2. Елементи татуювання

Основними елементами татуювань є:

– грецький хрест, що відображає кількість судимостей, строк позбавлення волі, а також несе свою головну релігійну функцію;

– свастика (фашистський хрест) — знак невдоволення існуючим режимом(на статевому члені — знак сексуальної агресії);

– крапка — тавро засуджених за певний вчинок у своїй групі, що наноситься силоміць (як засіб покарання використовується тавро);

– ніж, кинджал, пістолет — знаряддя вчинення злочину, які вказують на злочинне спрямування;

– шприц, карти, пляшка, келих, кістки — як супутні атрибути злочинного способу життя;

– оголена жінка (найчастіше на хресті або близько до нього, над гробом, обвита змією) — факт страждання, що відбулося через жінку, схильність до гомосексуалізму; бюст жінки, ім’я жінки — страждання за певною жінкою (взагалі оголена жінка — це вияв сексуальної орієнтації);

– птахи, змії, тигри, леви — агресивна орієнтація злочинця. Орел, що роздирає жінку, — ґвалтівник; орел на грудях — високий статус у злочинному світі (те саме і змія, що обвиває кинджал);

– пейзаж і явища природи використовуються як з художньо-декоративною метою, так і з метою вияву певних ідей (сонце, що сходить над морем, виражає прагнення до волі; пальми на безлюдному острові — ізолювання; надгробник, дзвони, куполи та хрести — строк ув’язнення);

– дзвоник, ґрати, колюча проволока — ізоляція.

Крім того, доволі поширено словосполучення «рятуйте наші душі».[ 9]

3. Аналіз локалізації татуювання

Татуювання наносять на всі частини тіла, але перевага надається рукам — від

плечей до пальців.

Національні особливості відображаються не у змісті, а в символіці та орнаменті, які використовуються для розкриття принципів кримінальної субкультури. Так,особи, які мешкають на березі моря, як символи використовують зображення хвиль, сходу сонця над хвилями, чайки, а ті, що мешкають у горах, — орлів, верхівки гір, фортеці на скелі тощо.

Аналіз локалізації татуювань на тілі правопорушника залежно від їхнього складу, характеру злочинної діяльності, моди, національних і релігійних особливостей

дозволяє сформувати таку класифікацію:

– за формою передачі (символи, цифри, абревіатури, тексти, малюнки);

– за змістом (сигнально-виокремлювальні, стратифікаційно-статусні, особистісно-встановлювальні, політичні, міфологічні, культові, антирелігійні, тюремні,еротичні, декоративні, гумористичні, сентиментальні, професійні й таврування);

– за особистісною значущістю («регалки» (від «регалії») — почесні відзнаки для

«еліти»; «партачки» (від «партачити») — «саморобки» низької якості; «нахалки» —таврування, нанесені нахабно, тобто із застосуванням насилля);

– за локалізацією на тілі (на відкритих ділянках, на прихованих під одягом

ділянках, на інтимних частинах тіла, по всьому тілу);

– за ступенем впливу на суб’єкта сприйняття (ті, що легко запам’ятовуються,

ті, що важко запам’ятовуються);

– за розмірами (малоформатні, великомасштабні);

– за способами нанесення (одноразові та такі, що наносяться багаторазово,

ті, що наносяться «вручну» та за допомогою трафаретів);

– за кількістю (одиничні, численні, суцільні);

– за ступенем стійкості (стійкі, нестійкі).[ 6]

Висновки: Таким чином, татуювання — не випадкове явище у кримінальних групах. Воно виконує різноманітні функції міжособистісної та між групової взаємодії, компенсуючи втрачені цінності у зв’язку з відторгненням осіб від суспільства або ізоляцією у місцях позбавлення волі.

Як уже зазначалось, існує певна залежність між характером кримінальної

діяльності та татуюваннями, які наносяться. При цьому насильницькі татуювання зазвичай наносяться тим особам, які: програли в карти і не віддали вчасно борги, крадуть у своїх («пацюки»), засуджені за зґвалтування неповнолітніх.