- •Міністерство освіти і науки україни
- •Українська мова
- •1. Опис навчальної дисципліни
- •2. Структура навчальної дисципліни
- •Тема 1. Державна мова — мова професійного спілкування
- •Аудиторна робота Виконання студентами усних та письмових (тестових) завдань з питань теми
- •Методичні вказівки
- •Аудиторна робота Виконання студентами усних та письмових (тестових) завдань з питань теми
- •Методичні вказівки
- •Практичні заняття 2-3
- •Тема 2. Основи культури української мови
- •Тема 3. Стилі сучасної української літературної мови
- •Виконання студентами усних та письмових (тестових) завдань з питань теми
- •Тема 4. Професійна комунікація
- •Виконання студентами усних та письмових (тестових) завдань з питань теми
- •Практичне заняття 7-9
- •Тема 5. Риторика і мистецтво презентації
- •Аудиторна робота Виконання студентами усних та письмових (тестових) завдань з питань теми
- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття 16-17
- •Тема 6. Культура усного фахового спілкування
- •Аудиторна робота Виконання студентами усних та письмових (тестових) завдань з питань теми
- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття 13-15
- •Тема 7. Форми колективного обговорення професійних проблем
- •Аудиторна робота Виконання студентами усних та письмових (тестових) завдань з питань теми
- •Методичні вказівки
- •3. Завершення перемовин.
- •Практичне заняття 16-18
- •Тема 8. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації
- •Аудиторна робота Виконання студентами усних та письмових (тестових) завдань з питань теми
- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття 19
- •Тема 9. Етикет службового листування
- •Аудиторна робота Виконання студентами усних та письмових (тестових) завдань з питань теми
- •Методичні вказівки
- •Реквізити листа та їх оформлювання
- •Змістовий модуль 3 Наукова комунікація як складова фахової діяльності Практичне заняття 20-22
- •Тема 10. Українська термінологія в професійному спілкуванні
- •Аудиторна робота Виконання студентами усних та письмових (тестових) завдань з питань теми
- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття 23-25
- •Тема 11. Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні
- •Аудиторна робота Виконання студентами усних та письмових (тестових) завдань з питань теми
- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття 26-27
- •Тема 12. Проблеми перекладу і редагування наукових текстів
- •Аудиторна робота Виконання студентами усних та письмових (тестових) завдань з питань теми
- •Методичні вказівки
- •4. Зміст самостійної роботи студентів
- •Змістовий модуль 1 Законодавчі та нормативно-стильові основи професійного мовлення
- •Тема 1. Державна мова — мова професійного спілкування
- •Тема 2. Основи культури української мови
- •Тема 3. Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •Змістовий модуль 2 Культура усного фахового мовлення
- •Тема 4. Професійна комунікація
- •Спілкування як інструмент професійної діяльності
- •Тема 5. Риторика і мистецтво презентації
- •Тема 6. Культура усного фахового спілкування
- •Тема 7. Форми колективного обговорення професійних проблем
- •Тема 8. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації
- •Тема 9. Етикет службового листування
- •Змістовий модуль 3 Наукова комунікація як складова фахової діяльності
- •Тема 10. Українська термінологія в професійному спілкуванні
- •Тема 11. Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні
- •Тема 12. Проблеми перекладу і редагування наукових текстів
- •Модульний контроль
- •5.1. Питання до модульного контролю Модульна контрольна робота 1
- •Модульна контрольна робота 2
- •Модульна контрольна робота 3
- •Модульна контрольна робота 4
- •Модульна контрольна робота 5
- •Зразки завдань до модульних контрольних робіт Модульна контрольна робота 1
- •Модульна контрольна робота 2
- •Тема 1. Спілкування і комунікація
- •Модульна контрольна робота 4
- •Модульна контрольна робота 4
- •6. Індивідуальні завдання
- •6.1. Умови виконання завдань
- •6.2. Теми завдань
- •6.2.1. Теми наукових робіт
- •6.2.2. Теми рефератів
- •6.3. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •7. Підсумковий контроль
- •7.1. Підсумковий контроль у формі заліку
- •Питання для підсумкового контролю у формі заліку
- •3 Семестр
- •Приклад залікового білета
- •4 Семестр
- •Приклад тестового варіанта
- •Тема 1. Публічний виступ
- •Приклад речень для редагування
- •7.2. Підсумковий контроль у формі екзамену
- •7.2.1. Питання для підсумкового контролю
- •7.2.2. Приклад екзаменаційного білета екзаменаційний білет № 1
- •8. Система оцінювання знань студентів в умовах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (єктс)
- •8.2. Поточний контроль
- •8.3. Модульний контроль
- •Шкала розрахунку балів, набраних студентом з поточного, модульного та підсумкового семестрового контролю з навчальної дисципліни, підсумковий контроль з якої передбачений у формі заліку
- •Шкала обчислення балів, набраних студентом з поточного, модульного та підсумкового семестрового контролю у формі екзамену
- •Порядок та приклад розрахунку балів
- •8.4. Підсумковий семестровий контроль
- •Приклад розрахунку балів, набраних студентом з поточного, модульного та підсумкового семестрового контролю з навчальної дисципліни, підсумковий контроль з якої передбачений у формі заліку
- •Приклад обчислення балів, набраних студентом з поточного, модульного та підсумкового семестрового контролю з навчальної дисципліни, підсумковий контроль з якої передбачений у формі екзамену
- •9.1.2. Література
- •9.2. Допоміжні джерела
- •10. Інформаційні ресурси
- •Рогожа Валентина Григорівна
- •Аркуш контролю за актуальністю методичних рекомендацій до практичних занять і самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)»
Практичне заняття 19
Тема 9. Етикет службового листування
Питання для усного опитування та дискусії
9.1. Класифікація листів.
9.2. Реквізити листа та їх оформлювання.
9.3. Різні типи листів.
9.4.Стиль ділової кореспонденції.
9.5. Кличний відмінок, форми звертання.
Аудиторна робота Виконання студентами усних та письмових (тестових) завдань з питань теми
заняття.
Методичні вказівки
Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: лист, обмін інформацією, службові листи, листи-прохання; листи-звернення; листи-пропозиції; листи-запити; листи-вимоги, листи-попередження; листи-нагадування; листи-підтвердження; листи-відмови; супровідні листи; гарантійні листи; листи-повідомлення; рекомендаційний лист, вступний і завершальний комплімент листа.
З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:
Лист - це поширений вид документації, один із способів обміну інформацією.
Службові листи належать до головних засобів встановлення офіційних, службових контактів між підприємствами, організаціями, установами, фірмами та закладами. Мета їх - пояснити, переконати, поінформувати і спонукати адресата до певної дії.
За функціональними ознаками службові листи переділяють на такі, що потребують відповіді, й такі, що її не потребують.
До листів, що потребують відповіді, належать: листи-прохання; листи-звернення; листи-пропозиції; листи-запити; листи-вимоги.
До листів, що не потребують відповіді, належать: листи-попередження; листи-нагадування; листи-підтвердження; листи-відмови; супровідні листи; гарантійні листи; листи-повідомлення; рекомендаційний лист.
За кількістю адресатів розрізняють звичайні, циркулярні й колективні листи. Звичайний лист надсилають на адресу однієї інстанції, циркулярний лист - низці установ, колективний лист - на одну адресу, але пишуть його від імені керівників кількох установ.
Реквізити листа та їх оформлювання
Службові листи пишуть чи друкують на бланку або чистому аркуші паперу. Основні реквізити листа за державним стандартом такі:
1. Державний Герб. Має бути розташований у центрі верхнього берега або над серединою рядка з назвою організації.
2. Емблема організації, установи чи підприємства (не відтворюють, якщо на бланку розміщено зображення Державного Герба України).
3. Зображення державних нагород. Розташовуються у верхньому лівому кутку на рівні реквізитів 07,08.
4. Код організації установи чи підприємства. Зазначається за ЄД-РПОУ після реквізиту "Довідкові відомості про організацію" (09).
5. Повна назва установи, організації чи підприємства - автора листа. Відтворюється угорі ліворуч за допомоги штампа або друкарським способом.
6. Назва структурного підрозділу. Дозволяється друкувати машинописним способом у верхньому лівому кутку.
7. Індекс підприємства зв'язку, поштова й телеграфна адреси, номер телетайпа, номери телефону, факсу. Розташовують у верхньому лівому кутку, оформляють відповідно до поштових правил. Для здійснення розрахунково-грошових операцій на бланках листів указують номер розрахункового рахунка у відділенні банку.
Наприклад:
Розрахунковий рахунок № 3467059
у Шевченківському УСБ м. Києва, МФО 845678
8. Дату (день, місяць, рік) записують здебільшого словесно-цифровим способом (24 серпня 2009 р.). На бланках дату листа ставлять ліворуч угорі на спеціально відведеному для цього місці. Якщо лист написаний не на бланку, то дату вказують під текстом зліва.
9. Адресат. Листи адресують організації, установі чи підприємству, службовій або приватній особі. Назву установи і структурного підрозділу подають у називному відмінку, а найменування посади й прізвище - у давальному.
Наприклад:
Видавництво "Освіта" Коваченкові С. М.
Якщо листа адресовано керівникові установи, назва якої входить у найменування посади, то прізвище й посаду подають у давальному відмінку, а назву установи - у родовому.
Наприклад:
Директорові TOB "Медіа Про" Токарчуку К. П.
В адресі можна вказувати лише назву посади, без прізвища та ініціалів особи, яка цю посаду обіймає. Це припустимо тільки за умови, якщо ця посада - єдина в установі, організації чи на підприємстві.
Наприклад:
Генеральному директорові Спільного українсько-російського підприємства "Каскад" Директорові Науково-методичного центру професійно-технічної освіти
Якщо особа, якій надсилають листа, має вчене звання або науковий ступінь, то ці відомості подають перед прізвищем. Ступені й звання можна записувати у скороченій формі. Наприклад:
Начальникові Департаменту розвитку дошкільної
загальної середньої та позашкільної освіти
проф. Романенку В. П.
До реквізиту "адресат" може входити поштова адреса. Слід пам'ятати: якщо лист адресовано установі, поштову адресу вказують після назви установи, структурного підрозділу й прізвища службової особи. Наприклад:
Київський міжрегіональний інститут
удосконалення вчителів імені Б. Грінченка
Відділ кадрів
Васильченкові Ф.К
вул. П. Тичини, 17, м. Київ, 04132
Реквізити адресата друкують праворуч у верхній частині сторінки. Кожний елемент - назву установи, підрозділу, посаду, прізвище та ініціали особи, поштову адресу - подають з нового рядка і з великої літери. На конверті повторюють адресу отримувача листа, починаючи з "Кому", а потім указують "Куди".
10. Будь-який службовий лист повинен мати заголовок до тексту, що містить стислий виклад його основного змісту. Він має точно передавати зміст листа і відповідати на питання "про що?", наприклад: Про постачання автомобілів.
Якщо в листі порушено кілька взаємопов'язаних питань, то заголовок може бути узагальненим, наприклад: Про взаємодопомогу і співпрацю.
Наявність заголовка значно полегшує роботу з листом на всіх етапах його проходження - від реєстрації в установі-адресанті до направлення його до справи після виконання в установі-адресаті.
Запам'ятайте!
Заголовок до тексту службового листа оформлюють від межі лівого берега без відступу; максимальна довжина рядка - 28 друкованих знаків. Крапка в кінці заголовка не ставиться.
11. Текст листа складається з двох частин: опису фактів або подій, що послужили підставою для написання листа; висновків і пропозицій.
12. Позначення про наявність додатка роблять ліворуч під текстом із нового рядка. Є два способи оформлення цього реквізиту:
1) якщо лист містить додатки, про які згадувалося в тексті, або ті, що пояснюють його зміст, то відмітку оформляють так:
Додаток: на 2 арк. у 1 прим.
2) якщо лист містить додатки, не зазначені в тексті, то їх слід перелічити із вказівкою на кількість сторінок у кожному з них і кількість примірників:
Додатки:
1. Проект реконструкції школи: на 2 арк. в 1 прим.
2. Акт прийняття нових будівельних матеріалів: на 3 арк. у 1 прим. Якщо ж лист містить велику кількість додатків, то окремо складають
їх список, а в листі після тексту зазначають: Додаток: відповідно до списку на 7 арк.
13. Підписує службовий лист переважно керівник установи (організації, підприємства), його заступник чи керівник структурного підрозділу. Якщо лист написано на бланку установи, то зазначають лише посаду, ініціал(и) та прізвище особи, яка підписує лист (назву установи не повторюють).
Наприклад:
Директор школи (підпис) П. Г. Остапенко
Голова оргкомітету (підпис) Г. Р. Рижук
Якщо лист написано не на бланку, то вказують повну назву установи, посаду, ініціал(и) та прізвище особи, котра підписує лист.
Наприклад: Голова акціонерного
банку "Мрія" (підпис) С. В. Фесенко
Кличний відмінок, форми звертання: а) у звертаннях, що складаються з двох загальних назв, форму кличного відмінка має як перше слово, так і друге, хоч друге слово може мати й форму називного відмінка : пане сільський голово (сільський голова); б) у звертаннях, що складаються із загальної назви та імені, форму кличного відмінка набуває як загальна назва, так і власне ім’я: пане Віталію, пані Галино; в) у звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має тільки загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка: пане Сергійчук; пані Сікорська; г) у звертаннях, що складаються з двох власних назв – імені та по батькові, обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Олено Степанівно; Олегу Миколайовичу. Слід зауважити, що слово пан/пані до такої форми не додається.
Правописні норми прізвищ, імен, по батькові, їх відмінювання: а) при творенні чоловічих імен по батькові вживається суфікс –ович: Василь-Васильович, Ігор-Ігорович; б) при творенні жіночих імен по батькові вживається суфікс –івна, від імені на –й –ївна: Борис-Борисівна, Сергій-Сергіївна; в) слід зважати на форму імені при утворенні форми по батькові: Назар - Назарович, Назарій - Назарійович; Євген - Євгенович, Євгеній - Євгенійович; Анатоль - Анатольович, Анатолій – Анатолійович; Захар – Захарович, Захарій – Захарійович; г) особливості творення форм по батькові від деяких імен: Григорій - Григорович, Григорівна; Ілля - Ілліч, Іллівна; Кузьма - Кузьмович і Кузьмич, Кузьмівна; Лука - Лукич і Лукович, Луківна; Сава - Савович і Савич, Савівна; Яків - Якович і Яковлевич, Яківна і Яковлівна; Микола - Миколайович, Миколаївна; ґ) особлива увага при відмінюванні форм жіночого імені та по батькові до родового, давального та місцевого відмінків: Р. Марини Степанівни (не Степанівної); Д. Марині Степанівні (не Степанівній); М. при Марині Степанівні (не Степанівній); д) форми по батькові при чоловічих іменах завжди мають в орудному відмінку закінчення –ем (а не –ом): Олександром Андрійовичем, Дмитром Володимировичем; е) українські прізвища на –а (-я) – спільного роду і відмінюються однаково (чоловічі і жіночі): Н. Галина, Петро Гамалія, Р. Галини, Петра Гамалії, Д. Галині, Петру Гамалії ; є) українські прізвища на –о – чоловічі відмінюються, жіночі – не відмінюються: Н. Іван Петренко, Р. Івана Петренка, Д. Івану Петренку і т. д.; Н. Оксана Петренко, Р. Оксани Петренко, Д. Оксані Петренко; ж) українські прізвища на приголосний чоловічі відмінюються, жіночі – не відмінюються: Н. Максим Лесин, Р. Максима Лесина, Д. Максиму Лесину і т. д.; Н. Ольга Лесин, Р. Ольги Лесин, Д. Ользі Лесин і т. д.; Н. Віталій Салій, Р. Віталія Салія, Д. Віталію Салію і т. д.; Людмила Салій, Р. Людмили Салій, Д. Людмилі Салій. з) українські прізвища із сіфіксом –ів- відмінюються так: Н. Тарас Синьків, Р. Тараса Синьківа, Д. Тарасу Синьківу; Н. Марія Синьків, Р. Марії Синьків, Д. Марії Синьків. Суфікс –ів- при відмінюванні чоловічих прізвищ бажано зберігати; и) українські прізвища із сіфіксом –ишин- відмінюються за зразком прізвищ, що закінчуються на приголосний: Н. Ірина Романишин, Дмитро Романишин, Р. Ірини Романишин, Дмитра Романишина, Д. Ірині Романишин, Дмитрові Романишину. Жіноче прізвище може мати форму Романишина - це залежить від того, як узвичаєно в сімейних документах по жіночій лінії. У такому разі прізвище відмінюється: Н. Ірина Романишина, Р. Ірини Романишиної, Д. Ірині Романишиній; і) деякі українські прізвища за бажанням їх носіїв та з позиції милозвучності можуть не відмінюватися: Н. Світлана Соха, Р. Світлани Соха, Д. Світлані Соха, З. Світлану Соха.
