Методи врахування фактору часу у фінансових операціях
У фінансовому менеджменті фактор часу враховується з допомогою методів нарощення і дисконтування, в основу яких покладена техніка процентних відрахувань.
З
допомогою цих методів здійснюється
приведення грошових сум, що відносяться
до різних часових періодів, до необхідного
моменту часу у теперішньому або
майбутньому. При цьому в якості норми
приведення використовується процентна
ставка (interest
rate
–
).
У вузькому сенсі процентна ставка представляє собою ціну, що сплачується за використання позичкових грошових коштів. Проте у фінансовому менеджменті її також часто використовують в якості вимірювальника рівня (норми) доходності операцій, що здійснюються, та обчислюють як відношення отриманого прибутку до величини вкладених коштів і виражають в частках одиниці (десятковим дробом) або у процентах.
Під нарощенням розуміють процес збільшення початкової суми в результаті нарахування процентів.
Економічний сенс методу нарощення полягає у визначенні величини, яка буде або може бути отримана із деякої початкової (поточної) суми в результаті проведення операції. Іншими словами, метод нарощення дозволяє визначити майбутню величину (future value – FV) поточної суми (present value – PV) через деякий проміжок часу, виходячи із заданої процентної ставки .
Дисконтування представляє собою процес знаходження величини на даний момент часу за її відомим або передбачуваним значенням у майбутньому, виходячи із заданої процентної ставки.
В економічному сенсі величина PV, знайдена в процесі дисконтування, показує сучасне (з позиції поточного моменту часу) значення майбутньої величини FV.
Неважко помітити, що дисконтування – це по суті дзеркальне відображення нарощення. Процентну ставку , що при цьому використовується називають нормою дисконту.
В залежності від умов проведення фінансових операцій як нарощення, так і дисконтування можуть здійснюватися із використанням простих, складних або неперервних процентів.
Прості проценти, як правило, використовуються в короткотермінових фінансових операціях, термін здійснення яких менше року. Базою для обчислення процентів за кожен період в цьому випадку служить початкова (вихідна) сума угоди.
У загальному випадку нарощення і дисконтування за ставкою простих процентів здійснюють за формулами1:
;
(1.1)
,
(1.2)
де
– число періодів;
– ставка процентів.
Складні проценти широко використовуються у довготермінових фінансових операціях із терміном здійснення більше одного року. Вони можуть використовуватися і в короткотермінових фінансових операціях, якщо це передбачено умовами угоди або зумовлено об’єктивною необхідністю (наприклад, високим рівнем інфляції, ризику і т.д.). При цьому база для обчислення процентів за період включає в себе як вихідну суму угоди, так і суму вже накопичених до цього часу процентів.
Неперервні проценти представляють в основному теоретичний інтерес і рідко використовуються на практиці. Вони застосовуються в особливих випадках, коли обчислення необхідно здійснювати за нескінченно малі проміжки часу.
Методи нарощення і дисконтування відіграють важливу роль у фінансовому аналізі, оскільки є інструментарієм для оцінки потоків платежів (cash flows).