Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекції М-Т.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
168 Кб
Скачать
☆
  1. Нова парадигма управління.

Основні вихідні положення нової концепції:

    1. ставка робиться на людину, що реалізує себе сама;

    2. організація розглядається як живий організм, що складається з людей, які об’єднані спільними цінностями, як «клан»;

    3. організації має бути притаманне постійне оновлення, що живиться внутрішнім прагненням і спрямоване на пристосування до зовнішніх умов, головною з яких є споживач;

    4. організація повинна мати такі характеристики:

а) невеликі підрозділи, укомплектовані меншою кількістю, але кваліфікованіших людей;

б) невелике число рівнів управління;

в) структура, заснована на групах (командах) фахівців;

г) характер і якість продукції, графіків роботи мають бути орієнтовані на споживача.

«Нова парадигма», що становить управлінську філософію, заснована на поєднанні системного і ситуаційного підходів до менеджменту. Ділова організація розглядається при цьому передусім як «відкрита» система, головні передумови успіху діяльності організації знаходяться не всередині, а поза нею, тобто успіх пов’язується з тим, наскільки вдало організація пристосовується до свого зовнішнього оточення.

  1. Розвиток сучасної управлінської думки в Україні.

Розвиток управлінської науки в Україні охоплює 7 періодів, кожен з яких характеризується певними особливостями.

  1. Жовтень 1917р. – березень 1921р. Основне завдання – розроблення форм і методів державного централізованого управління виробництвом, обґрунтування принципів централізму, організаційних методів управління, адміністрування та державного регулювання.

  2. Квітень 1921р. – 1928р. Особливість періоду полягала у вдосконаленні адміністративного управління виробництвом, спробах застосування госпрозрахунку як основи економічних методів управління, формальному вивченні можливостей участі працівників в управлінні.

  3. 1929 – 1945 рр. Пов'язаний з організацією індустріальної бази суспільного виробництва, удосконаленням структур управління, методів добору і підготовки кадрів, планування та організації виробництва.

  4. 1946 – 1965 рр. Характеризується пошуком нових форм функціонування і взаємодії державних органів управління, спробою переходу до територіальної і територіально-галузевої системи управління, що призвело до поглиблення адміністрування.

  5. 1965 – 1975 рр. У цей час було здійснено спробу проведення господарської реформи шляхом посилення ролі економічних методів управління. Однак вони виявилися безуспішними, підтвердивши неефективність реформ у межах адміністративно-командної системи.

  6. 1975 – 1988 рр. Характеризується усвідомленням неможливості реформування адміністративно-командної системи, що склалася в економіці СРСР. Підтверджено необхідність радикальної зміни економічних відносин, корінних економічних реформ.

  7. 1985р. – сьогодення. Особливістю є проведення економічних реформ, трансформація економічної системи. В цьому періоді виділяють 5 етапів:

  1. робота підприємств за першою моделлю господарського розрахунку, побудованою на нормативному розподілі прибутку;

  2. застосування другої моделі господарського розрахунку, побудованої на нормативному розподілі доходу; розвиток орендних відносин;

  3. впровадження прогресивних форм організації праці, посилення кооперативного руху, розширення економічної свободи;

  4. впровадження територіального госпрозрахунку на всіх рівнях управління;

  5. початок та розвиток ринкових реформ.

У розвиток управлінської науки істотний внесок зробили такі українські вчені, як Остап Терлецький, Михайло Драгоманов, Микола Зібер, Михайло Туган-Барановський, Іван Вернадський та інші.

Сучасна модель менеджменту в Україні формується на засадах дослідження еволюції управлінської науки, узагальнення досвіду розвинутих країн світу, глибинних традицій управлінської діяльності в українських організаціях. Розвиток українського менеджменту відбувається в руслі трансформаційних процесів в економіці України на сучасному етапі.