2.11. Безпека змагань

2.11.1 При проведенні змагань повинні бути передбачені заходи по забезпеченню безпеки учасників, суддів та глядачів.

2.11.2. Заходи по безпеці при проведенні змагань планує і забезпечує заступник головного судді з безпеки і, при наявності, відповідна регіональна спеціалізована аварійно-рятувальна служба МНС України. У разі відсутності такої служби організація безпеки покладається на ГСК.

2.11.3. При виникненні небезпеки змагання повинні бути відкладені, а якщо вже почалися - зупинені. При цьому деякі види змагань можуть бути виключені з програми.

2.11.4. До заходів по забезпеченню безпеки належать:

• обґрунтований вибір місця (району) змагань; розробка дистанцій;

• постійний порядок і дисципліна під час проведення змагань;

• організація надійного зв'язку на дистанції (етапах) із службами безпеки;

• організація протипожежних заходів;

• відповідність підготовки учасників класу дистанцій;

• наявність страхуючого, рятувального та ремонтного спорядження;

• надійна профілактика захворювань до і під час змагань, належна організація проживання в польових умовах, раціональне харчування, наявність необхідних медикаментів і лікаря;

• навмисне завищена (занижена) швидкість руху на окремих ділянках дистанції, задана графіками руху, або вказана в Умовах;

• наявність транспортних засобів тощо (за потребою);

• детальний опис заходів безпеки в актах здачі і прийому дистанцій.

2.11.5. З метою забезпечення безпеки учасників та глядачів місця старту, фінішу повинні бути огороджені від сторонніх осіб.

2.11.6. Відповідальність за якість суддівських засобів пересування та спорядження несуть організатори, що проводять змагання, та заступник головного судді по безпеці.

2.11.7. Спорядження команди, від якого залежить безпека, допускається до участі у змаганнях після перевірки суддівською колегією.

2.11.8. Відповідальність за якість та безпечність усього командного спорядження несе представник команди, а індивідуального спорядження учасників - безпосередньо самі учасники.

2.11.9. Відповідальність за наслідки, викликані порушенням учасником вимог техніки безпеки, несе безпосередньо сам учасник, який допустив порушення.

2.11.9. Ділянки рельєфу, по якому проходить дистанція, а також місця, де повинні проходити мотузки суддівсь­кої страховки, звільняються від речей, які можуть становити небезпеку для учасників та суддів. У випадку неможливості усунення всіх небезпечних речей вони позначаються обмежувальною лінією або іншим чином.

2.11.10. Ділянка ріки, яка використовується для проведення змагань, по­винна мати досить рівне дно, безпечні підходи до місця змагань. Рекомендується встановлення поста перехоплення нижче по течії.

2.11.11. Очищення дистанції проводиться спеціальною бригадою під керівництвом начальника дистанції.

2.11.12. На етапах, де це необхідно, суддями обладнуються пункти страховки та самостраховки.

2.11.13. Всі учасники змагань, що знаходяться на дистанції, повинні бути в касках та забезпечені суддівською чи командною страховкою (самостраховкою), за винятком ділянок, обумовлених Умовами.

2.11.14. Пункти перестібування суддівської страховки повинні бути обумовлені та обладнані відповідним чином для забезпечення безпеки. Суддівська страховка не повинна заважати або надавати допомогу учаснику при проходженні дистанції, а також торкатися потенційно небезпечних ділянок рельєфу.

2.11.15. Учасники зобов'язані слідкувати за правильним по­ложенням прикріпленої до них суддівської страховки.

2.11.16. Начальник дистанції і заступник головного судді з безпеки зобов'язані особисто перевірити район змагань, дистанції, етапи, надійність обладнання пунктів страховки та самостраховки, суддівської страховки, вжити заходи до усунення причин, що можуть призвести до нещасного випадку.

2.11.17. Всі судді, що знаходяться на дистанції в місцях, де можливі зриви або падіння каміння, повинні бути забезпечені самостраховкою та захисними касками.

2.11.18. Закріплення суддівської страховки до учасника і зняття її виконується під контролем суддів у пунктах, визначених Умовами.

2.11.19. Забороняється використовувати обладнання дистанції, не передбачене для її проходження, та мотузку верхньої командної страховки для підйому (витягування) або спуску учасника при проходженні етапу.

2.11.20. Усі учасники змагань повинні бути забезпечені: індивідуальною страхуючою системою, яка складається із зблокованих поясу грудної обв’язки з наплічними лямками та поясу бесідки з лямками під стегна або конструктивно складати єдину систему; захисною каскою з номером учасника і літерою "К" у капітана; єдиною, по можливості, формою, яка повинна закривати лікті та коліна, а також іншим спорядженням, визначеним Положенням і Умовами.

2.11.21. Все спорядження учасників, яке використовується при проходженні дистанції, повинно бути оглянуте і допущене до використання технічною комісією.

Основні вимоги до спорядження:

1. Основна мотузка повинна мати діаметр не менше ніж 10 мм і не мати пошкоджень;

2. Усі елементи страховки, самостраховки і з'єднань (блокування) мають бути виконанні із основної мотузки або матеріалу такої ж міцності;

3. Захисна каска повинна бути обладнана амортизатором, ременем для підборіддя та закріплена до страхуючої системи учасника.

2.11.22. Усе спорядження, яке учасники беруть з собою на дистанцію, разом з дозволом технічної комісії, повинне бути представлене для контролю судді при учасниках.

2.11.23. Відповідальність за якість і безпечне використання всього спорядження учасників покладається на представника команди або самих учасників.