Гуморальна регуляція болю.

Медіатори: ацетілхолін, адреналін, норадреналін, серотонін активують хемоноцицептори. Ацетилхолін викликає пекучий біль при підшкірному введенні або при наколюванні на слизову оболонку. Цей біль триває, як правило, 15 - 45 хв і може бути усунений М-холіноблокатором - атропіном. Адреналін і норадреналін були виявлені у великій кількості у сечі хворих інфарктом міокарду. Серотонін відносять до модуляторів болю.

Алгогенами є ряд біологічно активних речовин: гістамін, який називають медіатором болю, брадикінін, що виділяється у нервових закінченнях серцевого м'язу у хворих з ішемією міокарду, каллідин, простагландини, субстанція Р - викликає пекучий біль, знаходиться в отруті змій, бджіл, скорпіонів, була знайдена у великій кількості у задніх корінцях спинного мозку. Її також відносять до медіаторів болю. Викликають біль при підшкірному введенні вазопрессин, окситоцин, соматостатин, глутамат, а також іони К+ і водню.

Антиноцицептивна система.

Надходжння у ЦНС усіх видів сенсорної інформації, а особливо ноцицептивної, не сприймається пасивно. У результаті запускаються не лише захисні механізми, а й адаптивні. Ці механізми пристосовують функцію всіх основних систем самої ЦНС для діяльності в умовах больової стимуляції, що триває. Основну роль у перебудові стану ЦНС відіграють антиноцицептивні (аналгетичні) системи мозку. Активація цих систем спричинює пригнічення або повне вимикання діяльності різних рівнів аферентних систем, що беруть участь у передачі і переробці ноцицептивної інформації. Відбувається це шляхом зміни чутливості до медіатора постсинаптичної мембрани ноцицептивного нейрона. У результаті, незважаючи на те, що імпульси ноцицептивними шляхами надходять до нейрона, збудження вони не спричиняють.

На сьогодні можна говорити про такі види антиноцицептивних механізмів: нейронна і гормональна системи.

Нейронна опіатна система отримала свою назву у зв’язку з тим, що рецептори медіаторів цих нейронів мають здатність з’єднуватись з фармакологічними препаратами, отриманими з опію. Через структурно-функціональну подібність до екзогенних опіатів медіатори зазначених антиноцицептивних нейронів називають ендорфінами. Взаємодія ендорфіну з опіатними рецепторами постсинаптичної мембрани порушує чутливість до медіатора тих її рецепторів, що передають больову сигналізацію.

Такий самий механізм знеболювання і під час введення екзогенного морфіну. Останніми роками встановлено, що при взаємодії оплату з рецепторами не лише блокується передача больового імпульсу, а й змінюється низка найважливіших ферментативних систем самого нейрона. Тому при багаторазовому застосуванні морфію може виникнути явище звикання – морфінізм.

Гормональна неопіатна система представлена гормоном нейрогіпофіза вазопресином. З одного боку він є типовим гормоном, що виділяється у кров, а з другого - він є нейромедіатором, бо через відростки вазопресинергічних нейронів досягає нейронів, що беруть участь у сприйнятті болю.

У природних умовах антиноцицептивні системи завжди перебувають на певному рівні свої активності, тобто дещо пригнічують больові центри. Під час впливу больового стимулу насамперед пригнічується активність нейронів антиноцицептивної системи, і виникає відчуття болю.