Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
варіант 8.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
124 Кб
Скачать
☆

2.Обєктивна сторона

Об'єкт злочину - здоров'я людини.

Об'єктивна сторона злочину полягає у зараженні іншої особи венеричною хворобою,

До венеричних хвороб належать інфекційні захворювання, які передаються переважно статевим шляхом і вражають передусім органи сечостатевої системи. Це, зокрема, сифіліс (люес), гонорея (трипер), м'який шанкр, паховий лімфогранулематоз (четверта венерична хвороба), трихомоніаз, цитомегаловірус, токсоплазмоз, уреаплазмоз. Такі обставини, як вид венеричної хвороби, тяжкість розладу здоров'я, методи і тривалість лікування, можливість повного одужання, на кваліфікацію ст. 133 не впливають і враховуються при призначенні покарання.

Способи зараження іншої особи венеричною хворобою можуть бути різними і залежать від її виду: статеві зносини, задоволення статевої пристрасті неприродним способом, поцілунки, порушення правил гігієни у побуті, сім'ї чи на роботі (наприклад, спільне користування посудом, постільною білизною, шприцами для Ін'єкцій ліків або наркотичних засобів) тощо. Згода потерпілої особи на зараження її венеричною хворобою не виключає відповідальності за ст. 133. Самозараження венеричною хворобою (скажімо, введення собі відповідної ін'єкції) може тягнути кримінальну відповідальність лише у разі, коли воно є способом вчинення певного злочину (наприклад, передбаченого ст. 335).

Якщо зараження венеричною хворобою сталося внаслідок насильницьких дій з боку того, хто захворів, - зґвалтування або насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, діяння кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами ст. ст. 133 і 152 (153).

Злочин вважається закінченим з моменту, коли потерпілий фактично захворів на венеричну хворобу. При цьому слід враховувати наявність у таких захворюваннях інкубаційного періоду (прихованої стадії) різної тривалості, а також те, що передача особі мікробів - носіїв венеричної хвороби в силу індивідуальних особливостей організму конкретної людини може і не потягти за собою реального розладу й здоров'я.

3.Субєктивна сторона

Суб'єкт злочину спеціальний. Це особа, яка досягла 16-річного віку. хворіє венеричною хворобою і знає про наявність у неї цієї хвороби. Про факт знання особи про своє захворювання можуть свідчити різноманітні обставини - медичний висновок, застереження лікувальної установи, власний досвід особи, звернення її до медичної літератури тощо.

Особи, які не страждають на венеричні захворювання, однак заражають ними інших осіб, за наявності підстав можуть бути притягнуті до відповідальності за заподіяння тілесних ушкоджень певної тяжкості.

Зараження венеричною хворобою, яке стало результатом неналежного виконання медичним працівником своїх професійних обов'язків (наприклад, лікарем-гінекологом під час проведення медичних оглядів пацієнтів або внаслідок переливання потерпілому зараженої крові), слід кваліфікувати за ст. 140.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим чи непрямим умислом або злочинною самовпевненістю.

Зараження венеричною хворобою особою, яка не знала про наявність у неї такої хвороби, але у даній ситуації могла і повинна була передбачати настання відповідних суспільно небезпечних наслідків (злочинна недбалість), може бути кваліфіковане за ст. 128.

Кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) вчинення його особою, раніше судимою за зараження іншої особи венеричною хворобою; 2) зараження двох або більше осіб або неповнолітнього (ч. 2 ст. 133), а особливо кваліфікуючою ознакою - спричинення цим злочином тяжких наслідків (ч. З ст. 133).

До тяжких наслідків слід відносити, зокрема, смерть людини, втрату будь-якого органа або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, переривання вагітності або непоправне знівечення обличчя.

Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 р(ст.ст. 9-11,30, 31, 53).

Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 6 квітня

Правила проведення судово-медичних експертиз (обстежень) з приводу статевих станів в бюро судово-медичної експертизи. Затверджені наказом МОЗ № 6 від 17 січня 1995 р.[ 4]

Висновки: Отже у статті 133 Кримінального кодексу України вказується покарання для осіб, які здійснили злочинні дії , а саме зараження важкими венеричними хворобами ( перелік яких ми описали вище) . Відповідно до даної статті тяжкість покарання залежить від умислу , способу зараження та наслідками для потерпілих.

Список використаних джерел:

1.Бочелюк В.Й. Юридична психологія: навч. посібник. -К.: Центр учбової літератури, 2010. - 336 с.1

2.Бедь В. В.. Юридична психологія: Навч. посіб. - 2-ге вид., доп. і переробл. - К.: МАУП,. - 436 с.

3.Кримінальний кодекс України стаття 130

4.Кримінальний кодекс України стаття 133

5.Кудрявцев І.А. Судово-психолого-психіатрична експертизи. - М .: Вид-во Моск. ун-ту, 2007. - 497 с.

6.Лозовський В. Як вижити і провести час з користю у в'язниці. Татуювання [Електронний ресурс] / В. Лозовський. - Режим доступу: http://www.tyurem.net/mytext/how/ 039.htm.

7.Пасніченко В.В. Судово-психологічна експертиза: Навчальний посібник. – Чернівці: Книги – XXI, 2011. – 136 с.

8.Пиріжков В.Ф. Кримінальна психологія / В.Ф. Пиріжков. - М.: Ось-89, 2001. - 704 с

 9.Татуювання. Історія виникнення і проникнення в злочинний світ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.wowanium.narod.ru/tatu.html#01.

.

25