3. Менеджмент як система, її елементи.

Наведені вище визначення розкривають менеджмент як багатомірне явище, що має такі складники :

- організаційний - ієрархія управління організацією, в

якій виділяють низову (ловер-менеджмент), середню (мідл-

менеджмент) та вищу ланки керівництва (топ-менеджмент);

- функціональний - універсальний процес виконання

взаємопов'язаних функцій менеджменту (планування, організації, мотивації та контролю за реалізацією цих функцій);

- особовий - мистецтво суб'єктів управління керувати виробничими процесами через конкретних людей, їхні установки, особисті моральні та психологічні якості, а також рівень професійних знань і вмінь.

Основоположником наукового менеджменту вважається Фредерік Тейлор (автор книги "Принципи наукового управління"), а батьком практичного менеджменту називають П. Друкера (автора книг "Практика менеджменту", "Енциклопедія менеджменту", "Ефективний управляючий", "Задачі менеджменту у XXI столітті" та ін.)

Завдяки менеджменту можна успішно діяти не тільки у звичних, але й у нових ситуаціях, оскільки набуті управлінські навички допомагають орієнтуватися у складних умовах і діяти успішно. Для цього менеджмент повинен виконувати чотири функції :

1. створення товарів та послуг (ргоducting) - оцінюється спо­живачами;

2. адміністрування (administration) - потрібне, щоб робити правильні дії у правильній послідовності і з правильною інтен­сивністю;

3. підприємливість (enterpreneur) - визначення напряму руху організації, прогнозування можливих загроз і викликів та здійснення заходів на їх випередження;

4. інтеграція (intergration) - створення такої атмосфери і системи цінностей, яка б змусила людей працювати спільно і ви­значала б внесок, кожного у загальну справу.

Кожна з цих функцій менеджменту націлена на конкретний тип задач: що? як? коли? хто? Ці функції необхідні для успішно­го управління будь-якою організацією.

Сучасна методологія формування, функціонування і розви­тку управління в умовах ринкового господарювання розглядає менеджмент як діяльність з управління у вигляді системи, що динамічно розвивається. Ця система складається з таких еле­ментів:

1. Цілі управління об'єктом (стратегічні, поточні, оперативні).

2. Функції управління, тобто види управлінських робіт, серед яких виділяють:

• цілепокладання (вироблення стратегічних, поточних та оперативних цілей);

• планування (прогнозування, моделювання та програмування);

• організацію (формування організаційної структури систе­ми управління з використанням лінійного, функціонального, лі­нійно-функціонального, програмно-цільового, процесного типів управління);

• координацію спільної діяльності суб'єктів та об'єктів управління;

• регулювання (усунення відхилень від плану шляхом дис­петчеризації);

• мотивацію — розроблення й використання стимулів до ефективної взаємодії суб'єктів спільної діяльності та їхньої висо­копродуктивної праці;

• облік діяльності управлінського об'єкта (оперативний, бухгалтерський, статистичний);

• аналіз діяльності управлінського об'єкта (виробничої, ко­мерційної, фінансової тощо);

— контроль за діяльністю.

3. Принципи менеджменту, тобто основні правила здійснен­ня управлінської діяльності (науковість, системність, комплекс­ність, економічність, ефективність).

4. Методи менеджменту — способи здійснення управлін­ської діяльності (економічні, організаційні, соціальні, психоло­гічні).

5. Персонал управління (керівники, спеціалісти і технічні працівники, які реалізують функції управління).

6. Організаційна структура, (функціональні та лінійні відно­сини).

7. Техніка менеджменту (технічні засоби, за допомогою яких виконуються управлінські роботи).

8. Технологія менеджменту (послідовність виконання управ­лінських робіт із використанням певних процедур та операцій).

9. Інформація, яку використовують з метою виконання управлінських робіт.