитку електрозв'язку;

- Регіональні відділення;

- Дослідні комісії по розвитку електрозв'язку.

Адміністративні (всесвітні і регіональні) конференції розглядають певні питання щодо електрозв'язку, наприклад, розробку частотних планів радіослужб, перегляд положень Регламенту радіозв'язку тощо.

В даний час членами МСЕ є 191 держава, крім того, близько 630 компаній (установ, організацій) є членами Секторів МСЕ.

Питання радіомоніторингу як складові частини входять безпосередньо до сфери повноважень Бюро радіозв'язку та Бюро розвитку електрозв'язку.

Європейська конференція адміністрацій пошти та зв'язку (Conference of European Post and Telecommunications, CEPT, зі штаб-квартирою в Норвегії) заснована 19 європейськими країнами в 1959 р з метою забезпечення більш тісної співпраці між операторами зв'язку європейських держав. Умови членства в СЕРТ полягають в приналежності учасників, по-перше, до країн Європи і, по-друге, у членстві у Світовій організації поштового зв'язку (Universal Postal Union, UPU) і (або) електрозв'язку - ITU. В даний час ця організація являє собою регіональне об'єднання, до якого входять 46 держав Європи.

Цільова функція діяльності СЕРТ, як об'єднання поштового та електрозв'язку, узагальнено полягає в зміцненні співпраці держав-членів та створенні умов динамічного розвитку цих видів зв'язку в країнах Європи шляхом наступних заходів:

- Визначення пріоритетів розвитку пошти та телекомунікацій;

- Створення форуму для визначення регуляторної політики у галузі зв'язку;

- Забезпечення умов для взаємодопомоги між державами-членами об'єднання;

- Визначення спільної позиції країн Європи щодо питань, розглянутих ITU і UPU;

- Підтримка стандартизації в галузі поштового та електрозв'язку на загальноєвропейському рівні.

Сукупність поточних і стратегічних завдань СЕРТ щодо управління використанням РЧС входить до сфери діяльності Комісії з електронного зв'язку (Electronic Communication Comission, ЕСС). Базовими документами СЕРТ / ЕСС щодо розподілу частот є:

- Загальноєвропейська таблиця розподілу частот (European Common Allocation Table, ECA), яка була розроблена в 1992 - 2000 роках і є вихідним джерелом інформації для розробки національних таблиць розподілу частот;

- Європейська таблиця розподілу і використання частот (European Table of Frequency allocations and Utilization).

Управління використанням РЧС в Європі здійснюється згідно з рекомендаціями МСЕ, але в разі наявності часткових відхилень, вони узгоджуються СЕРТ з ITU. Типовим прикладом такого відхилення може бути використання РЧС для системи мобільного зв'язку третього покоління, розробленої СЕРТ під назвою "Універсальна мобільна телекомунікаційна система" (Universal Mobile Telecommunication System, UMTS).

Наприклад, оскільки в країнах Європи рекомендації МСЕ щодо діапазону частот систем IМT-2000 частково реалізувати було не можливо, то рішенням СЕРТ / ЕСС для UMTS була виділена смуга частот із шириною на 7% менше рекомендованої МСЕ (215 МГц замість 230 МГц).

В цілому, мета діяльності СЕРТ щодо поштового зв'язку та телекомунікацій зводиться до деталізації діяльності міжнародних організацій (UРU і ITU) щодо країн Європи.

Європейський інститут телекомунікаційних стандартів (European Telecommunications Standards Institute, ETSI) заснований в 1988 р зборами директорів СЕРТ. Основний вид діяльності інституту - розробка стандартів в галузі зв'язку та суміжних з нею галузей. На території Європи інститут несе відповідальність за стандартизацію в сфері телекомунікацій, телевізійного та радіомовлення та деяких інформаційних технологій. Членами ETSI, крім операторів зв'язку, є представники виробників, користувачів, постачальників послуг, а також представники організацій з національних стандартів.

Діяльність ETSI щодо стандартизації в галузі телекомунікацій тісно пов'язана з діяльністю СЕРТ.

Існує розгорнута деталізована система процесів стандартизації та регулювання в галузі європейської електрозв'язку, в якій взаємодіють СЕРТ / ЕСС і ETSI. Головні її риси такі:

1) ініціація розробки нормативних документів може відбуватися з боку кожної з організацій (СЕРТ / ЕСС або ETSI);

2) ETSI, як розробник стандартів щодо технічних характеристик станцій та систем, повинен погоджувати всі питання щодо використання РЧС з СЕРТ / ЕСС;

3) СЕРТ / ЕСС, як розробник регуляторних актів щодо використання РЧС, приймає до уваги рекомендації ITU і враховує специфіку використання РЧС в європейських країнах, при цьому, головну роль щодо визначення позиції СЕРТ / ЕСС з питання використання РЧС грають дві робочі групи ЕСС: робоча група з управління спектром (Working Group Frequency Management, WGFM) і робоча група по технології радіочастотного спектру (Working Group Spectrum Engineering, WGSE);

4) вихідним публікаціям (прийняттю) регуляторних документів ETSI і СЕРТ / ЕСС передує громадське обговорення і прийняття до відома його результатів у кінцевих редакціях цих документів.

Розроблені стандарти затверджуються на технічній асамблеї і проходять випробування протягом певного терміну як тимчасові європейські телекомунікаційні стандарти I-ETS (Interim European Telecommunications Standards). Після закінчення випробувального терміну серед держав-членів інституту проводиться голосування і прийнятим більшістю голосів документам I-ETS надається статус європейських стандартів ETS.

Стандартизація електрозв'язку, як об'єкт, що з'єднує діяльність ETSI і СЕРТ, забезпечує взаємодію телекомунікаційних систем, впровадження інновацій і розвиток нових ринків, створення довіри до ринкових товарам і припинення зайвого дублювання в процесах розробки телекомунікаційних засобів.

Міжнародна організація стандартизації (International Standards Organization, ISO) займається розробкою стандартів, в тому числі, в галузі телекомунікацій. ISO заснована в 1946 р і об'єднує більше 70 національних організацій по стандартизації, серед яких: Американський національний інститут стандартів (American National Standards Institute, ANSI), Німецький інститут стандартизації (Deutches Institute fьr Normung eV, DIN), Британський інститут стандартів (British Standards Institute, BSI). Одними з найвідоміших стандартів ISO вважаються стандарти якості серії ISO 9000, а в галузі телекомунікацій - семирівнева Еталонна модель взаємодії відкритих систем OSI (Open Systems Interconnection).

Інститут інженерів з електротехніки та електроніки (Institute of Electrical and Electronics Engineers, IEEE) - організація інженерів, вчених і студентів США, яка займається питаннями стандартизації в галузі зв'язку та суміжних з нею галузей і функціонує як координаційний орган з комп'ютерних і телекомунікаційних стандартів.

Американський національний інститут стандартів (ANSI) займається питаннями стандартизації з 1918 р, контролює і координує систему стандартів, які дотримуються добровільно. Представляє інтереси США в ISO і частково в Міжнародної електротехнічної комісії (International Electrotechnical Commission, IEC). Комітети в структурі ANSI розробляють стандарти для застосування в США, потім вони передаються на розгляд комісії з питань стандартів ISO або IEC з розрахунком, що в подальшому стануть міжнародними. Стандартизацію та координацію робіт в галузі зв'язку здійснює технічний комітет Е1.

Європейський комітет стандартизації в галузі електротехніки (Comite 'European de Normalisation ELECtrotechnique, CENELEC). Основна діяльність комітету поширюється на сферу інформаційних технологій. Комітет активно займається підготовкою функціональних стандартів для взаємодії відкритих систем (OSI), разом з IEC - електротехнічними аспектами, а з Європейським комітетом з стандартизації (Comite European de Normalisation, CEN) випускає європейські стандарти, проекти яких відображаються як ENV, а після випробувального терміну тривалістю від 2 до 3 років - EN. Комітет відповідальний за координацію стандартів з безпеки і електромагнітного випромінювання електричного обладнання в Європейському економічному співтоваристві (ЄЕС) і прагне розробити єдиний набір стандартів для застосування у всіх країнах ЄЕС.

Міжнародна таблиця розподілу частот

Міжнародна таблиця розподілу частот (МТРЧ) МСЕ є одним з найважливіших компонентів регламенту радіозв'язку (PP). Смуги частот всередині країн розподіляються, як правило, з урахуванням або в повній відповідності з МТРЧ. У необхідних випадках адміністрації зв'язку роблять застереження про особливості використання радіочастот в даній країні. МСЕ здійснює розподіл РЧС і реєстрацію присвоєнь радіочастот, забезпечуючи тим самим нормальну роботу радіостанцій різних країн, координує діяльність по виключенню шкідливих перешкод між ними та підвищення ефективності використання спектра частот.

МТРЧ містить блоки розподілу частот між радіослужбами та примітки до них. Весь діапазон радіочастот (9 КГц ... 400 ГГц) розбитий на ділянки, які розподілені радіослужбам, визначеним PP. Їх класифікація дана на рис.2.7.

	Служби радіозв'язку
	Супутникові			Наземні
фіксована					фіксована
радіомовна					радіомовна
Рухома сухопутна					Рухома сухопутна
- морська - повітряна					- морська - повітряна
Любительська					Любительська
Радіовизначення					Радіовизначення
а) радіонавігаційна – повітряна, морська					а) радіонавігаційна – повітряна, морська б) радіолокаційна
Метеорологічна					Метеорологічна
Стандартних (еталонних)					Стандартних (еталонних)
Частот і єдиного часу					Частот і єдиного часу
Межспутнікових					Радіоастронооміческая
Космічної експлуатації					Спеціальна
Космічних досліджень
Дослідження Землі

Рис. 2.7. Класифікація служб радіозв'язку

У Регламенті радіозв'язку передбачено два типи розподілу частот:

- виключне розподіл, коли смуга частот розподілена однієї-єдиної радіослужбі;

- спільний розподіл, коли смуга частот розподілена відразу декільком радіослужбам.

Виключне розподіл переважно у випадках, які передбачають широке інтернаціональне використання обладнання, і його всесвітнє застосування вимагає гармонізації експлуатаційних процедур і технічних методів на міжнародному рівні.

Спільний розподіл застосовується для максимально можливого використання доступного спектра у випадках, коли кілька радіослужб можуть ефективно працювати в одній і тій же смузі частот. Регламентні процедури, які регулюють спільне використання смуг радіочастот, розподілених декільком службам радіозв'язку, засновані на застосуванні технічних критеріїв (як правило, порогових значень). На підставі цих критеріїв визначаються країни, з якими необхідно провести координацію для вироблення прийнятних умов спільного використання частот.

Регламент радіозв'язку в частині розподілу частот передбачає поділ світу на три райони.

В Район 1 входять колишній СРСР, Монголія, Африка, Європа, частина Азії. В Район

2 - весь Американський континент і Гренландія; в Район

3 - Австралія, Океанія і частина Азіатського континенту, яка не увійшла в район 1.

Крім того, в Регламенті визначені спеціальні зони:

Тропічна зона радіомовлення - між тропіками Рака і Козерога - утворена для служби національного радіомовлення через труднощів, пов'язаних з високим рівнем атмосферних перешкод і особливими умовами розповсюдження радіохвиль в цій зоні. У межах цієї зони радіомовна служба має пріоритет перед іншими радіослужбами, з якими вона спільно використовує ряд смуг частот.

Європейська зона радіомовлення - північна частина Району 1 і території, прилеглі до Середземного моря. Оскільки радіомовлення в цьому районі світу ведеться надзвичайно інтенсивно, потрібно було створити для нього спеціальні частотні плани і відповідно визначити межі зони.

Європейська морська зона - Біле море, південна частина Баренцева моря, Північне, Балтійське, Середземне і Чорне моря, східна частина Північної і Центральної Атлантики.

МТРЧ має три стовпці для трьох районів світу. Служби наводяться в алфавітному порядку (за французьким алфавітом), цей порядок не визначає пріоритету служб.

Враховуючи, що в силу різного характеру сигналу спектр різними службами використовується по різному, щоб уникнути перешкод між несумісними службами, а також для забезпечення упорядкованого розвитку радіослужб частоти виділяють для кожної конкретної радіослужби. У деяких випадках частина спектра виділяють для виняткового використання будь-якої службою, в інших - діапазон використовується спільно кількома службами.

У ТРЧ кожній службі і розподілу присвоєна одна з двох категорій - первинна та вторинна. Коли одна смуга частот розподілена декільком службам, вони в РР перераховуються в наступному порядку:

• первинні - в регламенті надруковані прописними літерами;

• вторинні - надруковані малими літерами.

Станції вторинної служби не повинні завдавати шкідливих перешкод станціям первинної служби, якій частоти вже привласнені або можуть бути присвоєні пізніше. Вони не можуть вимагати захисту від шкідливих перешкод з боку станцій первинної служби, якій частоти вже привласнені або можуть бути присвоєні пізніше, однак можуть вимагати захисту від шкідливих перешкод з боку станцій тієї ж або іншої вторинної служби, якій частоти можуть бути присвоєні пізніше.

Використовуючи МТРЧ в якості вихідного матеріалу, кожна країна може формувати національну ТРЧ, вводячи зміни, необхідні для роботи радіослужб, що знаходяться в юрисдикції даної держави. Якщо ж станції здатні створювати шкідливі перешкоди роботі РЕЗ, то присвоєння їм частот повинно виконуватися відповідно до МТРЧ.

Зміни та доповнення до згаданої Таблицю приймаються Всесвітньої конференції радіозв'язку МСЕ.