7 Зубков м.

193

Із суфіксом -ш- основа прикметника зазнає певних змін:

65535. суфікси -к-, -ок-, -ек- випадають: короткий - коротший, солодкий — солодший, тонкий - тонший, глибокий - глибший, широкий - ширший, далекий - дальший;

65535. приголосні г, ж, з разом із суфіксом -ш- змінюються на -жч- (таких прикметників лише сім): дорогий - дорож- чий, важкий - важчий, дужий - дужчий, тяжкий - тяж- чий, близький - ближчий, вузький - вужчий, низький - нижчий; це буквосполучення зберігається і в похідних словах: дужчати, подорожчання, ближчати.

У прикметниках: легкий - легший, довгий - довший ці зміни не відбуваються;

65535. приголосний с разом із суфіксом -ш- змінюється на -щ- (такихіїрикметників є три): високий - вищий, товстий - товщий (і товстіший), красивий - кращий та в похідних: покращити, потовщення;

65535. приголосні т, д перед -ш- звучать як ч, але на письмі ця зміна не позначається: короткий - коротший [ коро- ч:иі ], багатий - багатший [ 6агач:иі ];

65535. в інших випадках основа залишається без зміни: м'я- кий - м'якший, дешевий - дешевший.

2. Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюєть- ся від простої форми вищого ступеня додаванням префікса най-: тугіший - найтугіший, коротший - найкоротший, вищий - найвищий, багатий - найбагатший.

Не припускається заміна найрищого ступеня порівняння ви- щим ступенем. Тому слід писати: найкраще досягнення, а не краще досягнення; найвища міра покарання, а не вища міра покарання.

Правильно треба вживати найвищий ступінь і в інших випадках: найближчий товариш, а не самий близький товариш, найбільша планета, а не сама більша планета; найостанні- ші, найперші, а не самі останні, самі перші; найдотепніший, або найбільш дотепний, а не самий дотепний, дотепні- ший, найбільш дотепний', високоповажаний, а не самий висо- коповажаний; головний або найголовніший, а не самий го- ловний.

Не можна утворювати зменшену чи збільшену форму від усталених нормативних словосполучень та слів: середня школа, вища освіта, середній спеціальний навчальний заклад; колишній, торішній, позаторішній, минулий, позаминулий.

194

Без порівняння велика міра якості передається:

а) префіксами пре-, над-, все-, за-, ультра-, архі-:

предобрий, надчутливий, всеосяжний, завеликий (над- то великий), ультрамодний, архіважлйвий;

б) частками (словотворчими) чи, що, як: чималенький, щонайкращий, якнайдовший;

в) суфіксами -ущ- (-ющ-), -анн- (-янн-), -єни-, -езн-: значущий, кричущий, нездоланний, незрівнянний;

г) за допомогою прислівників дуже, украй, особливо, над- звичайно, занадто, більш, найбільш, менш, найменш: дуже вигідний, украй необхідний, особливо корисний, над- звичайно популярний, більш вдалий.

Зменшена міра якості передається:

а) суфіксами -уваг- (-юват-), -ав- (-яв-): білуватий, синюватий, золотавий, чорнявий;

б) прислівниками трохи, ледь, не дуже, не зовсім: трохи низький, ледь теплий, не дуже свіжий, не зовсім смачний.

Примітка. Прислівникам, які утворюються від якісних прикметників вищого та найвищого ступенів, при- таманні спільні звукові зміни:

який? як?

високий — вищий вище

низький — нижчий нижче

важкий — важчий важче

дорогий — дорожчий дорожче

Прислівники вищого й найвищого ступенів збігаються і звучанням із прикметниками відповідних форм у середньому роді: активніше — яке? активніше — як? найбагатше - яке? найбагатше - як?

Смисл їх з'ясовується контекстом за допомогою питань.

утворення відносних прикметників

і. За допомогою суфікса -н-: хатній, вчасний, професійний, верхній.

Якщо твірна основа закінчується на -н, то відбувається по- двоєння -нн: день - денний, туман - туманний, бетон - бе- тонний, осінь — осінній.

195

Приголосні г, к, х перед суфіксом -н- чергуються відповідно з ж, ч, ш: дорога — подорожній, рік—річний, втіха - невтішний.

Якщо твірна основа закінчується збігом приголосних, то між ними з'являється вставний о або е: молитва — молитовний, дно — бездонний, церква - церковний, торгівля - торговель- ний, земля - безземельний, відро - п'ятивідерний.

У прикметниках буквений, казармений, формений вставний е з'являється між твірною основою й суфіксом -н-.

2. У прикметниках, утворених за допомогою суфікса -ан- (-ян-), літера н не подвоюється: горілчаний, дощаний, кожушаний, піща- ний, дерев'яний, олов'яний, солом'яний, вітчизняний, весняний.

2. Прикметники, що вказують на відношення предмета до дії, творяться за допомогою суфікса -льн-, що додається до основи неозначеної форми дієслова: копіювати - копіювальний, освіт- лювати - освітлювальний, наступати - наступальний, жи- вити — живильний, навчати — навчальний, місити — місиль- ний, свердлити — свердлильний.

Творення і вживання присвійних прикметників

Присвійні прикметники утворюються переважно від назв осіб. Уживання суфіксів тут зумовлюється відміною іменника, від якого твориться прикметник.

Від іменників II відміни на означення осіб прикметники утворюються за допомогою суфіксф-ів-, -ев- від іменників м'я- кої та мішаної груп: Гоголь — Гбголеве, Дем'ян — Дем'янів, Чернйш — Чернйшів, Чернйшеве.

Присвійні прикметники обмежено вживаються в діловій мові на позначення, належності предмета людині: Шевченків *Коб- зар», Франкові сонети (але: шевченківські традиції, сковоро- дйнгвськг читання, лев-толстовський стиль)¹.

Частина присвійних прикметників уживається:

а) як географічні назви: Київ (місто Кия), Львів (місто Лева), Васильків (від Василь), Харків (від Харко), Сватове, Мар'їне, Марйнин;

б) як прізвища: Пономарів, Дукин (від дука), Іваншиин (від Іваниха), Литвин (від Литва).

¹ Про вживання присвійних прикметників у діловій мові див. тему 4Особли- вості використання прикметників у ділових паперах».

196

Повні та короткі прикметники

За наявністю закінчення прикметники бувають:

1. Повні — із закінченнями: теплий, добра, славне, зелені, материна.

Ці форми загальновживані для сучасної мови.

2. Короткі — без закінчення в діловій мові не вживаються.

Відмінювання прикметників

Прикметники мають форми роду й числа та змінюються за відмінками.

За характером закінчень прикметники поділяються на твер- ду та м'яку групи. Більшість прикметників у сучасній українській мові належить до твердої групи, і лише невелика кількість — до м'якої (див. с. 158).

Відмінкові закінчення прикметників

			Одній	Іа			Мне	>жнна
Від-
мін-	Тверда	група	М'яка п	>упа	Прикме	тники	Тверда	М'яка
ки					на -лм	Іций	група	група
	чо л. і	жін.	чол. і	жін.	чол. і	жін.	•гана
	с. рід	рід	с. рід	рід	с. рід	рід	-лиций
Н.	-ий, -е	-а	-їй (-їй),	-я	-ий, -е	-я	-І	-і (-Ї)
	а		-е, -є
Р.	-ого	*ої	-ь-ого	-6-ОЇ	-ь-ого	-6-ої	-их	-гх (-їх)
д.	•ому	-Ш	-ь-ому	-ій	-ь-ому	-ій	-им	-ім (-їм)
3.	яку Н.	-у	як у Н.	-ю	яку Н.	-ю	як у Н.	як у Н.
	або Р.		або Р.		абоР.		абоР.	абоР.
Ор.	-им	-ою	-ім, -їм	-ьою	-им	-ь-ою	-йми	-іми
								(-їми)
м.	(ш)-ому	... -їй	...-ь-ому	...-ій	...-ь-ому	... -ій	... -их	... -гх
	(-їм)		(-ім)					(-їх)

Примітка. Для ділового та наукового стилів нор- мативним є закінчення -ому в М. відмінку одйини для прикметників у формі чоловічого та середнього роду: на чистому, у червоному, в оригінальному.

197

Особливості використання прикметників у ділових паперах

і. Перевага надається прикметникам книжного походження: автобіографічний, балансовий, валютний, Гарантійний, ґрунтов- ний, дезорієнтований, еквівалентний, єретичний, зоологічний, ідеальний, конфіденційний, легітимний, маршрутний, нейтраль- ний, організаційний, парламентський, регіональний та ін.

неправильно

роботящий

малюсінький

мерзлякуватий

довжелезний

довготелесий

безвихідне становище

головатий

згоден

правильно

вечірня молоді

працьовитий дуже малого розміру який боїться морозу дуже довгий високий на зріст безпорадне становиш^ розумний згодний вечірняя молодії

Отже, треба уникати вживання прикметників із розмовної, зниженої лексики, двозначним змістом, суфіксами збільшеності, зменшеності й пестливого забарвлення, стягнених повних та усі- чених форм, замінюючи їх однозначними, неемоційними прик- метниками або розгорнутими пояснювальними конструкція- ми з інших частин мови.

2. У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикмет- ників перевага надається аналітичбим формам, які утворюються за допомогою прислівників: дуже, надто, більш, менш та ін.

неправильно правильно

працьовитіший дуже працьовитий

завеликіший надто великий

невдаліший менш вдалий

3. Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння утворюється за допомогою прислівників: більш, найбільш, менш, найменш, але слід уникати вживання суфікса -іш-.

неправильно

більш рішучіший найбільш доцільніший менш оптимальніший найменш продуктивніший найбільш дотепніший

правильно

більш рішучий найбільш доцільний менш оптимальний найменш продуктивний найбільш дотепний

198

4. Прикметник двосторонній уживається тільки тоді, коли ується двох сторін у значенні — особа, група осіб, органі-

дія, яка представляється в певному відношенні іншій особі, «, організації. Поєднується зі словами: договір, урода, домов- чгсть, співробітництво, відносини, взаємини, стосунки, устрічі, зв'язки, обов'язки, переговори.

5. У формах М. відмінка однини чоловічого та середнього слід використовувати закінчення -ому.

неправильно правильно

на попереднім з'їзді на попередньому з'їзді

на старім обладнанні на старому обладнанні

6. Замість розмовної форми треба 'користуватися конкрет- ; ним визначенням.

неправильно правильно

чималий, чималенький, великий, більший за...,

великуватий, завеликий дуже великий

якнайдовшу, щонайдовшу дуже довгу, надзвичайно довгу

7. Слово «самий» на означення вищого ступеня ніколи не вживається із прикметниками. Його заступає частка най-.

неправильно

самий високий

правильно

найвищий

самий чорний найчорніший

самий довгий найдовший

8. Уникають уживання присвійних прикметників, замінюю- чи їх іменниками або відповідними прикметниковими форма- ми. Якщо потрібне точне означення, іменник-прізвище (посада, звання тощо) ставлять у Р. відмінку, це ж стосується тих ви- падків, коли є кілька однорідних членів.

правильно

досягнення студента або студентські досягнення

пропозиції Петренка В. П.

розпорядження директора

поради матері, батька і друга

неправильно

студентові досягнення

Петренкові пропозиції директорові розпорядження материна, батькова і другова поради

Але усталеним є вживання присвійних прикметників: а) у термінологічних словосполученнях: адамове яблуко, архімедова спіраль, базедова хвороба, бертолетова сіль, вейєрштрассова сигма-функція, ермітів многочлен,

199

гурвіців критерій, жорданова лема, карданова передача, кесарів розтин, клейнова пляшка, ланґранжовг дужки, Петрові батоги, рентгенівський апарат, фредґольмів мінор, штрумова система та ін.;

б) у крилатих висловах: аріаднина нитка, авгієві стайні, езопівська мова, дамоклів меч, прокрустове ложе, сісіфо- ва праця та ін.

9. Уникають уживання прикметників, що походять від гео- графічних назв з додатковим роз'яснюючим іменником.

неправильно

білоцерківський житель кременчуцькі цигарки брестська адреса китайські товари

правильно

житель м. Біла Церква цигарки з м. Кременчук адреса в м. Брест товари з Республіки Китай

Але усталеним є вживання подібних прикметників, які озна- чають географічні назви, що походять:

а) від топонімів та інших географічних назв:

Харківська область, Великобурлуцький район, Красноярсь- кий край, Київський проспект, Керченська протока, Казахська затока, Дніпровський лиман, Чукотський півострів та под.;

б) від імен, прізвищ чи псевдонімів:

Соломонові острови, Маґелланова протока, Баренцове море, місто Корсунь-Шевченківський, селище Гоголеве, селище Кіровське та под. ^

10. Прикметник узгоджується з іменником на означення пев- них професій, посад та звань жінок лише в чоловічому роді.

неправильно

старша викладачка досвідчена інженер нова професорша винахідлива капітан

правильно

старший викладач досвідчений інженер новий професор винахідливий капітан

11. Усі прикметники (у ролі означень), що вживаються у сполуках із числівниками два, три, чотири, стоять у Н. та 3. відмінках множи- ни й мають переважно закінчення -і, а не -их. Це ж стосується і прикметника останній із числівником п'ять і більше.

Два нестандартні вироби Експонувалося три оригінальні розробки

200

Чотири великі контейнери Останні десятеро працівників За останні вісімдесят років

12. Для визначення часу треба: а) уживати відповідні прик- метники в Р. відмінку без прийменника у (в), або ж прислівник; б) щоб прикметник стояв не в М., а Р. відмінку без прийменника.

правильно

позаторішньої навігації торік (минулого року) позаторік того місяця останнього понеділка

неправильно

у позаминулорічну навігацію

у минулому році

у позаминулому році

у тому місяці

в останній понеділок

у наступному кварталі наступного кварталу

" 13. Треба слідкувати з.а узгодженням прикметникових закін- чень з іменниками на позначення невизначеної кількості одно- рідних предметів, що існують у певній сукупності.

неправильно правильно

медичні приладдя медичне приладдя

величезні каміння величезне каміння

пошкоджені коріння пошкоджене коріння

рідкі пруття рідке пруття

Граматичні форми власних назв

Українські прізвища, імена та імена по батькові

Прізвища іменникового типу відмінюються за зразком імен- ників відповідної відміни і групи.

		І відміна
Відмінки	Тверда	М'яка	Мішана
	група	група	група
н.	Нехбда	Головня Гамалія	Меша
Р.	Нехбди	Головні Гамалії	Меті
д.	Неході	Головні Гамалії	Меші
3.	Нехбду	Головню Гамалію	Мету
Ор.	Неходою	Головнею Гамалією	Мешею
М.	(на) Неході	... Головні ... Гамалії	...Меші

201

Примітка. Прізвища типу Таидученя, Зубєня, Сергієня, що походять від іменників IV відміни гайду- ченя, зубеня, разом із зміною наголосу втратили при відмінюванні суфікс -ат- (-ят-) і відмінюються за ти- пом іменників І відміни: Гайдучені, Зубеню, Сергієнею.

	І	І відмін	а
Від- мін- ки	Тверда група.		М'яка група
Н. Р. д. 3. Ор. м.	Коваленко Коваленкові Коваленку Коваленка Коваленком (на) Коваленкові. Коваленку		Горобець Гойдай Горобця Гайдая Горобцеві Гайдаєві Горобцю Гайдаю Горобця Гайдая Горобцем Гайдаєм ч ...Горобцеві ...Гайдаєві Горобцю Гайдаю
	]	І відмін	а $
Від- мін- ки	М'яка група		Мішана група
Н. Р. д. 3. Ор. м.	Токар Пільо Токаря Піля Токареві Пілеві Токарю Пілю Токаря Піля Токарем Шлем (на) Токареві ...Пілеві ...Токарю ...Пілю ...Пілі	Кардаи Кардаи. Кафаи, Кардаи, Кардаи Кардаи ...Кард ...Корд	Маляр Маляр а Маляра Малярії Іеві Маляреві Молярові Іу Маляру Маляру ш Маляра Маляра Іем Моляром Малярем ашеві ...Маляреві ...Молярові ашу . . , Маляру . . . Маляру

Примітки: 1. Прізвища, що закінчуються на -р, на- лежать до твердої, м'якої та мішаної груп. За типом твер- дої групи відмінюються всі прізвища, крім тих, що ма- ють у своєму складі -ар (-яр): Вихор, Кушнір, Снігур, Сдкур, Спектор, Тур та под.

До м'якої групи належить частина прізвищ із су- фіксом -ар: Бондар, Кобзар, Крамар, Пушкар, Свічкар та под.

202

До мішаної групи — прізвища із суфіксом -яр: Дігтяр, Золяр, Козяртапоя., але прізвища Гойдор, Гончар відміню- ються за типом твердої, а не мішаної чи м'якої груп (хоча гончар — гончаря, гончареві, гончарем^ .гончарю).

2. За типом II відміни змінюються чоловічі прізвища на зразок Піч, Рись, Розкіш — Пгчем, Рйсем, Рбзко- шем, хоч утворені вони від іменників жіночого роду III відміни.

2. На відміну від однозвучних загальних назв, що мають у Р. відмінку однини закінчення, -у (-ю), прізви- ща в цьому відмінку закінчуються на -а (-я): Борщ — Борща, Гай — Гоя, Грім — Грома, Сніг — Сніга, Хо- лод — Холоди.

До іменникових, а не прикметникових прізвищ належать Іпрізвища із суфіксом -ин, що означали національну прина- рлежність: Волошин, Грузин, Литвин, Русин, Сербин, Турчин. і,Ор. відмінок однини в чоловічих прізвищах цього типу має [закінчення -ом (а не -им): Волошином, Грузином, Литвином і та ін.

Прізвища прикметникового походження мають закінчення Прикметників чоловічого чи жіночого роду відповідної групи — ердої або м'якої.

н.	Ковалевський Ковалевська	Тйшин
Р.	Ковалевського Ковалевської	Тушина
д.	Ковалевському Ковалевській	Тйшину
3.	Ковалевського Ковалевську	Тйшина
о.	Ковалевським Ковалевською	Тйщиним
м.	(на) Ковалевському ...Ковалевській .	... ТйшиНові
		Тйшині, Тйшину
н.	Городній Городня Ільгн	Ільгна
Р.	Городнього Городньої Іль$на	Ільїної
д.	Городньому Городній . Ільїну	Ільгній
3.	Городнього Городню Ільгна	Ільїну
Ор.	Городнім Городньою Ільїнйм	Ільїною
м.	(на) Городньому . . . Городній . . . Ільїнові	...Ільїній
		Ільгнг, Ільїну

Прізвища, що походять від нечленних (коротких) форм які- сних та відносних прикметників (Буй, Глух, Куц, Молод), не-

203

членних форм дієприкметників (Бажан, Кохан, Продай, Рубан), утратили граматичні ознаки першооснови й відмінюються як іменники твердої, м'якої або мішаної групи II відміни: Жуй, Пух, Коць, Молот, Таран.

н.	Куц	Буй	Глух
р.	Куца	Буя	Глуха
д.	Куцовг	Буєві	Глухові
	Куцу	Бую	Глуху
3.	Куца	Буя	Ґл$ха
Ор.	Куцом	Буєм	Глухом
м.	(при)Куцові	... Буєві	.„Глухові
	(на) Куцу	— Бую	...Глуху
	(на) Куці	...Буї	...Глусі

Прізвища, що мають форму присвійних прикметників із су- фіксами -ів (-їв), -ов, -ев (-ев), -ин (-їн): Кирчів, Гуреїв, Зе- ров, Лечев, Беєв, Домчин, Ільїн та прізвища на -ишин (-Тшин):

Гнатишин, Андріїшин відмінюються за зразками:

н. р. д. 3. 0. м.	Кирчів Кйрчева (-іва) Кйрчеву (-іву) Кйрчева (-іва) Кйрчевим (-гейм) (на) Кйрчеву (-іві)	Гуреїв Гуреєва Гуреєву Гуреєва Гуреєвим ..Гуреєву	Зербв Зербва Зерову Зербва Зеровим ...Зерову
н, р. д. 3. Ор. м.	Лечев Беєв Лечева Беєва Лечеву Беєву Лечева Беєва Лечевим Беєвим (на) Лечеву . . . Беєву	Домчин Домчиш Домчинові Домчину Домчиш Домчиним ...Домчинові ... Дбмчині ...Домчину	Андріїшин Андріїшина Андріїшинові -ч •£ Андрпшину Андріїшина Андрішиним . . .Андріїшинові ...Андрїїшині ...Андріїшину

Примітки: 1. У прізвищах на -ів звук і чергується у відкритому складі з о тільки після твердих приголос- них (Степанів — Степанову, бо Степан; Якимів — Якимовим, бо Яким), і з е тільки після м'яких та шип-

204

лячих приголосних (Іванців — Іванцева, бо Іванець; Лукашів — Лукашевим, боЛукаш).

2. Нормативним є також відмінювання прізвищ на -їв, -їв за таким зразком: Михайлів — Михайліву, Луків — Луківом, Стеців — Стеціва та под. (що зу- мовлено традицією різних територій, а не фонетичними правилами).

Форми множини утворюються тільки на позначен- ня родини (з особливостями форм Р. відмінка): Го- лоблі — Голоблів, Паляниці — Паляниців.

Окладні випадки написання

Іа відмінювання, українських прізвищ

Деякі прізвища функціонують як юридично-правові одиниці ' своїх орфографічних та фонетичних варіантах, які передають- за традицією вживання як різні за джерелом походження:

Бондарук — Боднарук Герасименко — Гарасименко Гнатенко — Ігнатенко \- Задорожний — Задорожній Колесник — Колісник Олексієнко — Алексієнко Панасенко — Опанасенко Петльований — Питлюваний Чебурко — Чепурно та ін.

Нормативним є написання прізвищ на -иченко: Калиничен- , Михайличенко, Мірошниченко, Павличенко, Різниченко, Удо~

ко та под. (хоча Ісіченко).

Не подвоюються приголосні у прізвищах: Кириленко, Комг- Комісаренко, Поліський, Савенко, Філіпенко, Черкась-

и пишеться:

а) у переважній більшості після к: Кизя, Кикоть, Кищук, Кизим;

б) у суфіксах -их(а): Зубиха, Костиха, Павлиха; -инськ(ий), -ицьк(ий): Карпинський, Микулинський, Мотовицький, Петрицький.

і пишеться в суфіксі -ій під наголосом: Бабій, Багрій, Журбій, волій, Мокрій, Яцій.

205

У практиці написання складних прізвищ традиційно значна частина форм уживається без закономірного переходу о в і в закритому складі: Біловол, Довгонос, Лисогор, Чорновол.

Але існує тип прізвищ, де голосні о, е при відмінюванні чергуються в закритому складі з і: Біловіл ~* Біловола, Кри- воніс — Кривоносу, Сивокінь — на Сивокбні, Чорновіл — Чорноволу.

Голосні о, е чергуються з нульовим звуком (випадають): Бурячок — Бурячка, Вітер — Вітра, Кравець — Кравця, Май- стер — Майстра.

У прізвищах Жнець, Швець, Чернець при відмінюванні теж відбувається випадання е: Жнеця, Швецю (хоча жнець — женця, швець — шевцю), Чернецем (хоча чернець — ченцем).

Відбувається чергування голосних за загальними правила- ми: Кіт — Кота, Корінь — Кореневі, Нйкін — Никана, Че- чіль — Чечеля. ,

Однак не відбувається чергування у прізвищах: Кисіль — Кисіля, Куліш — Кулгшеві, Лакіш — Лакішем, Свистіль — Свистіля, Чіп — Чіпом, що зумовлене бажанням відокремити прізвище від подібного слова, тобто традиційною практикою вжи- вання або потребою збереження ідентичності основи.

Відмінюються обидві частини складних прізвищ, якщо пер- ша частина може бути самостійним прізвищем: Квітка-, Гулак-, . Карпенко-, Мамин-, Нечуй- та ін.

Не відмінюються: Бонч-, Дольд-, Кос-, Кара- і под.

Паралельні форми існуніїь і відповідно відмінюються

Тверда груші	М'яка група
Задорожний—Задорожного Зарудний —Зарудного Городний — Городного	Задорожній - Задорджнього Заруднгй — Заруднього Городній - Городнього

До невідмінюваних належать поодинокі чоловічі прізвища, наприклад: Зене, Леле, Півтораднг, Дожі та под..

Кл. відмінок прізвищ має два нормативні варіанти: Бей! Бею! Негода! Негодо! Коваленко! Коваленку! Сухомлйн! Сухомлй- неі

Правопис імен

Подвоєння приголосних в іменах див. тему «Подвоєння при- голосних». Не подвоюються приголосні в іменах: Аґрипйна, Іне- Інокентпій, Ітюлйтп, Кирило, Сова, Сара та ін. Не пишеться знак м'якшення після м'яких приголосних перед я, ю в іменах: Омелян, Тетяна, Уляна, але Люсьєна, Жульєн.

Не пишеться апостроф, коли я, ю означають а, у в сполу- ченні з пом'якшеним приголосним, наприклад: Зорям, Катря —

Іменникову систему закінчень мають імена та імена по бать- - кові чоловічого й жіночого родів (див. додаток 6).

Відмінювання імен

		І відміна
Від- мін- ки	Тверда група	М'яка	група
н. р. д. 3. О. М. Кл.	Олекса Івга Олекси Івги Олексі Івзі Олексу Івгу Олексою Івгою (на) Олексі ...Івзі Олексо ївго	Ілля Єремія Надія Іллі Єремії Надії Іллі Єремії Надії Іллю Єремію Надію Іллею Єремкю Надією ...Іллі ...Єргш ..Лади Ілле Єреміє Надіє	Орися Наталя Орйсі Наталі Орйсі Наталі Орйсю Наталю Орйсею Наталею ...Орйсі ..Латам Орйсе Наталю

		II відміна
Від- мінки		Тверда група
н.	Дмитро	Олег	Лев
р.	Дмитра	Олега	Лева, Льва
д.	Дмитрові	Олегові	Левові
	Дмитру	Олегу	Львові
3.	Дмитра	Олега	Лева, Льва
Ор.	Дмитром	Олегом	Левом, Львом
М.	(на) Дмитрові	...Олегові	...Левові ...Львові
Кл.	Дмитре	Олеже, Олегу	Леве, Льве

207

	II відміна
Від- м М1НКИ	'яка група	Мішана група
Н. Андрій Р. Андрія Д. Андрієві Андрію 3. Андрія Ор. Андрієм М. ...Андрієві Кл. Андрію	Ігор Ігоря Ігореві Ігорю Ігоря Ігорем ...Ігореві Ігоре, Ігорю	Лукаш Лукаша Лукашеві, Лукашу Лукаша Лукашем ...Лукашеві Лукаше, Лукашу

Примітки: 1. Імена, що в Н. відмінку закінчуються на -р, у Р. відмінку твердої групи мають закінчення -а: Віктора, Лавра, Макара, Світозора, імена м'якої групи мають -я: Ігоря, Кесаря, Лазаря, Цезаря.

2. В іменах типу Антін, Прокіп, Нестір, Ничипір, Сидір, Федір, Тимгш І пишеться в Н. відмінку, у непря- мих відмінках — о: Антона, Прокопу, Нестара, Ничипо- ром, Сидору, Федоре, Тимоше (але: Авенір — Авеніра, Лаврін ~ Лавргну, Олефгр — Олефіром).

	III відміна
Н	Любов	Ніпель
р.	Любові	Ніпелі
д.	Любові	Ніпелі
3.	Любов	Ніпель
Ор.	Любов'ю	Нінеллю
м.	(при) Любові	...Ніпелі
Кл.	Любове	Нінеле

Особливості творення

та відмінювання форм імен по батькові

При творенні чоловічих імен по батькові вживається суфікс -ович, який додається до основи слова: Васильович, Євгенович, Ігорович, Юрійович, Анатолійович, Гордійович, В'ячеславович.

Від імен Лука, Ілля, Лев — Лукйч, Ілліч, Львбвич.

208

Деякі імена по батькові мають рівнозначні паралельні фор- ,ми: Савич і Савович, Хомйч і Хомович, Кузьмйч і Кузьмович, ' Лукйч і Лукович.

Увага! Імена по батькові від імен Микола та Гри- горій мають такі форми: Миколайович, Миколаївна; Григорович, Григорівна; іноді вживаються форми з роз- мовним відтінком: Миколович, Миколівна; Гршбрійович, Григдріївна.

При творенні жіночих імен по батькові вживається суфікс -івн(а), який додається до основи слова, від імен на -й — -ївн(а): Василівна, Савівна, Іллівна, Кузьмівна, Хомівна, Луків- на, Юріївна, Сергіївна.

Примітка. При творенні імен по батькові в осно- вах імен відбувається чергування і з о: Антін — Анто- нович, Антонівна; Нестір — Несторович, Несторівна; Ничипір — Ничйпорович, Ничйпорівна; Федір — Фе- дорович, Федорівна; Яків — Якович, Яківна.

Н. Р.

д.

3. Ор.

м.

Кл.

Олег Якович (Ілліч, Гордійович) Олега Яковича (Ілліча, Гордійовича) Олегові Яковичу (Іллічу, Гордійовичу) Олега Яковича (Ілліча, Гордійовича) Олегом Яковичем (Іллічем, Гордійовичем) (на) Олегові Яковичу (Іллічу, Гордійовичу) Олеже Яковичу (Іллічу, Гордійовичу)

Ярина Дмитрівна (Іллівна, Гордіївна) Ярини Дмитрівни (Іллівни, Ґордіївни) Ярині Дмитрівні (Іллівні, Гордіївні) Ярину Дмитрівну (Іллівну, Гордіївну) Яриною Дмитрівною (Іллівною, Гордіївною) (на) Ярині Дмитрівні (Іллівні, Гордіївні) Ярино Дмитрівно (Іллівно, Гордіївно)

Примітка. Традиційно в Україні, як і в більшості країн світу, загальновідомих людей називають лише на прізвище: Гомер, Ґалілей, Робесп'єр, Альєнде, Мазепа, Сірко, Сковорода, Котляревський або на ім'я талрізви- ще: Александр Македонський, Джованні Боккаччо, Віктор Гюґо, Іван Франка, Іван Пулюй. Іноді останній

209

варіант застосовують для конкретизації особи: Дмитро (Ярема) Вишневецький, Богдан (Юрій) Хмельницький, Тарас (Андрій) Шевченко, Григорій (Грйгір) Тютюн- ник. ОДС вимагає обов'язкового вживання тричлена: прізвища, ім'я та ім'я по батькові.

Географічні назви

Географічні назви так само бувають іменникового або прик- метникового типу, що й визначає характер їхніх граматичних форм.

Зразки відмінювання географічних назв

н.	(м.) Харків	(р.) Дніпр-6
	(Лозов-а, Барвінков-е)	(Інгулець, Вісл-а)
р.	Харков-а	Дніпр-а
	(Лозов-т, Барвінков-ого)	(Інгульц-я, Вісл-и)
д.	Харков-у	Дніпр-ові
	(Лозов-ій, Барвінков-ому)	(Інгульц-еві, Вісл-і)
3.	Харків	Дніпр-6
	(Лозов-у, Барвінков-е)	(Інгулець, Вісл-у)
Ор.	Харков-ом	Дніпр-ом
	(Лозов-бю, Барвінков-им)	(Інгульц-ем, Вісл-ою)
м.	(у) Харков-і £	...Днгпр-і
	(Лозов-ій, Барвінков-омуУ	(Інгульц-ї, Вісл-і)
Кл.	Харков-е	Дніпр-е
	(Лозов-а, Барвінков-е)	(Інгульц-ю, Вісл-о)
н.	(с.) Верхн-я Мануйліек-а	(г.) Карпат-и
р.	Верхнь-ої Мануйлівк-и	Карпат
д.	Верхн-ій Мануйлівц-і	Карпат-ам
3.	Верхн-ю Мануйлівк-у	Карпат-и
Ор.	Верхнь-ою Мануйліек-ою	Карпат-ами
м.	(у) Верхн-ій Мануйлівц-і	...Карпат-ах
Кл.	Верхн-я Мануйлівк-о	Карпат-и

210

Особливості узгодження географічних та інших назв з означувальним словом в офіційно-діловому мовленні

Для уникнення можливих неточностей і непорозумінь в офі- ційних документах, повідомленнях, військовій та географічній літе- ратурі не узгоджуються з пояснюваною родовою назвою у формі непрямого відмінка прикладки, що означають назви:

65535. міст (м.) — Народився в місті Житомир;

65535. станцій (ст.) — Під'їхали до станції Мерефа;

65535. селищ міського типу (смт) — За селищем міського типу Зіньки;

65535. сіл (с.) — Родом із села Муровані Кирилівці;

65535. висілків — У висілку Грушівка;

65535. аулів — Виїхав з аулу Агарак;

65535. озер (оз.) — Відпочивав на озері Свитязь;

65535. бухт — Корабель вийшов із бухти Золотий Ріг;

65535. застав — Під заставою Тиха;

65535. гір (г.) — Зупинилися табором на горі Говерла;

65535. рік (р.) — Користувалися водою з річки Сейм;

65535. островів (о-в) — на острові Ява;

— пустель, вулканів — У пустелі Каракум, поблизу вулка- на Везувій;

— республік — (країн, держав) Учора повернувся з Рес- публіки Ємен.

За відсутності слів місто, село, озеро й под. назви відміню- ються: Надійшли вітання від колеґ із Одеси.

Це правило поширюється також на назви планет, комет, ас- тероїдів: Ракета досягла поверхні планети Сатурн; Ведуться спостереження за кометою Когоутека.

Не узгоджується також перша частина складних географіч- них назв при творенні прикметникових форм. Це стосується складних назв, у яких

а) друга частина є прикметником: Білгород-Дністровсь- кий — Білгород-Дністровського р-ну;

б) друга частина є числівником: Знам'янка Друга — Знам'янкодругий;

в) друга частина є іменником: Біла Церква — Білоцерків- ський р-н, Талди-Курган — Талди-Курганський р-н; друга частина є іменником, що вказує на місце розташування насе- леного пункту: Калач-на-Дону — Калачдонському р-ну;

211

г) перша і друга частини є іменниками: Кзил-Орда — Кзил- Ординська обл., Комиш-Зоря — Комиш-Зорянський р-н.

Не узгоджується друга частина складних географічних назв при творенні прикметникових форм. Це стосується складних назв, у яких обидві частини є іменниками, а друга вказує на місце роз- ташування населеного пункту: Яр-під-Зайчиком, але ярський-під- зайчиком; Франкфурт-на-Майні, але франкфуртський-на-Майні.

Не узгоджуються назви вулиць, якщо вони мають форму чоловічого роду або являють собою складну назву: вулиця Хре- щатик; на розі вулиці Ярославів Вал, але вулицею Сретенкою.

Правопис складних слів Разом пишуться:

Перша частіша	Спол. звук	Складне слово
прикметник (м'якої групи)	(ь)о	верхньовблзький, давньоукраїнський, середньовіччя, синьоокий
(твердої групи)	о	білокрівці, важкоатлет, західносибірська, південноукраїнський, твнічнокримський, західноказахстанський, легкокрилий, сліпоглухонімий, східнокитайський, південноафриканський (але Південно- Африканс^ка Республіка хоча •Центральноафриканська республіка), чорноземний
іменник , (після твердого приголосного та шиплячого)		роликопідшипник, звіробій, пароплав, атомохід, дощомір, мечоносець Гале: кожум'яка, овочесховище)
(після м'якого приголосного, неподовженоґо)	е ,	бурелом, землетрус, працелюб Сале: конов'язь, коногон, костоправ, свиноматка, свинопас)
(після й або м'я- кого подовженого)	є	краєвид, насіннєсховище, сміттєзбгрник
займенник	0	самовчитель, самопал, саморобний

212

Складні слова без сполучного звука

перша основа закінчується на голосний звук

важкохворий, всюдихід, загальнодер- жавний, кількаразовий, малопотуж- ний, новоутворений, радіокомітет '

перша основа закінчується на приголосний звук; в абревіатурах

Болград, Горйньград, Івангброд, Ужгород; виконком, завгосп, Мін'юст, Най/банк, профспілковий

слова з першою числівнико- ^вою основою одно, дво-, три-, чотири-

одноразбвий, двозначний, двоярусний, триповерховий, чотирикімнатна

перша частина — прислівник вищого ступеня порівняння на -е

вищезазначений, нижчезгаданий (але трохи вище зазначений — без залежного слова)

слова з першою числівниковою основою двох-, трьох-, чоти- рьох-, якщо друга частина починається з голосного

двохактна, трьохелементна, чоти- рьохосьовий (але трьохлінійка)

складноскорочені слова з першими частинами: авіа-, авто-, агро-, анти-, архі-, бю-, вело-, водо-, газо-, гемо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-, електро-, ЗОО-, ізо-, квазі-, кіно-, конто-, космо-, лже-, мокро-, мета-, метео-, мікро-, мім-, мано-, мато-, над-, нео-, палео-, псевдо-, рентгена-, соціо-, стерео-, теле-, термо-, турбо-, фоно-, фото-, цита- та под.

авіаносець, автодром, агропромис- лбвість, антистатик (але Анти- Дюринг), архімільйонер, біоенергія, велотрек, водолікування, газорозвідка, геліоцентрична, геологія, гідростанція, екзосфера, екстраординарний (але екстра-пбиопа), електроприлад, зоосад, ізографія, квазіоптика, кінопрокат, космополіт, контрнаступ (але контр- адмірал), лжеапбстол (алелже- Нербн), макроеконбміка, метабіоз,', метеорологія, мікропроцесор (але мікро-ЕОМ), міліграм, монокристал, мотоперегони, надзвуковий, неоліт, палеолбгія, псевдоідея (алепсевдо- Фоуст), рентгеноскопія, соціострук- туро, стереозвук, телеглядач, термо- метр, турбогвинтовий, фонокардіо- графія, фотолабораторія, цитологія

213

числівники з першою основою на сто-, дев'яносто- - у формі Н. відмінка;

кількісний числівник у формі Р. відмінка, якщо друга части- на починається з приголосного

стовідсотковий, сторіччя, дев'яносторічний;

сорокавідерний, сорокаградусний, десятитонна, шестиденка, восьмилітній^ п'ятиповерховий, семибальний, десятивідсотковий

складні іменники, утворені з трьох і більше основ

радіотелемайстер,

світлозвукопанорама,

термогідродинаміка

у загальних назвах Із першою основою пів', напів-, полу-

пів'яйця, півдюжини, півмісяць, півозера (але пів на восьму), напівфабрикат, напівсон, напівавтомат, напіврідкий, полукіпок, полумисок, полудень

поєднання дієслова наказового способу з іменником

шибайголова, зірвиголова,

перекотиполе, пройдисвіт,

горицвіт;

прізвища: Перебийте, Убийвбвк,

Непийпйво, Тягнйрядно, Вер-

нигора, Ломикамінь, Крутивус

Через дефіс пишуться

слова, що означають протилежні за змістом поняття	купівля-прбдаж, імпорт-експорт, окйслювально-вгднбвний, опукло- ввігнутий, розтяг-стйск
назви професій, фахів	лікар-стоматолог, льбтчик- випрббувач, режисер-постанбвник, слюсар-складальник
імена казкових персонажів	Вовчик-Братик, Зайчик-Побігайчик, Лисйчка-Сестрйчка
назви державних посад, військових та наукових звань	генерал-губернатор, ґенерал-лей- тенант, контр-адмірал, лорд-мер, прем'єр-міністр, штабс-капітан, унтер-офіцер, член-кореспондент

214

складні іменники з першою складовою віце-, екс-, лейб-, максі-, міні-, обер-	віце-президент, екс-чемпіон, лейб- медик, максі-спідниця, міні- фабрика, обер-прокурор, екс-віце-прем'єр
назви складних одиниць виміру	людино-день, тонно-кілометр, кіловат-година, метр-градус (але трудодень)
назви нот	мі-бембль, соль-діез, фа-бекар
назви співочих голосів та музичних інструментів	мецо-сопрано, бас-баритон, балалайка-контрабас, бас-гітара
назви спортивного інвентарю	байдарка-двгйка, тренажер- еспандер
назви істот, комах, рослин, мікробів	заєць-русак, рйба-ангел, клоп- водомгр, метелик-адмірал, брат-і-сестра, льон-довгунець, розрив-трава, чар-зглля, бактерія- донор, інфузбрія-трубач
назви частин світу у складі інших назв та назви проміжних сторін світу - •	Вест-Індія, ост-індійський, південно-західний (але південний захід), норд-ост, зюйд-вест (але зюйдвестка)
назви механізмів, речовин, процесів, явищ, істот, у яких перша частина виражає прикмету чи особливість другої	блок-система, дизель-мотор, лот- апарат, стоп-кран, ракета-носгй, крекінґ-бензйн, крекінґ-процес, крем-брюле, крос-реакція, вакуум- фільтр, Свят-вечір, буй-тур, жар- птиця, козир-дівка
запозичення з інших мов	альма-матер, ва-банк, де-факто, де-юре, ін-фоліо, мес-медіа, тет-а- тет тощо, але: персона нон ґрата, альтер его, табуля раза, аква віте
іменники, скорочені на приголосний, у яких наводиться початок і кінець слова	ін-т (інститут), л-ра (література), т-во (товариство), д-р (доктор), ф-ка (фабрика), вид-во (видавництво), б-ка (бібліотека)

215

перша частіша складного слова, якщо наступне складає слово має таку саму складову частину	кулько- й роликопідшипники, радіо- й телеапаратура, тепло- та гідроелектростанції, кіно- і фотоплівка
складні прізвища та імена	Антоненко-Давидович, Карпенко- Карий, Зиновій-Богдан, Жан-Жак, Марія-Тереза
складні прикметники, які означають додатковий відтінок якості, відтінки чи поєднання кольорів	кйсло-солодкий, гіркувато-солоний, сіро-голубий, молочно-білий, червбна-зелено-сйній, яскраво- червбкий, синювато-блакитний Гале: білосніжний, жовтогарячий)
утворення із двох чи більше основ, які не підпорядковані одна одній, а між компонентами цих складних прикметників можна вставити сполучник і	навчально-виховнйй, партійно- політйчний, квадратно-гніздовйй, матеріально-технічний, науково- дослідний, нарбдна-визвбльний, російсько-український, суспільно- політичний, літературно-худбжнш
назви політичних партій, течій, об'єднань, груп	согі^-демократйчна, анархо- синдикалізм, нащанал-радикалізм
складні прикметники, у яких перша частина закінчується на -ико (-іко)	діалектико-матеріалістйчний, історико-культурний, політико- економічний, механіко-матема- т&ний
складні прикметники з першою частиною військове*-, воєнно-	вгйськбво-морськйй, військово- спортивний, воєнно-стратегічний Сале: військовополонений, військовозобов'язаний)
складні порядкові числівники із цифровою та літерною частиною або її закінченням	2-мільйбнний, 10-тйсячний, 8-й, 1Н, 15-го
складні прикметники із цифровими числівниками в першій частині	70-річний, 9-секцаашй, 25-поверх6вий, 17-тбнний, 35-метрбвий
літерні абревіатури з належними до них цифрами	бензин А-95, клей КН-3, літак Ан-225, Як-40

216

терміни з літерним позначенням	П-подібний, У-подібний, альфа- рбзпад, гама-апарат, дельта- імпульс, ікс-проміння (але: альфаметр, гомографія, дельтаплан, дельтоподібний)
літерні позначення класів, груп, споруд тощо	10-А, Б-11, корпус 26-Г, цех У-В
поєднання слів, що означають	година-дві, доба-друга, не сьогбдні-
приблизність	завтра, п'ять-сгм, рік-твтора
складні географічні власні назви	Івано-Франківськ (але іванофран- ківець), Санкт-Петербурґ(але санктпетербуржець)
власні назви з частиною те-, пан-	пів-Європи, тв-Ітаяії, тв-Львбва, тв-Юрмали, пів-Японіг, пан-Єврбпа
однослівш утворення — власні назви	не-Єврбпа, не-Парйж, не-Ріо-де- Жанеиро

Увага! Якщо перша частина не має суфіксального оформлення і являє собою усічену основу (типу бензо..., соціо...), то дефіс не ставиться: автотракторний, але автомобгльно-тракторний; хлібобулочний, але хлгбно- булочний; плодоовочевий, але плодово-овочевий; фане- ростругальний, але фанерно-стругальний.

Прикладки

Якщо прикладка видова назва, Рдефіс між нею та означуваним [іменником не ставиться; якщо в ролі прикладки виступає бдова назва, тоді дефіс ставиться

місто Батурйн, ріка Ворскла, трава полин

Ворскла-ріка, полйн- трава, Сапун-гора

цо узгоджуваний іменник рикладка) стоїть у препозиції Во означуваного іменника, дефіс І ставиться;

цо такий іменник стоїть у пост- ції, він приєднується до пояс- ованого іменника дефісом

богатир хлопець, красуня дівчина

дівчина-красуня, хлопець-богатйр

якщо пояснюваний іменник і при- кладка можуть мінятися місцями (постпозиційний іменник виконує атрибутивну роль), дефіс ставиться завжди

дівчина-вірменка і вірменка^-дівчина, художник-портретйст і портретйст-худбжник

якщо прикладка - у складі терміна, то дефіс ставиться тоді, коли озна- чуваний іменник - родове поняття, а узгоджуваний іменник - видове

гриб-паразйт, жук- короїд, заєць-біляк, льон- кучерявець

прикладки порівняльно-метафорич- ного характеру, які семантично близькі до виразно атрибутивних, приєднуються до означуваного іменника дефісом

ворожка-ніч, гори-хвилі, думи-бджоли, зорі-вівці, кринйці-ночі, місяць- пгдкова