Тема 10. Теорія і практика звільнення від покарання та його відбування - 7 год

1. Звільнення від покарання та його відбування як форми реалізації кримінальної відповідальності.

2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.

3. Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням.

4. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

5. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

6. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.

7. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

8. Звільнення від покарання за хворобою.

9. Амністія та помилування: підстави застосування.

10. Порядок звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.

11. Особливості звільнення неповнолітніх від відбування покарання з випробуванням.

Письмове завдання для самостійної роботи:

1. Ознайомтесь та законспектуйте Постанову ПВС від 26.04.2002 р. № 2 „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким”.

2. Ознайомтесь та законспектуйте Положення про порядок здійснення помилування, затверджене Указом Президента України № 223/2015 від 21.04.2015 р.

Розв'яжіть задачі:

Задача № 1

За вироком суду К. і М. були визнані винними в скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 366 КК України.

Суд обрав їм міру покарання, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, ролі в скоєнні злочину, вчинення злочину в організованій групі, а також - особистість підсудних їх позитивні характеристики, сімейний стан, важкий стан здоров'я, визнання і щире розкаяння, відсутність судимості, що в сукупності розцінив як виняткові обставини для застосування щодо них ст.69 КК України та можливості обрання покарання нижче нижчої межі.

Відповідно до ст. 70 КК України суд шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначив покарання К. і М.відповідно у вигляді п'яти і трьох років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю строком на один рік.

Суд також вирішив, що до К. і М. можна застосувати ст.75 КК України і звільнити його від відбування основного покарання з іспитовим строком три роки, з обов'язками не здійснювати нового злочину, повідомляти органам кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи: періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

Чи справедливо суд призначив покарання і застосував ст. ст. 69, 70, 75 КК України?

Задача № 2

Вироком районного суду П. було визнано винним у тому, що він, керуючи автомобілем ВАЗ-2101 і перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, рухаючись на закругленій дільниці автодороги, не вибрав безпечну швидкість, відволікшись, не впорався з керуванням автомобілем, у результаті чого допустив з’їзд у правий по своєму ходу руху кювет, де вчинив наїзд на придорожнє дерево, внаслідок чого пасажири автомобіля С.В. і Г.В отримали тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили їхню смерть, К. – тяжкі тілесні ушкодження, а С.О. та Г.І. – середньої тяжкості тілесні ушкодження. П. засудили за ч. 3 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі строком на п’ять років із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

На підставі статей 75, 76 КК України засудженого було звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком три роки.

Звільняючи П. від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, суд послався на те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, щиро розкаявся у вчиненому, має позитивні відгуки за місцем проживання, злочин вчинив з необережності. Крім того постраждав від ДТП, внаслідок чого став інвалідом II групи.

Апеляційний суд своєю ухвалою вирок щодо П. залишив без змін.

У касаційному поданні прокурор порушив питання про скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок невиправданої м’якості.

Яке рішення має прийняти Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ?

Задача № 3

Відмовивши в умовно-достроковому звільнені від відбування покарання Г., засудженому за ч. 2 ст. 121 КК за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, до позбавлення волі на строк 7 років, суд у постанові зазначив, що той вчинив умисний тяжкий злочин, а строк, який він відбув, не є достатнім для його виправлення. З матеріалів справи видно, що Г. відбув 4 роки 9 місяців, має позитивні характеристики, до роботи ставиться сумлінно, є членом секції внутрішнього порядку.

Чи правильно вирішив цю справу суд?

Задача № 4

Х., мати 5-річної дитини, вчинила привласнення чужого майна в особливо великих розмірах і була засуджена за ч. 5 ст. 191 КК із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК до позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з безпосереднім обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей, на строк 3 роки та з конфіскацією всього майна, що є її власністю.

Чи може бути Х. звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.79 КК?

Варіант. Х. була засуджена за ч. 4 ст. 191 КК до позбавлення волі на строк 5 років, за ч. 3 ст. 358 КК – до обмеження волі на строк 2 роки, а за сукупністю вчинених злочинів – до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Задача № 5

Г. був засуджений за викрадення людини, що спричинило тяжкі наслідки, до 10 років позбавлення волі та при прямуванні до кримінально-виконавчої установи вчинив втечу. Через 7 років Г. був затриманий працівниками міліції.

Чи можливе звільнення Г. від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку суду?

Задача № 6

У травні 2001 р. 31-річна К. вчинила крадіжку, що завдала значної шкоди потерпілому. Щодо неї була порушена кримінальна справа за ч. 2 ст. 140 КК 1960р. У серпні 2001 р. справа була передана до суду і призначена до розгляду на початок вересня 2001 р. З 1 вересня 2001 р. набрав чинності КК 2001р.

Ознайомтеся зі ст.8 Закону України «Про амністію» від 5 липня 2001 р.Чи може бути К. звільнена від кримінальної відповідальності на підставі зазначеного Закону? Яке рішення мав би прийняти суд, якщо КК 2001р. набрав чинності під час судового розгляду цієї кримінальної справи?