- •1. Вступ. Мета та завдання охорони праці.
- •2. Основні терміни та визначення в системі охорони праці.
- •2. Фізіологічне:
- •3. Психологічне:
- •4. Естетичне:
- •3. Основні положення Закону України «Про охорону праці».
- •Робочий час і час відпочинку.
- •4. Основні положення Кодексу Законів про працю.
- •Колективний та трудовий договір.
- •3) Таким, що укладається на час виконання певної роботи.
- •Праця жінок та молоді.
- •1. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці.
- •2. Основні повноваження та права державних інспекторів або контролерів органів державного нагляду.
- •2. Основні повноваження та права державних інспекторів або контролерів органів державного нагляду.
- •1. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів.
- •2. Інструктажі з питань охорони праці.
- •3. Правила документального оформлення інструктажу.
- •2. Інструктажі з питань охорони праці.
- •3.Правила документального оформлення інструктажу.
- •2. Класифікація виробничих травм, професійних захворювань, отруєнь. Схема виникнення травми. Класифікація виробничих травм:
- •Професійні захворювання
- •3.Основні причини виробничого травматизму і професійних захворювань та заходи щодо їх попередження.
- •4. Пільги та компенсації за важкі та ненормовані умови праці.
- •1. Мікроклімат виробничих приміщень, його параметри, гігієнічне нормування.
- •2.Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату. 3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
- •Гігієнічне нормування мікроклімату.
- •2. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату.
- •3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
- •2. Шкідливі речовини на підприємствах харчової промисловості.
- •3. Вплив шкідливих речовин на організм людини.
- •4. Гігієнічне нормування шкідливих речовин.
- •Наприклад сдк для оксиду вуглецю:
- •1. Особливості газового, парового та пилового забруднення повітря.
- •2. Методи контролю вмісту шкідливих газів та пари в повітрі робочої зони.
- •3. Методи визначення запиленості повітря.
- •2. Методи контролю вмісту хімічних речовин в повітрі робочої зони.
- •3.Методи визначення запиленості повітря
- •2. Вимоги до раціонального освітлення.
- •2. Рівномірне освітлення.
- •3. Класифікація виробничого освітлення.
- •Системи штучного освітлення:
- •4. Джерела світла.
- •Світильники
- •Експериментальна частина:
- •Підготовка люксметра до роботи
- •Порядок виконання роботи:
- •Форма звіту Вимірювання освітлення у виробничих приміщеннях
- •Нормовані значення кпо
- •Норми штучної освітленості робочих місць (поверхонь) у виробничих приміщеннях
- •1. Поняття про шум. Вплив шуму на організм людини.
- •2. Класифікація виробничого шуму.
- •3. Захист від шуму на виробництві.
- •2. Класифікація виробничого шуму.
- •1. За джерелом походження:
- •2. За частотними характеристиками:
- •4. За характером порушення фізіологічних функцій:
- •3. Захист від шуму на виробництві.
- •1. Зменшення шуму в джерелі його виникнення.
- •2. Заміна напрямку випромінювання.
- •3. Будівельно-акустичний метод.
- •4. Зменшення шуму на шляху його розповсюдження.
- •2. Вплив вібрації на організм людини.
- •3. Засоби захисту від вібрації.
- •1. Дія електричного струму на організм людини.
- •2. Види електричних травм
- •3. Основні причини ураження електричним струмом.
- •2.Види електричних травм.
- •3. Основні причини ураження електричним струмом.
- •1. Фактори електричного характеру.
- •2. Фактори неелектричного характеру.
- •3. Надання першої долікарської допомоги при ураженні електричним струмом.
- •2. Фактори неелектричного характеру.
- •3. Надання першої долікарської допомоги при ураженні електричним струмом.
- •1. Технічні способи та засоби захисту щодо запобігання ураження людини електричним струмом.
- •2. Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування.
- •2.Електрозахисні засоби і запобіжні пристосування
- •1. Забезпечення безпеки робіт у діючих електроустановках.
- •2. Класифікація приміщень за небезпекою ураження людини
- •3. Статична електрика та її небезпека.
- •2. Класифікація приміщень за небезпекою ураження людини електричним струмом.
- •3. Статична електрика та її небезпека.
- •1. Загальні вимоги безпеки при експлуатації систем, що працюють під тиском;
- •2.Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють
- •3.Безпека при експлуатації газового господарства.
- •2.Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •3.Безпека при експлуатації газового господарства.
- •2.Причини виникнення пожежо- і вибухонебезпечного середовища.
- •3. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень.
- •4.Вимоги пожежної безпеки до території підприємств.
- •1. Первинні засоби пожежогасіння.
- •2. Способи припинення горіння.
- •3.Вогнегасні речовини та сполуки.
- •2. Способи припинення горіння.
- •3.Вогнегасні речовини та сполуки.
- •Заняття 19. Тема №18. Засоби виявлення та гасіння пожеж. План
- •1.Засоби виявлення пожеж;
- •2.Стаціонарні установки та пристрої пожежогасіння.
- •1.Засоби виявлення пожеж;
- •2.Стаціонарні установки та пристрої пожежогасіння.
- •Заняття 20. Модульний контроль. Підсумкова контрольна робота. Тестові завдання до 1-го модулю
- •Тестові завдання до 2-го модуля
- •Питання до підсумкової контрольної роботи
- •Питання до екзамену
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
- •Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Інформаційні ресурси
Експериментальна частина:
Освітленість на робочих місцях вимірюють за допомогою люксметрів марки Ю-116, Ю-117.
Прилад являє собою сполучення селенового фотоелемента та дзеркального міліамперметра. Світловий потік, який падає на фотоелемент, викликає в електричному ланцюгу струм, величина якого залежить від освітленості фотоелемента у прямо пропорційній залежності. Цей струм вимірюється амперметром (у даному випадку – міліамперметром). Шкала міліамперметра проградуйована у люксах, верхня шкала має 100 ділень, нижня – 30 ділень.
На кожній шкалі точками позначено початок діапазону вимірювань:
на шкалі 0-100 точка знаходиться під рискою 20;
на шкалі 0-30 точка знаходиться під рискою 5.
Прилад має коректор, який встановлює стрілку на 0. На боковій стінці корпусу міліамперметра розміщена вилка для підключення фотоелемента. Селеновий фотоелемент знаходиться у пластмасовому корпусі та з'єднується з міліамперметром за допомогою дроту з розеткою, яка забезпечує правильну полярність з'єднання. Світлочутлива поверхня фотоелемента складає близько 30 кв.см.
Для зменшення косінусного погіршення використовується насадка на фотоелемент, яка складається із на півсфери, зробленої з білої пластмаси та непрозорого пластмасового кільця, яке має складний профіль. Насадка позначена літерою К, яка нанесена на її внутрішній бік. Ця насадка використовується не самостійно, а разом з одною з трьох інших насадок, які мають позначення М,Р, Т. Кожна з цих трьох насадок разом з насадкою К створюють три поглиначі з коефіцієнтом послаблення відповідно 10, 100, 1000 і використовуються для розширення діапазону вимірювання. Люксметр градується без насадок у діапазонах вимірювань 5-30 лк. Та 20-100 лк., має найменшу погіршність вимірювань, яка дорівнює +10%.
Підготовка люксметра до роботи
Для підготовки до вимірювань необхідно встановити вимірювач у горизонтальне положення. Перевірте, чи знаходиться стрілка на нульовому діленні. Якщо необхідно, за допомогою коректора треба встановити стрілку на 0. Фотоелемент при цьому повинен бути відключеним. З метою одержання правильних показників необхідно встановити на фотоелемент насадки Т(1000) та К, підключити фотоелемент до вимірювача, дотримуючись правильної полярності та вибрати шкалу вимірювань (за допомогою відповідної кнопки). У разі знаходження стрілки на секторі 0-20 верхньої шкали треба переключити вимірювач на нижню шкалу, якщо ж стрілка знаходиться на секторі 0-5 нижньої шкали, необхідно зняти насадку Т і замість неї встановити насадку Р(100) і повторити вимірювання, кожного разу виводячи стрілку на сектор 20-100 верхньої шкали або 5-30 нижньої шкали.
Знімаються показання двома способами:
1) після виведення стрілки на відповідний сектор необхідно визначити ціну одного ділення шкали, для чого діапазон вимірювань кожної насадки (див. панель вимірювача) необхідно розділити на кількість ділень даної шкали, а потім ціну одного ділення помножити на кількість ділень, які вказує стрілка у процесі вимірювань;
2) кількість ділень по відповідній шкалі, яке вкаже стрілка, помножити на коефіцієнт поглинання насадки, встановленої на фотоелемент у момент проведення вимірювань.
Після закінчення вимірювань:
- відключити фотоелемент від вимірювача;
- встановити на фотоелемент насадку Т (без насадки К);
- покласти фотоелемент у кришку футляра насадкою всередину і
закрити футляр.