- •Механізми запрограмованої клітинної загибелі. Апоптоз
- •На даному рисунку зображено приклад некрозу тканини
- •Загальні компенсаторні механізми при пошкодженні клітини.
- •Компенсація порушень енергетичного забезпечення клітин.
- •Захист мембран і ферментів клітин.
- •Зменшення ступеня або усунення дисбалансу іонів і рідини в клітинах.
- •Усунення порушень в генетичній програмі клітин.
- •Компенсація розладів механізмів регуляції внутрішньоклітинних процесів.
- •Зниження функціональної активності клітин.
- •Міжклітинні (системні) механізми адаптації клітин при їх пошкодженні.
- •Дія іонізуючих променів на організм
- •Порушення функцій організму під впливом іонізуючого опромінення і основні симптомокомплекси.
- •Гостра променева хвороба
- •Форми гострої променевої хвороби
Загальні компенсаторні механізми при пошкодженні клітини.
Дія на клітину патогенних факторів закономірно супроводжується активацією (або включенням) реакцій, спрямованих на усунення або зменшення ступеня пошкодження і його наслідків. Комплекс цих реакцій забезпечує пристосування (адаптацію) клітини до змінених умов її життєдіяльності. До числа основних адаптивних механізмів відносять реакції компенсації, відновлення, заміщення втрачених або пошкоджених структур і порушень функцій, захисту клітин від дії патогенних агентів, а також регуляторне зниження їх функціональної активності. Весь комплекс адаптивних реакцій умовно можна розділити на дві групи:внутрішньоклітинні та міжклітинні.
Внутрішньоклітинні адаптивні механізми при пошкодженні.
До їх числа можна віднести наступні механізми:
1. Компенсація порушень енергетичного забезпечення клітин:
1) інтенсифікація ресинтезу АТФ в процесі гліколізу, а також тканинного дихання в непошкоджених мітохондріях;
2) активація механізмів транспорту енергії АТФ;
3) активація механізмів утилізації енергії АТФ.
2. Захист мембран і ферментів клітини:
1) підвищення активності факторів системи антиоксидантного захисту;
2) активація буферних систем;
3) підвищення активності ферментів детоксикації мікросом;
4) активація механізмів репарації компонентів мембран і ферментів.
3. Зменшення ступеня або усунення дисбалансу іонів і рідини в клітинах:
1) зниження ступеня порушення енергозабезпечення;
2) зниження ступеня пошкодження мембран і ферментів;
3) активація буферних систем.
4. Усунення порушень генетичної програми клітин:
1) усунення розривів у нитках ДНК;
2) ліквідація (блокада) змінених ділянок ДНК;
3) синтез нормального фрагмента ДНК замість пошкодженого або втраченого.
5. Компенсація розладів механізмів регуляції внутрішньоклітинних процесів:
1) зміна числа «функціонуючих» рецепторів клітини;
2) зміна спорідненості рецепторів клітини до регулюючих факторів;
3) зміна активності аденілат і (або) гуанілатциклазної систем, інших «посередницьких» систем;
4) зміна активності і (або) змісту внутрішньоклітинних регуляторів метаболізму (ферментів, катіонів та ін.)
6. Зниження функціональної активності клітин.
7. Регенерація.
8. Гіпертрофія.
9. Гіперплазія.
Компенсація порушень енергетичного забезпечення клітин.
При пошкодженні клітини, як правило, в більшій чи меншій мірі страждають мітохондрії і знижується ресинтез АТФ в процесі тканинного дихання. Це служить сигналом для збільшення «продукції» АТФ в системі гліколізу. При слабкій або помірного ступеня пошкодженні, активація ресинтезу АТФ може бути досягнута за рахунок підвищення активності ферментів, що беруть участь у процесах окислення і фосфорилювання.
Певний внесок у компенсацію порушень енергозабезпечення внутрішньоклітинних процесів при пошкодженні вносить активація ферментів транспорту і утилізації енергії АТФ (адениннуклеотидтрансферази, креатинфосфокінази, АТФази), а також обмеження функціональної активації клітини. Останнє сприяє істотному зменшенню витрати енергії АТФ.
