1. Разом пишуться

а) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: віднині, відтепер, доконче, донині, доте- пер, забагато, задовго, занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, невтям- ки, негаразд, отак, отам, отуди, отут, підтюпцем, повсю- ди, подекуди, позавчора, позаторік, понині, потроху, удвічі, утричі;

б) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з іменниковими формами, у тому числі дієслівного та прикметникового походження: безвісти, безперестанку,

266

в)

г)

д)

(у-)вбік, (у-)ввечері, (у-)ввіч, (у-)вволю, (у-)вгблос, (у-)вгорі, (у-)вбрід, (у-)вгору, (у-)вдалечинг, (у-)вдалечінь, (у-)вдень, (у-)вдома, (у-)взймку, (у-)взнакй, (у-)вкраи, (у-)вкупі, (у-)влад, (у-)влітку, (у-)внаслідок, (у-)внизу, (у-)вночг, (у-)впень, (у-)вперед, (у)вперемгж, (у-)вплав, (у-)вплач, (у-)впбперек, (у-)впбру, (у-)впрод6вж,(у-)впо- довж, (у-)враз, (у-)вранці, (у-)врешті, (у-)врівень, (у-) врівні, (у-)вр6зкид, (у-)врозліт, (у-)врбзсип, (у-)впереміш, (у-)врозтіч, (у-)врукопашну, (у-)вряд, (у-)всередині, (у-)вслід, (у-)всмак, (у-)вщерть, (у-)вщент, (у-)вшир, відразу, довіку, довкола, доволі, догори, додолу, докупи, дони- зу, досередини, дотла, дощенту, заміж, замужем, заочі, запанібрата, запівніч, зараз, заразом, зарані, зарання, засвітла, збоку, зверху, звіку, згори, здуру, ззаду, зісподу, знизу, зозла, зокола, зразу, зранку, зрання, зрештою, зроду, зряду, зсередини, ізвечора, набік, наверх, наверху, навесні, навиворіт, навиліт, навідліг, навідріз, навік, нагору (але на-гора), надвечір, надворі, надголодь, надзелень, надмір, надміру, назад, назахват, наздогад, назустріч, наїздом, наниз, нанизу, наостанок, наостанку, напам'ять, наперебій, напереваги, наперед, наперекір, напереріз, напівдорозі, напідпитку, напоказ, наполовину, напохваті, наприклад, напровесні, напрокат, напролом, напропале, нараз, нарешті, нарозхват, насилу, наскоком, наспід, наспіх, насподі, насторожі, наяву, обік, обіч, одвіку, опівдні, опівночі, опліч, підряд, підстрибом, побіч, поблизу, поверх, повік, поволі, пбдумки, позаду, поночі, попліч, поруч, поряд, посередині, почасти, пошепки, поспіль, скраю, спереду, спочатку; складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прикметниковими формами: віддавна, востаннє, (у-)вручну, догола, доземна, допізна, досуха, дочиста, за- видна, замолоду, заново, зблизька, звисока, згарячу, злегка, зліва, знову, зрідка, напевне, нарівні, нарізна, нашвидку, помалу, помаленьку, порізно, посередньо, потиху, сповна, спроста, сп'яну;

складні прислівники, утворені сполученням прийменника із займенником: (у-)внічию, (у-)втім, навіщо, нащо, пе- редусім, почім, почому; але: до чого, за віщо, за що та ін. в ролі додатків;

складні прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником: (у-)вдвбє, (у-)втрбє і под.; (у-)вперше,

267

(у-)вдруге і под.; надвоє, натроє та под.; (у-)вдвох, (у-)втрьох і под.; водно, заодно, поодинці, спершу Сале: по-перше, по-друге й под.,);

е) складні прислівники, утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови: (у-)вдосвіта, завбільшки, завглибшки, завдовжки, завтовшки, завчасу, завширшки, знадвору, навзнак, навкидьки, навколо, навкруги, навкулачки, навмисне, навпаки, навперейми, навприсядки, навпростець, навряд, навскач, навскіс, навскоси, навсправж- ки, навстіж, навтікача, навздогін, наосліп, наздогін, на- впочіпки, напередодні, напоготові, позавчора, попідруки, попідтинню, притьмом, спідлоба, спозаранку; ,

ж) складні прислівники, утворені з кількох основ (із при- йменником чи без нього): босоніж, вірогідно, воднораз, водносталь, водночас, (у-)втрйдорога, ліворуч, мимоволі,

. мимоїздом, мимохідь, мимохіть, насамперед, натщесерце, нашвидкуруч, обабіч, обіруч, очевидно, повсякдень, повсяк- час, праворуч, привселюдно, самохіть, спозаранку, стократ, стрімголов, тимчасово, чимдуж, чимразг, й) складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-,' що-, як- із будь-якою частиною мови: абияк, аніде, деколи, чимало, щовечора, щодня, якраз, якнайкраще та ін.

Але: аби тільки, дарма гир, поки що, чи що, як коли, як слід, як треба.

Слід відрізняти складні прислівники від приймен- ників або часток з іншими частинами мови, коли останні зберігають у реченні свої функції, отже, шишуться окремо:

Забагато працювати. - За багато років уперше зайшов. Стало набагато легше. - Зала на багато місць. Насилу доїхали. — Покладався лише на силу. Ми чуємо це вперше. - Постукав уперше вікно. Нащо було починати справу? - На що ви натякаєте? Утім, я не заперечую. — У тім краю завжди весна. Він повернув убік. - Ударив у бік. Надіслав листа додому. - Підійшов до дому.