Тема: Соціально – економічний розвиток України в другій полов. 1990-х рр.  на поч. XXI ст.

План.

1. Економічна криза 1990-х рр.

2. Основні тенденції в розвитку економіки на початку 21століття.

1. В момент проголошення незалежності економіка України виявилася немічною і деформованою: 95% підприємств підпорядковувалися Москві, майже 80% усього виробництва не мало завершеного технологічного циклу, лише 28% становили галузі групи „Б”, науково-технічна відсталість (термінової заміни вимагали 40% машин і устаткування).

Протягом майже усіх років незалежності держава знаходилася в стані економічної кризи. З травня 1990 по червень 1994р. змінилося 4 уряди. Було розглянуто 7 програм виходу із кризи, але жодна із них реально не була втілена в життя. У 1993р. рівень інфляції становив більше 10 000% і перевищував показники світових війн.

За 1990–1999 рр. валовий внутрішній продукт (ВВП) країни скоротився на 59,2%, обсяги промислової продукції – на 48,9%, сільського господарства – на 51,5%. Реальна заробітна плата зменшилася у 3,82 рази, виплати пенсій – у 4 рази. Все це вкрай негативно позначилося на життєвому рівні народу. Близько 64% населення опинилося за межею бідності. Україна увійшла до числа країн не з високим і зростаючим рівнем бідності, що постійно провокувало політичну нестабільність та протистояння різних суспільних сил.

2. Час від часу приймалися рішення про великі грошові дотації у сільське господарство. Ці гроші до села не доходили, а осідали в банках і у посередників. Більшість господарств перетворилися у безнадійних боржників, не здатних купувати нові машини, мінеральні добрива, засоби захисту рослин.

Реалізовувалася земельна реформа. Новим явищем у аграрному секторі було виникнення фермерських господарств. Майже 6,1 млн. громадян отримали земельні паї, це більше 1/2 земель країни. Одночасно розповсюдь-женим явищем було отримання землі керівниками господарств та їх оточенням. Разом з кращими землями вони на вигідних умовах скуповували колгоспну і радгоспну техніку.

3. Першим кроком до стабілізації економіки стало ведення у вересні 1996р. національної валюти – гривні. Пройшла приватизація державних підприємств, яку провели люди, що мають доступ до влади. Відносна стабілізація окремих галузей восени 1998р. змінилася важкою фінансовою кризою, коли вартість гривні за один місяць впала на 50%. Лише у 1999р. виявили себе ознаки економічної стабілізації. Близько 70 тис. підприємств змінили форму власності.

В Україні утверджено ринковий механізм ціноутворення, здійснено перехід до світових цін. Урядам В. Ющенка (з грудня 1999р.), Л. Кінаха (квітень 2001р.), В. Януковича (листопад 2002р.), вдалося підтримувати тенденцію економічного зростання. Зменшилося безробіття. Почалася реформа пенс. забезпечення. Погашено заборгованості по зарплаті. Налагоджені міжнародні екон. зв’язки.

Ситуацію в економці погіршили анексія Криму та війна на Донбасі. Це призвело до втрати значної частини матеріальних цінностей (майно, газові родовища), гіперінфляції, згортання зовнішньоекономічних зв’язків, скорочення виробництва, нових банкрутств підприємств, банків, зубожіння населення.

Завдання: сприяти зростанню життєвого рівня населення; реконструкція паливно-енергет. комплексу; створення сприятливих умов для іноз. інвестицій; вирішення проблеми зайнятості населення; легалізація тіньового капіталу; зменшення податків; реформування аграрного сектору; розвиток зовнішньої торгівлі.