1.3. Алгоритмічні приписи як ефективний засіб керування процесом здобуття професійних знань
Термін алгоритм, алгорифм (лат. algorithmus) походить від імені середньовічного узбецького математика Мухамеда-ібн-Суса (арабізований варіант аль-Хорезмі) і позначає сукупність дій (правил) для розв'язання даної задачі . Ланцюжок алгоритмів (правил) називають алгоритмічним процесом, а кожну дію - його "кроком". Основні вимоги до алгоритмів -визначеність, масовість, результативність - було сформульовано відомим ученим-математиком А.А. Марковим.
Абсолютні алгоритми та алгоритмічні приписи — це різні поняття; останні передбачають дії, які залежать від розуміння їх людиною. Внаслідок цього операції, з яких складаються такі приписи, можуть бути досить складними "блоками" розумових дій, аби виконавець міг без надмірного напруження та адекватно оперувати цими блоками. Найбільш раціональними є узагальнені, нежорсткі приписи, які являють собою
послідовні
іі/)ііііч\іи (методи, "кроки")
розв'язання широкого класу завдань, -
інструкції, пам'ятки, вказівки. Навчання
за допомогою алгоритмів
ксруиашіи г
перспективним,
оскільки завдяки приписам процес
"технології"
оволодіння навчальними дисциплінами
та фахом відбувається усвідомлено,
раціонально, ефективно.
Під час опанування, зокрема мовою (і рідною, й іноземною), алгоритмічні приписи як елементи перспективної технології розвиваючого навчання, що регламентують дії, спрямовані на самостійне виконання завдань, доповнюють традиційні засоби, допомагаючи реалізувати творчий підхід до кожного студента як до особистості і в такий спосіб стимулювати навчальну діяльність усіх та кожного на свідомій основі. Процес здобуття якісних знань, скерований відповідними рекомендаціями, інструкціями, пам'ятками, вказівками у вигляді алгоритмічних приписів щодо мисленнєвих операцій при розв'язанні певних пізнавальних завдань, значною мірою інтенсифікується, скорочується, полегшується, стає якіснішим.
Алгоритмічні приписи, визначаючи систему орієнтирів, зокрема послідовність і зміст розумових дій ("кроки") для розв'язання навчального чи професійного завдання, реально допомагають користувачам сформувати та вдосконалити навички з найраціональнішої організації мисленнєво-мовленнєвої діяльності, дозволяють зменшити ймовірність помилкових дій при досягненні мовних/мовленнєвих цілей, дають можливість оперативно і вчасно контролювати свої "мисленнєві" кроки, самостійно з'ясовувати помилки та, проаналізувавши їх, відповідно коригувати свою мовну/мовленнєву діяльність. Приписи сприяють піднесенню якості знань, формують і розвивають навички раціональної організації навчальної праці, дозволяють систематизувати та
структурувати набуті знання й навички, розвивають самостійність та інтелектуальну активність, логізують розумову діяльність, мовне мислення, що все разом при навчанні мови спеціальності збагачує мовну/мовленнєву компетентність, яка є невід'ємною складовою/ і вагомим гарантом освіченості та професіоналізму.
Узагальнення, яке відбувається при розробці алгоритмічного припису, є необхідною умовою для застосування знань на практиці. З іншого боку, алгоритмічні приписи - це передумова самостійного розв'язання подібних завдань за нових навчальних та фахових ситуацій. При розв'язанні таких завдань виникає нове знання, яке віддзеркалюється в умінні враховувати ознаки поняття, визначати з-поміж них істотні, з'ясовувати послідовність операцій, що дозволяє дійти правильного рішення, зробити об'єктивний висновок, перевірити та, в разі потреби, скоригувати його. ' " " '
Алгоритмічні приписи розробляються відразу після ознайомлення з поставленим завданням і правилом; останні є зрозумілими, але ще не засвоєними. Робота за приписом активно сприяє якісному засвоєнню правила. Іноді доцільно перед роботою за приписом здійснити тренінг однієї (або кількох) операції ("кроку"), насамперед найскладнішої або найважливішої з усіх, щоб забезпечити надалі якість навчальної діяльності. Після засвоєння всіх операцій ("кроків") припису, усвідомлення обов'язковості порядку їх слідування, самостійного досягнення їх реалізації на новому матеріалі виникає необхідність у найбільш швидкому, "згорнутому" виконанні дій, інакше гальмуватиметься розвиток та автоматизування навику. У зв'язку з цим з'являється необхідність у таких тренувальних вправах, виконання яких потребує фіксації не всіх, а лише деяких, насамперед ключових операцій алгоритмічного припису.
Таким чином, відбиваючи визначену послідовність розумових дій, алгоритмічні приписи являють собою своєрідну програму дій, яка залучає до активної роботи для самостійної реалізації поставленої навчальної мети та забезпечує її успішне досягнення. Працюючи за алгоритмічними приписами, студент сам стає активним учасником процесу як здобуття знань, так і їх застосування в нових навчальних та професійних ситуаціях.
Актуальним завданням сучасної технології навчання мови спеціальності є підвищення ефективності самостійної роботи в науково-навчальній сфері, що і відповідає цілям та пріоритетам Болонського процесу. Розв'язанню його в оригінальний спосіб сприяють засоби керування пізнавальною діяльністю, якими і виступають алгоритмічні приписи, озброюючи прийомами змістово-мовної переробки інформації. Багатократне повторення навчальних дій за приписом сприяє мимовільному засвоєнню та довготривалому утриманню в пам'яті його змісту, що надає можливості після досягнення певного ступеня автоматизації перейти до самостійного розв'язання завдань без опори на нього.
Іншими словами, дії, виконувані спочатку за зовнішньо (зорово) розгорнутим планом (алгоритмізованою схемою мисленнєво-мовленнєвих дій), на завершальному етапі здійснюються за "згорнутою" внутрішньою програмою (тобто у внутрішній мові, без опори на припис), що, власне кажучи, і є метою навчання. На етапі сформованості навичок і вмінь в організації мисленнєво-мовленнєвої діяльності вступає в дію механізм самоконтролю і самокорекції (вміння локалізувати помилку, самостійно з'ясувати її та виправити). Саме тоді студенти можуть братися за розробку алгоритму своєї самостійної роботи.
Отже, робота за алгоритмічними приписами має відбуватися кількома взаємообумовленими етапами:
отайомпсшш і системою регламентованих приписом орієнтирів для виконання носшіїнісного завдання;
нісши ння (тренінг) часткових орієнтирів як проміжних форм системи мислсніїсіїїіл операцій, якою і виступає весь припис;
усвідом'існіїн блоків і всіх кроків алгоритмічного припису;
засвоєння припису під керівництвом викладача та самостійне розв язання завдань при опорі на алгоритмічний припис;
організація мисленнєво-мовленнєвої діяльності за внутрішньою програмою без зорової опори на припис.