- •1) Права і обов’язки учасників господарського товариства.
- •2) Асоційовані підприємства та холдингові компанії.
- •3) Поняття та види підприємств колективної власності.
- •Глава 10 гк. Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).
- •4) Види господарських товариств.
- •5) Порядок задоволення вимог кредиторів банкрута.
- •6) Правове становище комунального унітарного підприємства.
- •7) Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю.
- •8) Санація боржника як судова процедура у справі про банкрутство.
- •9) Поняття господарського товариства.
- •10) Правове становище приватного підприємства.
- •11) Поняття та види акціонерних товариств.
- •12) Особливості правового становища казенного підприємства.
- •13) Основні напрями економічної політики держави.
- •14) Капітал акціонерного товариства.
- •15) Правове становище державного комерційного підприємства.
- •16) Адміністративно-господарські санкції: види, підстави застосування.
- •17) Управління акціонерним товариством.
- •18) Організаційна структура та управління підприємством.
- •19) Державне регулювання ринку цінних паперів.
- •20) Поняття та ознаки підприємства як організаційної форми господарювання.
- •21) Поняття та види цінних паперів за законодавством України.
- •22) Правове становище підприємства з іноземними інвестиціями.
- •23) Загальний порядок ліквидації суб’єкта господарювання.
- •24) Право оперативного управління.
- •25) Підстави та форми припинення діяльності суб’єкта господарювання.
- •26) Право господарьского відання.
- •27) Утворення суб’єктів господарювання та їх установчі документи.
- •28) Види майна та джерела формування майна суб’єктів господарювання.
- •29) Мирова угода як судова процедура у справах про банкрутство.
- •30) Поняття та ознаки суб’єктів господарського права.
- •31) Підстави та наслідки визнання господарського зобов’язання недійсним.
- •32) Правове становище товариства з обмеженою відповідальністю.
- •33) Порядок державної реєстрації суб’єктів господарювання.
- •34) Виконання господарських зобов’язань. Поняття та критерії належного виконання господарських зобов’язань.
- •35) Правове становище товариства з додатковою відповідльністю.
- •36) Сертифікація і стандартизацію у сфері господарювання.
- •37) Особливості правового статусу благодійних і неприбуткових організацій у сфері господарювання.
- •38) Правове становище командитного товариства.
- •39) Поняття та види суб’єктів господарювання.
- •40) Суб’єкти у відносинах банкрутства.
- •41. Правове регулювання ліцензування господарської діяльності.
- •42. Особливості правового статусу кредитних спілок у сфері господарювання.
- •43. Система господарського законодавства.
- •44. Оперативно-господарські санкції.
- •45. Нормативні акти господарського законодавства: поняття і види.
- •46. Відшкодування збитків у сфері господарювання.
- •47. Ліквідаційна процедура у справах про банкрутство.
- •48. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства.
- •49. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності.
- •50. Провадження у справах про банкрутство.
- •1. Порушення провадження у справі.
- •2. Підготовче засідання господарського суду.
- •3. Виявлення кредиторів та інвесторів.
- •4. Попереднє засідання господарського суду.
- •5. Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів.
- •5. Винесення ухвали про санацію.
- •6. Визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
- •7. Припинення провадження у справі про банкрутство.
- •51. Правове регулювання патентування господарської діяльності.
- •52. Поняття та класифікація господарських санкцій.
- •53. Підстави для застосування банкрутства.
- •54. Проблеми вдосконалення господарського законодавства.
- •55. Організаційно-правові заходи щодо запобігання банкрутству.
- •56. Державне замовлення як спосіб державного регулювання господарської діяльності.
- •57. Поняття, ознаки та принципи господарсько-правової відповідальності.
- •58. Поняття банкрутства.
- •59. Загальна характеристика засобів державного регулювання господарської діяльності.
- •60. Функції та компетенція обєднання підприємств. Управління обєднанням підприємств.
- •61. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.
- •6) Залежно від підстав укладання:
- •62. Прогнозування та планування економічного та соціального розвитку.
- •63. Види та організаційно-правові форми обєднань підприємств.
- •64. Зміст та форма господарського договору.
- •65. Поняття некомерційної господарської діяльності.
- •66. Поняття обєднання підприємств.
- •67. Функції господарського договору.
- •68. Поняття та ознаки підприємництва. Принципи здійснення підприємницької діяльності.
- •69. Класифікація господарських договорів.
- •70. Загальні принципи господарювання.
- •71. Ревізійна комісія акціонерного товариства.
- •72. Виконавчий орган акціонерного товариства.
- •73. Наглядова рада акціонерного товариства.
- •74. Органи управління в тов та їх компетенція.
- •75. Органи управління в акціонерному товаристві та їх компетенція.
- •76. Поняття та ознаки господарського договору.
- •77. Предмет регулювання господарського права. Розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин.
- •78. Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов’язань.
- •79. Господарські правовідносини: поняття, ознаки та види.
- •80. Правове становище виробничого кооперативу.
- •81. Штрафні санкції.
- •82. Види та організаційно-правові форми підприємств.
- •83. Методи господарського права.
- •84. Правовий статус громадянна-підприємця.
- •85. Припинення господарських зобов’язань.
- •86. Поняття, ознаки та види господарської діяльності.
- •87. Забезпечення виконання господарських зобов’язань.
64. Зміст та форма господарського договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГК зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань. При цьому закон розрізняє два види умов: а) умови, погоджені сторонами; б) умови, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно з ч. З ст. 180 ГК предмет, ціна і строк дії договору визнані законом як істотні умови будь-якого господарського договору.
Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому законодавством. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (ч.5ст. 180 ГК).
Строком дії господарського договору визнається час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Частина 1 ст. 639 ЦК встановлює, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ст. 208 ЦК у письмовій формі належить, зокрема, вчиняти: а) правочини між юридичними особами; б) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Таким чином, господарські договори мають укладатися в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК стосовно господарського договору діє загальне правило, за яким він має бути укладений у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, тобто - у письмовій формі (повна письмова форма).
Крім повної письмової форми допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб - шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами, радіограмами, телетайпограмами тощо. Письмовою формою договору визнається також підтвердження прийняття до виконання замовлень. Останні два способи можуть бути застосовані, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори (ч. 2 ст. 179 ГК). Прикладом можуть бути Типовий договір на постачання природного газу, Типовий договір на транспортування природного газу, Типовий договір оренди державного майна тощо.