Основні норми української літературної вимови

Види звуків	Основні правила вимови голосних і приголосних звуків	Приклади
Вимова голосних	Усі голосні звуки в наголошеній пози- ції вимовляються чітко. Звуки [а], [у], [і] та в більшості випад- ків [о] вимовляються чітко і в ненаголо-шених складах. Ненаголошений [е] у вимові наближа-ється до [и], а ненаголошений [и] – до [е]. Звук [о] вимовляється з незначним наближенням до [у] лише перед скла- дом з наголошеним [у] в основі слова.	[рак], [ром], [рул´], [меч], [рис], [н’іс] [шапка], [соло] [ін’ій], [улус] [теиче], [неису], [жиеве], [пиели] [гоулубка], [зоузул´а]
Вимова приголосних	Перед голосним приголосні звуки ви-мовляються завжди чітко. Дзвінкі приголосні звичайно вимовля-ються дзвінко в будь-якій позиції. Лише в деяких випадках вони уподібнюються до глухих. Глухі приголосні перед дзвінкими звичайно уподібнюються дзвінким і ви-мовляються як парні дзвінкі. Звуки [дз], [дз], [дж] вимовляються неподільно. Тверді приголосні звуки, що не мають парних м’яких, [б], [п], [в], [м], [ф], [ж], [ч], [ш], [дж], [г], [к], [х], [ґ] перед і на-півпом’якшуються, а перед іншими го-лосними вимовляються завжди твердо. Звуки [з], [ц], [с], [д], [н], [т] перед наступними м’якими або напівпом’як- шеними приголосними також пом’якшу-ються.	[л´ід], [береиг], [могти] [гр´адка], [в’іжки] просьба [проз´ба], рюкзак [р´уґзак] [кукурудза], [дз´уркотати], [джм’іл´] [в’ік], [г’ід], [х’ід], [к’ір], [ш’іст´] [в’іст´і], [св’іт], [лазн´а], [цв’іл´]
Вимова голосних і приголосних в деяких формах слів	Буквосполучення -ться, -шся у дієсло-вах вимовляються як [ц´:а], [с´:а]. Буквосполучення -жся, -чся у дієсло- вах вимовляються як [з´с´а], [ц´:а]. Буквосполучення -жці, -шці, -чці в іменниках у М. відмінку вимовляються як [з´ц´і], [с´ц´і], [ц´:і]. Сполучення букв здц, стц у деяких формах іменників вимовляються як [з´с´], [с´ц´].	котиться – [котиец´:а], б’єшся – [б’йес´:а] не морочся – [неимороц´:а] на доріжці – [на доріз´ц´і], мишці – [мис´ц´і], ручці – [руц´:і] у поїздці – [у пойіз´ц´і], на невістці – [на неив’іс´ц´і]

Котиться [кóти^ец´:а] – кó-ти-ться

[к] – приголосний, глухий, задньоязиковий, зімкнений проривний ротовий, тв.;

[ó] – голосний, середнє піднесення, задній ряд, губний;

[т] – приголосний, глухий, передньоязиковий, зімкнений проривний ротовий, тв.;

[и^е] – голосний, ненаголошений, високе піднесення, середній ряд, негубний;

[ц´:] – приголосний, глухий, передньоязиковий, африкат, м’як.;

[а] – голосний, ненаголошений, низьке піднесення, задній ряд, негубний.

8 б., 6 зв., 3 скл. (1-3-й – відкриті, прикриті; 1-й – наголошений)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ А

1. Записати слова з ненаголошеними [е], [и] в дві колонки, вста­вивши пропу-щені літери.

Ч..рговий, зуп..нятися, ст..блина, л..сиця, ч..рствий, хв..лювання, д..вина, д..сяток, бл..зький, в..шневий, с..лянка, ч..рв’як, м..дівник.

2. Перекладіть подані слова українською мовою. Уведіть ці слова в речення та запишіть їх.

Мягкий, объединение, мяч, объявление, матерью, пять, память, соловьи, субъект, оловянный, Буряк, премьера, отъезд, кровью, семья, съесть, связать,

подъехать, связать, адью.

3. Прочитайте. Поясніть значення фразеологізмів. Випишіть слова з орфограмою «Апостроф», обґрунтуйте написання цих слів.

1. Як на пень з’їхав.

2. Пуд солі з’їсти.

3. На риб’ячому хутрі.

4. З самого пуп’янка.

5. І муха крилом уб’є.

Розкажіть, як уживання фразеологізмів характеризує мовця. У розповіді використайте 3-4 подані фразеологізми. Наведіть приклади з життя, коли вам до-помогло використання фразеологізмів.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Б

1. Переписати, вибираючи з дужок потрібну літеру. Позначити в словах орфограму «літери е, и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів».

Витр(е,и)мати, стер(е,и)гти, ож(е,и)ледь, накр(е,и)шити, б(е,и)реза, сл(е,и)вовий, др(е,и)жати, пер(е,и)дати, пер(е,и)вірка, кор(е,и)чнюватий, дер(е,и)за, тр(е,и)валий, зап(е,и)речення.

2. Поставте іменники в давальному відмінку. В одну колонку запишіть слова

без м’якого знака, а в другу — з м’яким знаком.

Спілка, дочка, донька, циганка, тітонька, фіалка, синька, калинонька, тіточ-ка, рибалонька, сиротинка, білка, колиска, люлька, тарілка, сиротинонька, весел-ка, вчителька, футболка, бджілка, жилка, полька, динька, яблунька, партизанка, віялка, ліщинонька, валер’янка, нічка, вихователька, кладка, кулька, ніченька, сі-валка, зіронька, галка, сопілочка, голка, жменька, до­ріженька, річка, читачка, ма-дярка, книжка, сопілка, мукомолка.

3. Прочитайте. Поясніть значення фразеологізмів. Випишіть слова з орфограмою «Апостроф», обґрунтуйте написання цих слів.

1. Кам’яне (м’яке) серце.

2. Кропив’яне сім’я.

3. Солома солом’яна (казка про солом’яного бичка).

4. Роз’їсти серце.

5. Вп’ястися п’явкою в серце.

Розкажіть, як уживання фразеологізмів характеризує мовця. У розповіді використайте 3-4 подані фразеологізми. Наведіть приклади з життя, коли вам до-помогло використання фразеологізмів.