Від упорядника

Виховання підростаючих поколінь - це постійна і надзви­чайно важлива функція суспільства, складна і різноманітна за своїм змістом. До нього мають бути включені в органічному по­єднанні оволодіння знаннями, нормами і правилами поведін­ки, формування почуттів та переконань, на яких могло б ґрун­туватися ставлення молодої людини до явищ навколишньої дійсності, вироблення умінь і звичок поведінки. Як зауважу­вав Я.А. Коменський, зневага до виховання є кроком до заги­белі людей, сімей, держав і всього світу. Ця думка особливо ак­туальна, коли йдеться про такий важливий напрям у змісті ви­ховної роботи, як екологічне виховання. Екологічна криза, що виникла як результат панівного протягом століть антропоцентричного, техногенного підходу до розуміння взаємозв’язків людини з природою, примушує серйозно замислитися над май­бутнім Землі, змінити ставлення кожної людини і всього люд­ства до природного довкілля.

Педагогіка розглядає природу як один з основних і надзви­чайно важливих засобів впливу на дитину, який слугує її роз­витку та вихованню. Саме природа є тим найпершим матеріа­лом, на основі якого починає формуватись багатогранна осо­бистість. Дуже важливо, щоб уже з перших років життя малень­ка людина відчувала свою єдність з природою, навчилася чер­пати з цього цілющого джерела для свого здоров’я - фізичного, духовного, психічного. Систематичне спілкування дошкільнят з природою сприяє вихованню емоційно-позитивного, турботливого ставлення до неї. Діти навчаються бачити красу природи, милуватися нею, розуміти неповторність навколишнього світу. На ці основі виникають патріотичні почуття, зміцнюється прагнення охороняти та примножувати багатства природи.

6

Спілкування з природою важливе і у розумовому вихованні дітей, адже саме природа - основне джерело знань дошкільни­ка, його сенсорного та інтелектуального розвитку.

Потреби педагогічної практики в спеціально розробленій теорії та методичному обґрунтуванні найбільш ефективних шляхів використання природи у вихованні дітей привели до виділення методики ознайомлення з природою у окрему галузь педагогічних знань. Історію становлення методики умовно мож­на розділити на два етапи. Перший з них - це період розробки окремих питань використання природи у навчально-виховній роботі з дітьми в рамках загальних педагогічних теорій. Зокре­ма, великого значення природі у своїх педагогічних теоріях надавали такі відомі педагоги минулого, як Я.А. Коменський, Ж.-Ж. Руссо, Й.Г. Песталоцці, його учень і послідовник, зас­новник першого дитячого садка Ф. Фребель та інші. Цікаві по­гляди на природу як засіб виховання ми знаходимо у спадщині вітчизняних педагогів К. Ушинського, С. Русової, Є. Водовозової та Є. Тихеєвої, В. Сухомлинського.

Другий етап у розвитку методики ознайомлення з приро­дою пов’язаний зі значним розширенням мережі дошкільних закладів, підвищенням інтересу всіх ланок суспільства до ви­ховання і навчання дітей дошкільного віку. Цей етап розпочав­ся у 20-30-х роках XX сторіччя, однак особливо широкі та різнобічні наукові дослідження з проблем ознайомлення дітей дошкільного віку з природою проводилися у нашій країні у 70- 90-х роках. Саме у цей період закладені у роботах Є. Водовозової та Є. Тихеєвої основи методики ознайомлення дошкільників з довкіллям, у тому числі й з природою, отримали детальну роз­робку в численних працях Г. Васильєвої, Н. Виноградової, К. Золотової, Т. Куликової, М. Лучич, Н. Лисенко, Г. Мазуріної, М. Марковської, П. Саморукової, 3. Сизенко-Казанець, С. Ніколаєвої,

3. Плохій, І. Фрейдкіна, І. Хайдурової, Н. Яришевої та інших вчених. На сучасному етапі детально обґрунтовані завдання оз­найомлення дітей з природою в дошкільному закладі, визна­чені основні вікові особливості сприймання та пізнання дошкільниками природи, розкриті шляхи, форми та методи навчально-виховної роботи, спрямованої на вивчення природи дітьми до­шкільного віку.

7

Нині особливої актуальності набуло екологічне виховання підростаючого покоління, що привело до надання екологічного спрямування усій роботі з ознайомлення дошкільників з при­родним довкіллям. Значимість екологічного виховання дітей уже з дошкільних років підкреслюється Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, котрий визначає екологічну куль­туру як одну з найперших складових базису особистісної культу­ри дошкільника. У численних дослідженнях (О. Білан, Н. Го­ропахи, В. Зебзеєвої, Л. Іщенко, Н. Кот, Н. Лисенко, Л. Лупійко, В. Маршицької, С. Ніколаєвої, 3. Плохій, Рижової, Г. Тарасенко та ін.), проведених у останні десятиріччя, уточне­но завдання екологічного виховання дошкільнят, визначено зміст та основні форми і методи роботи з дітьми.

До пропонованої увазі читача хрестоматії увійшли уривки з наукових монографій, методичних посібників, статті з досві­ду роботи вихователів дошкільних закладів, що розкривають важливі та яскраві педагогічні та методичні ідеї, теорії і техно­логії щодо використання природи у навчанні та вихованні дітей дошкільного віку, які є результатом наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних (російських) вчених за останні п’ят­десят років.

Головний принцип добору матеріалів до хрестоматії у тому, щоб відобразити основні напрями наукових досліджень у ца­рині методики ознайомлення дітей дошкільного віку з приро­дою. Матеріали, відібрані для хрестоматії, цінні тим, що вони не лише презентують результати наукових досліджень авторів, а, у переважній більшості, орієнтовані насамперед на практич­них працівників. Тому вони містять не лише теоретичні понят­тя, а й методичні вказівки до їх застосування, розробки та кон­спекти різних форм роботи з дітьми дошкільного віку (занять, прогулянок, екскурсій, дидактичних ігор тощо), які можуть бути творчо використані як студентами, так і вихователями до­шкільних закладів.

Зауважимо, що у включених до хрестоматії матеріалах збе­режено авторський стиль викладу, нумерацію малюнків. Мо­вою оригіналу подаються уривки з віршованих творів. Їх можна творчо

замінити відповідними уривками з творів українських авторів.

8

Хрестоматія побудована за тематичним принципом у відпо­відності до програми курсу «Основи природознавства та мето­дика ознайомлення дітей дошкільного віку з природою» для студентів напряму підготовки 6.010101 «Дошкільна освіта». У зв’язку з цим окремі розділи з деяких монографій чи мето­дичних посібників подаються у різних розділах хрестоматії у відповідності до їх змісту. При цьому двом найважливішим про­блемам методики - методам ознайомлення дітей з природою та формам організації роботи щодо ознайомлення дітей з приро­дою присвячено окремі розділи хрестоматії (другий та третій). Інші важливі аспекти, такі як теоретичні основи методики, зав­дання і зміст роботи щодо ознайомлення дітей з природою у до­шкільному закладі, планування навчально-виховної роботи, фор­мування у педагогів екологічної культури тощо, розглядають­ся у першому розділі хрестоматії. Кожен з розділів відкриваєть­ся невеликою вступною статтею, у якій висвітлюється та пози­ція, з якої вказані проблеми розглядаються у викладанні кур­су, дається коротка анотація включених до розділу матеріалів. Такий підхід робить хрестоматію більш зручною у користуванні, полегшує організацію самостійної роботи студентів.

Значна частина матеріалів, вміщених у хрестоматії, має еко­логічне спрямування, що обумовлюється важливою роллю еко­логічного принципу в організації процесу ознайомлення дітей з природою.