5. Організація науково-дослідницької роботи під час експедиції.

В підготовчий період визначаються мета, завдання, обсяг науково-дослідницької роботи, назначаються відповідальні за різні напрямки роботи, обумовлюються методики досліджень.

Види польових робіт:

• особисті спостереження;

• опитування населення;

• фіксація речових матеріалів шляхом замальовок, фотографування, креслення тощо;

• збирання колекцій (геологічних, етнографічних, історичних тощо).

Важливе значення має правильне заповнення польових документів. Кожен учасник експедиції повинен вести особистий Польовий зошит та Експедиційний щоденник. На їх титульних сторінках записуються назва експедиції, тема пошукової роботи, прізвище, ім’я, по батькові учня, час і місце роботи експедиції.

У польовому зошиті занотовуються результати власних спостережень та опитування населення. Записи ведуться розбірливим почерком, аркуші зошита нумеруються і в кінці проставляється їх кількість. Кожний запис починається з нової сторінки за такою схемою:

Місце запису (село, район, область	П.І.П, рік народження, національність, професія, місце роботи, місце проживання інформатора (учасника обрядів, інших колективних дій, власника речей, свідка, спостерігача явища тощо)	П.І.П. записувача, дата.

Експедиційні щоденники ведуться у вільній формі, як і звичайні щоденники. В ньому записують дані про хід пошуку, знайдені матеріали та всі факти, пов’язані з цими матеріалами. Записують думки про попередні наукові висновки проведеної роботи, формулюють гіпотези, занотовують припущення. Особливу увагу приділяють достовірності даних, які заносять у щоденник. Записи ведуться в хронологічній послідовності, без виправлень і скорочень.

Якщо експедиційні завдання базуються в переважній більшості на матеріалах розповідей, спогадів свідків явиш, історичних подій, тоді необхідно вести експедиційний Зошит записів спогадів та розповідей. Записи ведуть в хронологічній послідовності, сторінки нумеруються, запис нової бесіди розпочинають з нової сторінки. В зошиті відтворюють весь зміст опитувань та розповідей, заносяться всі необхідні дані про інформатора. Після закінчення бесіди необхідно прочитати записи оповідачеві і отримати його особистий підпис під розповіддю, що надає запису права справжнього документа.

Застосування технічних засобів під час бесід з інформаторами (фото та відео техніки, магнітофонів, диктофонів) вимагає забезпечення відповідного маркування та обліку відзнятих та записаних матеріалів в журналі відповідного зразка.

Якщо експедиційні завдання базують в переважній більшості на знаходженні предметів та документів, необхідно вести Польовий опис. Він потрібен для обліку і опису кожного знайденого і занесеного у фонд експедиції предмета чи документа. Для польового опису необхідно завести зошит великого формату з міцними палітурками. Сторінки нумеруються і в кінці ставиться запис про кількість аркушів. Після закінчення експедиції під останнім записом ставиться кількість винесених в опис предметів, а також підписи керівника експедиції та особи, яка відповідає за ведення польового опису. Польовий опис ведеться за зразком:

№ п/п	Назва (загальнопри-йнята та місцева), призначення предмета.	Опис предмета (матеріал, техніка виготовлення)	Місце, дата знаходження предмета, прізвище, ім’я, по батькові власника речі, як вона потрапила до нього.	Час і місце виготовлення. Стан збереження предмета.

На кожний колекційний предмет прикріплюється бирка за порядковим номером польового опису або основними даними легенди.

Під час бесід необхідно одержати найдетальніші відомості о речах і документах: ком, коли, чому і для чого створені, як реально використовувались, які їх доля. Записувати краще не тільки факти, а й легенди, пов’язані з даними речами. Навіть найфантастичніші, на перший погляд, розповіді оповідачів про людей, будівлі, предмети, речі тощо, самі є предметом вивчення етнографії – науки про народну культуру. В межах своєї теми не варто нічого залишати поза увагою.

Зібрані матеріали – документи, предмети, гербарії, речі тощо, необхідно добре спакувати, щоб вони не були пошкоджені під час зберігання в польових умовах та в умовах транспортування.