- •1. Поняття мотиву.
- •3.Стадії формування злочинного мотиву.
- •1. Сутність татуювання
- •2. Елементи татуювання
- •3. Аналіз локалізації татуювання
- •1. Сутність татуювання
- •2. Елементи татуювання
- •3. Аналіз локалізації татуювання
- •1. Роль психологічної консультації у слідстві
- •2. Діяльність консультанта у процесі слідства
- •1. Роль психологічної консультації у слідстві
- •3. Роль психологічної консультації у процесі слідства.
- •2. Діяльність консультанта у процесі слідства
- •2.Обєктивна сторона
- •3.Субєктивна сторона
- •2.Обєктивна сторона
- •3.Субєктивна сторона
3.Стадії формування злочинного мотиву.
Мотивація поведінки взагалі і злочинної, зокрема, співвідносяться як загальне, окреме і одиничне: мотивація конкретного злочину одинична, вона має свою специфіку і неповторні, притаманні тільки їй риси. Злочин - не просто дія (бездіяльність), зумовлена певними мотивами, фактично це результат дії, що становить суспільну небезпеку і протиправність, які суб'єкт міг чи повинен був передбачити.
Мотив необхідно відрізняти від наміру - мисленого образу дії, яку особа прагне чи вирішила здійснити; при одному й тому ж намірі вчинок реалізується через різні мотиви, а сам мотив не визначає змісту намірів та дій, спрямованих на його задоволення.
На другому етапі розвитку злочинної поведінки – ціле покладанні різноманітні спонуки і почуття особистості оформляються у свідомості суб'єкта у вигляді ідеальних прагнень до певної мети. Кінцева мета дій часто складається із ряду проміжних, що досягаються послідовно для отримання бажаного результату. Мета І результат співпадають за наявності умислу: при прямому наслідки є бажаними, при непрямому - вони допускаються. Мета дії і наслідки, що наступили, у певних випадках складної вини та при вчиненні злочинів через необережність не співпадають, але це не означає, що вони безцільні чи безмотивні.
Мета-форма реалізації мотиву, яка втілюється у діях і результатах; взаємозв'язок мотивів і цілей дій - основа змісту зазначеного етапу злочину, що завершується прийняттям рішення діяти.
Прийняття рішення - психологічний процес вибору найбільш бажаного варіанту злочинної поведінки, безпосередньо пов'язаний із її вибірковістю. У рішенні знаходять відображення всі об'єктивні і суб'єктивні чинники, що обумовили вчинення злочину (передували йому), модель майбутнього злочину, його можливі наслідки не лише як результат, але й як можливість покарання за його вчинення. Тут, безсумнівно, присутня оцінка співрозмірності інтересів, що зумовлюють зміст мотивації, і названих наслідків. До можливості покарання кожен із винних ставиться по-різному: один прагне його уникнути, інший - ігнорує, третій - над ним не задумується.
Структура процесу прийняття рішення представлена наступними етапами: 1) підготовчий - переробка інформації і осмислення варіантів наступних дій (бездіяльності), можливих наслідків: 2) основний - вибір одного, найбільш прийнятного варіанту дій; 3) контрольний - оцінка рішення з позицій необхідності і доцільності, його можлива корекція, зміна спрямованості наступних дій і прийняття нового рішення, у тому ЧИСЛІ - сполученого з відстроченням задуманого та добровільною відмовою від здійснення злочинного умислу.
Заключним (операціональним) етапом психологічної структури злочинної поведінки є реалізація прийнятого рішення - безпосереднє вчинення злочину. Власне поведінкою є лише цей заключний етап, коли злочин реалізується зовні і набуває юридичної значимості.
Психологічна структура злочинної поведінки може бути розгорнутою чи скороченою, а етапи-тривалими в часі або швидкоплинними. Так, на поведінку при реалізації прийнятого рішення вирішальним чином може впливати ситуація: оцінивши її, злочинець може змінювати план дій (час, місце та ін.), відкласти злочин, відмовитися від його продовження тощо. Найбільш простим варіантом злочину є дія, що призводить до одного чи кількох наслідків; більш складним - злочин, що складається з двох дій, котрі призвели до одного чи кількох наслідків, або низки дій, об'єднаних єдиним умислом, спрямованих до єдиної мети. Існують також довготривалі злочини (напр., втеча з-під варти); злочинний результат може бути досягнутий одночасними чи різночасними діями декількох осіб у співучасті, у вигляді групової діяльності різноманітних злочинних угруповань (від звичайних груп до організованих спільностей).[ 2, c.43-45]
Висновки: Отже, від мотиву залежить склад та характер злочину, адже поведінку людини формують мотиви залежні від потреб. Розрізняють декілька видів мотивів скоєння злочину, які ми описали вище. Формуються мотиви за певними стадіями. Знання про сутність мотивів, їх структуру утворення та психологічні ознаки необхідні для превентивної діяльності протидії злочинності.
Завдання №2
Опишіть елементи татуювань, та вкажіть які функції вони виконують
Вступ
Основна частина
