Тема 8. Загальні засади і принципи призначення покарання – 4 год.

1. Принципи призначення покарання.

2. Значення загальних та галузевих принципів права під час призначення покарання.

3. Поняття загальних засад призначення покарання.

4. Призначення покарання відповідно до положень Загальної частини КК України.

5. Призначення покарання в межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України.

6. Призначення покарання з урахуванням ступеня тяжкості конкретного вчиненого злочину.

7. Призначення покарання з урахуванням особи винного.

8. Призначення покарання з урахуванням обставин, які пом’якшують покарання.

9. Призначення покарання з урахуванням обставин, які обтяжують покарання.

10. Призначення покарання за наявності угоди про примирення або про визнання вини.

Письмове завдання для самостійної роботи:

1. Ознайомтесь та законспектуйте положення Постанови ПВС України від 24.10.2003 р. № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання”.

2. Ознайомтесь та законспектуйте положення інформаційного листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1679/0/4-12 від 15.11.2012 р. «Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод».

Розв’яжіть задачі:

Задача № 1

М., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання, безпричинно побив свою дружину Т., завдаючи удари руками і ногами в різні частини тіла і заподіявши їй легкі тілесні ушкодження. Т. втекла з дому до домовлодіння голови села, просила викликати працівників міліції.

Не дочекавшись приїзду працівників міліції, Т. повернулася додому і, зайшовши в одну з кімнат, побачила, що позаду неї знаходиться її чоловік – М., який тримав у руках сокиру і погрожував її вбити. Потім М. кинув у неї сокиру, але те відхилилася, і сокира упала на підлогу. Чоловік кинувся до неї, але спіткнувся, і вона відштовхнула його. Він упав, а коли почав підійматись, Т. схопила сокиру і вдарила нею кілька разів по голові М. Від нанесених ран М. помер. Суд визнав Т. винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 118 КК України, і призначив покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України суд звільнив засуджену Т. від відбування покарання, якщо вона на протязі двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

До кримінальної відповідальності Т. притягувалася вперше, за місцем проживанння характеризувалася позитивно, щиро покаялася у вчиненні злочину.

Чи правильно суд призначив покарання з урахуванням положень Загальної та Особливої частин КК України?

Задача № 2

Раніше судимий за крадіжку Т., перебуваючи в стані сп’яніння, знову здійснив крадіжку. За ч. 2 ст. 185 КК його було засуджено до обмеження волі на строк 2 роки. Призначаючи це покарання, суд послався на сумлінне ставлення Т. до праці, позитивну характеристику за місцем роботи і проживання.

На вирок місцевого суду прокурор подав апеляцію, поставивши питання про скасування вироку у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, оскільки Т., раніше судимий за такий самий злочин, на шлях виправлення не став, злочин вчинив за обтяжуючих обставин.

Чи обґрунтовані доводи апеляції? Які обставини, що обтяжують покарання, мав урахувати суд при призначенні покарання Т.?

Варіант: Т. вчинив крадіжку, що завдала значної шкоди потерпілому, і був засуджений за ч.3 ст.185 КК до позбавлення волі на строк 3 роки.

Задача № 3

К. засуджена за п. п. 2, 4, ч. 2 ст. 115 КК України за умисне вбивство своєї дитини з особливою жорстокістю. При призначені покарання суд посилався на п. п.6, 10, 13 ст. 67 КК України.

Чи правильно в даному випадку суд послався на вказані обставини?

Задача № 4

Близько о 21 годині К., знаходячись за місцем свого проживання, разом зі своїм батьком та раніше йому знайомим Я. розпивали спиртні напої. Приблизно о 22 годині на прохання свого батька К. вирішив провести Я. додому. Коли вони вийшли на вулицю між ними на грунті особистих неприязних стосунків виникла сварка, під час якої Я. наніс удар палицею по плечу К. Розлютившись, із метою помсти, К. наніс удар правою рукою в обличчя Я., від якого той упав. Після цього К. почав наносити численні удари ногами лежачому і безпорадному Я., оскільки той був без ноги, по тулубу, голові і в живіт. При цьому Я. не чинив опору К. та не звав на допомогу. Злякавшись того, що факт побиття Я. можуть побачити сусіди, К. відтягнув потерпілого на перехрестя вулиці в темне місце, де наніс ще декілька ударів ногами по тулубу і голові потерпілого, після цього знайшов камінь, котрим наніс п'ять ударів в голову потерпілого Я., усвідомлюючи, що наносить удари в життево важливі органи, бажаючи смерті потерпілого.

Суд визнав К. винним за ч. 1 ст. 115 КК України і призначив покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.

Призначаючи покарання, суд врахував те, що підсудний К. вчинив особливо тяжкий злочин, як особа, характеризується посередньо, раніше судимий, судимість в установленому законом порядку погашена, не працюючий.

Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного К., суд визнав щире каяття. Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Чи дотримувався суд принципу справедливості, призначаючи мінімальний розмір покарання, передбачений санкцією статті, за вчинений злочин?