13) Основні напрями економічної політики держави.

Структурно-галузева політика – здійснення державою прогресивних змін у структурі економіки, стимулювання розвитку галузей. Складовими цієї політики є промислова, аграрна, будівельна та інші сфери економічної політики, щодо яких держава здійснює самостійний комплекс заходів стимулюючого впливу;

інвестиційна політика – створення суб'єктам господарювання необхідних умов для залучення і концентрації коштів на потреби, у галузях, розвиток яких визначено як пріоритети структурно-галузевої політики.

амортизаційна політика – створення суб'єктам господарювання найбільш сприятливих та рівноцінних умов забезпечення процесу простого відтворення основних виробничих і невиробничих фондів;

політика інституційних перетворень – формування раціональної багатоукладної економічної системи шляхом трансформування відносин власності, здійснення роздержавлення економіки, приватизації та націоналізації виробничих фондів, забезпечення на власній основі розвитку різних форм власності, захист усіх форм ефективного господарювання та ліквідацію будь-яких протизаконних економічних структур;

цінова політика – регулювання державою відносин обміну між суб'єктами ринку з метою забезпечення еквівалентності, дотримання необхідної паритетності цін між галузями, забезпечення стабільності цін;

антимонопольно-конкурентна політика – створення оптимального конкурентного середовища діяльності суб'єктів господарювання, недопущення проявів дискримінації одних суб’єктів іншими;

бюджетна політика - оптимізацію та раціоналізацію формування доходів і використання державних фінансових ресурсів, узгодження загальнодержавних і місцевих інтересів у сфері міжбюджетних відносин, регулювання державного боргу та забезпечення соціальної справедливості при перерозподілі нацдоходу;

податкова політика, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів.

грошово-кредитна політика, спрямована на забезпечення економіки економічно необхідним обсягом грошової маси, стимулювання використання кредитних ресурсів на потреби функціонування економіки;

валютна політика, спрямована на встановлення і підтримання паритетного курсу національної валюти щодо іноземних валют, стимулювання зростання державних валютних резервів та їх ефективне використання;

зовнішньоекономічна політика, спрямована на регулювання державою відносин суб'єктів господарювання з іноземними суб'єктами господарювання та захист національного ринку і вітчизняного товаровиробника.

Держава здійснює екологічну політику, що забезпечує раціональне використання та повноцінне відтворення природних ресурсів, створення безпечних умов життєдіяльності населення. У соціально-економічній сфері держава здійснює соціальну політику захисту прав споживачів, політику заробітної плати і доходів населення, політику зайнятості, політику соціального захисту та соціального забезпечення.

14) Капітал акціонерного товариства.

Статутний капітал - капітал товариства, що утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства.

Акціонерний капітал (вікі) – капітал акціонерного товариства, що складається з багатьох індивідуальних капіталів, його зростання в процесі капіталізації частини прибутку, а також залучення частини коштів вкладників через продаж акцій та облігацій. Акціонерний капітал поділяють на власний та позичений. Власний капітал становлять кошти, отримані від випуску і продажу акцій, і резервний капітал (відрахування від прибутку та їх інвестування у виробництво). Резервний капітал також використовується для виплати дивідендів у період погіршення економічної кон'юнктури. Позичений капітал – це банківський кредит та кошти від випуску і продажу облігацій.

Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 МЗП. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів.

Власний капітал (вартість чистих активів) товариства - різниця між сукупною вартістю активів товариства та вартістю його зобов'язань перед іншими особами.

Порядок збільшення/зменшення статутного капіталу акціонерного товариства встановлюється Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку. Збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості. Зменшується шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом товариства.