13. Поняття синергизму. Види синергізму. Застосування синергізму при розроблюванні маркетингових стратегій

Здійснюючи портфельний аналіз, тобто формуючи порт­фельну корпоративну стратегію, потрібно так підбирати порт­фель бізнесів, щоб в максимальній мірі отримати ефект синергізму.

Суть синергізму: ефект сумісної діяльності вищий від суми ефектів складових частин, якщо б вони пра­цювали окремо. 

Типи синергізму

Існують певні типи синергізму. Найбільш поширена класи­фікація - по складових формули рівня (норми) повернення інвестицій: обсяги продаж, витрат, інвестицій та менеджмент. Отже, типи синергізму наступні:

- Синергізм продаж - проявляється внаслідок викорис­ тання для реалізації декількох товарів підприємства одних і тих же каналів збуту, використовуються одні і ті ж склади, торгова мережа, транспорт, кадри, спіль­ний маркетинг тощо.

- Оперативний синергізм - від спільного використання ряду основних засобів і робочої сили, спільного розпо­ділу накладних витрат, спільного навчання, великих закупок - словом, від спільної операційної діяльності.

- Інвестиційний синергізм - проявляється в результаті спільного використання виробничих потужностей, спі­ льних запасів сировини, спільної технологічної бази, одного і того ж обладнання тощо. Внаслідок потреба в інвестиціях на новий бізнес зменшується.

- Синергізм менеджменту - не випливає напряму із фор­мули віддачі інвестицій, але здатний справляти значний вплив на загальний синергетичний ефект. Синергізм менеджменту проявляється тоді, коли проблеми управління в новій галузі схожі з існуючими, тобто коли ке­рівництву підприємства вистачить наявної компетент­ності високопрофесійно діяти в новому бізнесі. Якщо ж проблеми в новій галузі будуть новими і незнайомими, позитивний ефект синергізму не тільки буде низьким, а, швидше за все, появиться загроза від'ємного ефекту від рішень керівництва.

14. . Види стратегій маркетингу стосовно товарів, послуг, ринків.

Стратегії по відношенню до продукту — це стратегії, що забезпечують успішний збут продукції на ринку: стратегія диференціації; стратегія низьких витрат; стратегія вузької спеціалізації (сконцентрована стратегія). Стратегія диференціації полягає в тому, що фірма виробляє різні види одного товару, які відрізняються споживчими властивостями, якостями, оздобленням, упаковкою і призначаються для багатьох сегментів. Так, японська фірма "Морінага" виробляє вершки, що мають різний ступінь жирності, включають домішки фруктових соків, мають різну місткість упаковки, що задовольняє потреби різноманітних груп споживачів вершків на ринку. Подібна стратегія націлена на великий сегмент і передбачає значні витрати та наявність багатьох індивідуалізованих товарів, що зорієнтовані на задоволення численних ринкових сегментів. Кожна група споживачів розглядає запропонований фірмою товар як унікальний за дизайном, техніко-економіч-ними характеристиками, надійністю, безпекою. Тому, навіть якщо товар коштує більше, ніж при стратегії масового (недиференційованого) маркетингу, ціна для споживачів не має такого важливого значення, і вони виявляють достатню лояльність до торговельної марки

Стратегії по відношенню до ринку — це стратегії, що характеризують політику фірми щодо змінення частки ринку. Існує ціла система стратегічних варіантів маркетингу, які, за схемою матриці по товарах/ринках, можна об'єднати в таблицю Особливий інтерес викликають дві додаткові стратегії розширення збуту: вертикальної інтеграції та диверсифікації. Стратегія вертикальної інтеграції спрямована на розширення збутової діяльності фірми шляхом приєднання фірм-постачальників сировини, матеріалів та напівфабрикатів, а також збутових фірм..