Мета дискусії:

Наукова стаття – це:

1. Результати самостійного дослідження студентів, магістрантів, аспірантів, викладачів тощо.

2. Письмовий аналіз першоджерела: коментування основних його положень, узагальнена й аргументована оцінка і висновки про значущість його в цілому.

3. Один із видів наукових праць, де подаються кінцеві або проміжні результати дослідження, накреслюються перспективи наступних напрацювань.

4. Характеристика предметів, явищ, понять через їх ознаки, параметри, особливості.

Як називається письмовий виклад студентом власних результатів наукового дослідження, метою якого є виявлення рівня знань з відповідної навчальної дисципліни?

1. Анотація.

2. Реферат.

3. Стаття.

4. Наукова (курсова, дипломна, конкурсна) робота.

Бібліографічні посилання – це:

1. Джерела чи матеріали, які згадуються в науковому тексті, ті ідеї чи висновки, на підставі яких розробляються проблеми, завдання чи вирішуються питання, поставлені у статті, монографії, дисертації тощо.

2. Елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних у дослідженні джерел і подається після висновків.

3. Сукупність бібліографічних відомостей про цитовану працю, згаданий чи аналізований у тексті інший документ (його частини або групи документів), необхідних для загальної характеристики, ідентифікації та пошуку.

4. Процес аналітично-синтетичного опрацювання інформації.

Мета проведення наукової конференції:

1. Аналізувати, аргументувати, порівнювати й узагальнювати, логічно викладати матеріали дослідження, лаконічно й переконливо формулювати висновки.

2. Висвітлити підсумки наукової роботи та стимулювати потребу у творчому оволодінні знаннями, активізації навчально-пізнавальної діяльності.

3. На широкий загал схарактеризувати предмети, явища, поняття через їх ознаки, параметри, особливості.

4. Публічно обговорити певні проблеми або групи питань з метою досягнення істини.

Мовні кліше – це:

1. Звичний зворот, регулярно повторюваний у певних умовах і контекстах для тотожного позначення адекватних ситуацій, стосунків між людьми тощо.

2. Це утерті від частого невмотивованого вживання вирази, які втратили свою інформативність.

3. Семантично пов’язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції.

4. Це вислів, смислове значення якого неможливо чітко визначити.

Який/які з наведених видів компетентності є невід’ємною складовою й обов’язковою ознакою освіченості та професіоналізму?

1. Мовна.

2. Морфологічна.

3. Граматична.

4. Орфографічна.

5. Мовленнєва.

6. Синтаксична.

7. Пунктуаційна.

8. Комунікативна.

9. Термінологічна.

10. Риторична.

Які з наведених групами ознак найточніше та найтиповіше характеризують науковий стиль мови?

1. Логічність, чіткість, доказовість, доступність, стислість.

2. Логічність, точність, поннятєвість, терміновість, об’єктивність, доказовість, переконливість.

3. Логічність, стислість, чіткість, стандартизованість, документальність.

4. Логічність, точність, об’єктивність, стислість, чіткість, доступність, образність.

Якими з наведених джерел репрезентується сфера фіксації фахової термінології?

1. Словник.

2. Довідник.

3. Тезаурус.

4. ДЕСТи.

На якому етапі підготовки наукового виступу здійснюється його стилістичне оформлення?

1. Меморії.

2. Елокції.

3. Акції.

4. Релаксації.