2. Вивчення основних типів пошкоджень рослин комахами-шкідниками та їх ентомофагів.

а) зібрати частини рослин, що пошкоджено фітофагами.

Можливі пошкодження:

- пошкодження листової пластинки: грубе об'їдання, фігурне об'їдання, дірчасте вигризання, вікончате вигризання, скелетування, виразки, мінування листя (деформація, зміна забарвлення), утворення галлів, скручування листя;

- утворення листових павутинних гнізд;

- пошкодження бруньок, стебел, гілок і стовбурів (всихання, зміна забарвлення, галоутворення, розростання і відмирання).

- підгризання бутонів і квіток; об'їдання зав'язей і насіння;

- внутрішнє ушкодження зав'язей і насіння, мінування плодів;

- пошкодження кори (прогризання ходів на та під нею) та коренів (утворення галлів, в'янення та відмирання коренів), нанесення надрізів та гілках, їх скривлення;

б) безпосередньо під час збору оформити етикетку на кожен тип пошкоджень;

в) у лабораторії зібрані частини рослин розправити та обережно висушити, як гербарні зразки, зробити постійні еткетки;

г) за визначниками у лабораторії визначити основних комах, що призводять до пошкоджень кожного типу. В щоденниках замалювати шкідників та пошкодження, які вони викликають, описати систематичне положення та біологію цих комах.

д) оформити гербарій «Основні типи пошкоджень рослин ______ (місце збору)» з позначенням комах-фітофагів. Зробити висновок.

є)+ підготувати слайд-презентацію «Типи пошкоджень рослин комахами», «Комахи-ентомофаги шкідників ______ (місце збору)», використовуючи власні фотографії та Інтернет-ресурси.

3. Вивчення фауни водних безхребетних

а) у різних місцях водойми (на поверхні, серед водяних рослин, на дні) та у танатоценозі зібрати безхребетних методом ловлі водним сачком, планктонною сіткою, драгою;

б) промити зібрані проби, зафіксувати тварин та зробити етикетки на яких крім іншого вказати час збору та місце водойми;

в) у лабораторії визначити безхребетних (губки, кишковопорожнинні, плоскі, круглі та кільчасті черви, ракоподібні), з дозволу викладача зафіксувати знайдених безхребетних та оформити етикетки (етикетка збору та етикетка визначення), у щоденнику описати систематичне положення, біологію знайдених безхребетних та замалювати їх. Зробити висновок. /Колекція молюсків оформлюється окремо.

г)+ вмонтувати безхребетних у колекцію та підготувати слайд-презентацію «Фауна безхребетних Чорного моря/ р. Дніпро», використовуючи власні фотографії та Інтернет-ресурси.

4. Вивчення наземних, річних та морських молюсків.

а) на різних ділянках (біотопах) провести збір молюсків та їх мушлі. У вологу погоду та зранку – на стовбурах дерев, рослинах, доріжках, побудовах; у суху погоду – під різноманітними укриттями: камінням, дошками, листям. Водних молюсків та їх мушлі збирати під час екскурсії на водойму за допомогою водяного сачку. Матеріал збирати у поліетиленові пакетики з відповідною етикеткою з позначенням місця збору і субстрату, брати живих молюсків можна лише з дозволу викладача;

б) визначити молюсків та змонтувати колекцію «Колекція наземних молюсків _______ (місце)»

в) замалювати мушлі знайдених молюсків, описати систематичне положення та біологію.

в) визначити відносну щільність молюсках у різній частині літералі.

Для цього за допомогою сантиметрової стрічки намітити та встановити межі квадрату 1х1 м. В обсязі наміченого квадрату підрахувати кількість цілих мушлей певних видів молюсків (3-4 види), не заглиблюючись значно у глибину. Дослід повторити 2 рази на кожній полосі (2-5-10-15 метрів від кромки води). Результати оформити у вигляді таблиці з результатами, розрахунками, графіком та аналізом. Зробити висновок.

д)+ підготувати слайд-презентацію «Молюски Чорного моря», «Молюски р. Дніпро», «Наземні молюски», використовуючи власні фотографії та Інтернет-ресурси.