- •Розділ і. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Матриці та дії з ними.
- •1.2. Визначники.
- •1.3. Ранг матриці
- •1.4. Обернена матриця. Матричні рівняння.
- •1.5. Системи n лінійних рівнянь з n невідомими .
- •1.6. Загальні системи лінійних рівнянь.
- •1.7. Застосування лінійної алгебри у задачах з економіки.
- •Задачі для аудиторної та самостійної роботи
1.3. Ранг матриці
Рангом
матриці
називають
найбільший порядок її мінорів, відмінних
від нуля. Ранг матриці позначають
або
.
Ранг матриці можна знаходити методом
обвідних мінорів або простіше – методом
елементарних перетворень.
Елементарними перетвореннями матриці називаються такі її перетворення:
1. Перестановка двох рядків або двох стовпців.
2. Множення всіх елементів рядка або стовпчика на будь-яке число, що не дорівнює нулю.
3. Додавання до всіх елементів рядка або стовпця відповідних елементів іншого рядка або стовпця, помножених на одне й те ж саме число.
Матриці, одержані одна з іншої елементарними перетвореннями, називаються еквівалентними. Еквівалентні матриці не рівні одна одній, але при елементарних перетвореннях матриці її ранг не змінюється.
Приклад 1.
Знайти
ранг матриці:
.
Розв’язування.
Ця
матриця має розмір 3×4, тому її ранг не
більший 3.Існує визначник третього
порядку:
.
Отже,
.
Приклад 2.
Знайти
ранг матриці:
.
Розв’язування.
Виконаємо
елементарні перетворення над матрицею
.
До елементів другого рядка додамо
елементи першого рядка, помножені на
число
,
а до елементів третього рядка додамо
елементи першого рядка.
Остання
матриця має мінори третього порядку,
що не дорівнюють нулю, наприклад:
,
тому
.
1.4. Обернена матриця. Матричні рівняння.
Означення.
Оберненою
до матриці
називають
матрицю
таку,
що
,
де
-
одинична матриця:
Теорема.
Квадратна матриця
має обернену, тоді і тільки тоді, коли
визначник цієї матриці не дорівнює
нулю:
.
Обернена матриця має вигляд:
,
Де - алгебраїчне доповнення елемента .
Приклад 1. Знайти обернену матрицю до матриці .
Розв’язування.
Спочатку впевнимось, що матриця має обернену.
Знайдемо алгебраїчні доповнення:
Запишемо обернену матрицю до матриці :
Розв’язання матричних рівнянь:
Домножимо
обидві частини рівняння зліва на
Домножимо
обидві частини рівняння справа на
.
Приклад 2.
Розв’язати матричне рівняння:
Розв’язування.
Маємо:
Звідси
:
Знайдемо
обернену матрицю до матриці
Обчислимо визначник і алгебраїчні доповнення до матриці А:
Отже,
Відповідь:
.
1.5. Системи n лінійних рівнянь з n невідомими .
Метод Крамера.
Система n лінійних рівнянь з n невідомими
має єдиний розв’язок, якщо визначник матриці з коефіцієнтів цієї системи не дорівнює нулю, тобто:
Розв’язком системи буде сукупність значень невідомих:
де
Цей
визначник
отримано шляхом заміни
-го
стовпця визначника
стовпцем
чисел:
.
Метод оберненої матриці.
Систему
лінійних
рівнянь з
невідомими
можна подати у матричному вигляді:
, де
Тоді єдиний розв’язок такої системи можна знайти за формулою:
,
за
умови, що визначник матриці А не дорівнює
нулю
.
Приклад 1. Розв’язати систему лінійних рівнянь за формулами Крамера і за допомогою оберненої матриці:
Розв’язування.
Розв’яжемо систему за формулами Крамера. Знайдемо визначник системи , елементами якого є коефіцієнти при невідомих:
Оскільки
то за теоремою Крамера система має
єдиний розв’язок.
Далі
обчислимо визначник
,
який отримано з визначника
заміною його першого стовпця стовпцем
вільних членів системи:
За
формулами Крамера:
.
Знайдемо
тепер визначник
,
який
отримано з визначника
заміною його другого стовпця стовпцем
вільних членів системи:
Отже,
.
Аналогічно знаходимо визначник
,який
обчислимо за правилом трикутника :
Тоді:
.
Відповідь:
.
2. Розв’яжемо систему за допомогою оберненої матриці. Запишемо систему рівнянь у вигляді матричного рівняння , де:
Якщо визначник матриці не дорівнює нулю, то існує обернена матриця ,
і розв’язок системи знайдемо за формулою:
.
Маємо:
.
Знайдемо алгебраїчні доповнення:
Запишемо обернену матрицю до матриці :
Тоді:
Відповідь:
.
Метод Гауса розв’язання систем лінійних рівнянь.
Розглянемо систему n рівнянь з n невідомими вигляду:
Процес розв’язання за методом Гауса складається з двох етапів. Перший етап ( прямий хід) ґрунтується на елементарних перетвореннях рядків системи, а саме, система залишається рівносильною початковій системі, якщо:
Переставити місцями два рівняння;
Помножити обидві частини рівняння на ненульовий множник;
Додати почленно до рівняння елементи іншого рівняння, помножені на одне й те саме число.
За допомогою таких перетворень систему зводять до трапецієподібного (або трикутного) вигляду:
На другому етапі ( зворотній хід) послідовно визначають невідомі системи, рухаючись від останнього рівняння до першого. Проаналізуємо останню систему лінійних рівнянь, отриману після першого етапу.
Якщо
,
тоді система набуває трикутного вигляду:
Одержана
система, отже, і початкова система, має
єдиний розв’язок, який визначаємо так.
Спочатку з останнього рівняння знайдемо
,
після цього з передостаннього рівняння
знайдемо
,
піднімаючись по системі лінійних рівнянь
від останнього рівняння до першого,
знайдемо всі інші невідомі.
Якщо
,
тоді
система має трапецієподібний вигляд.
В цьому випадку невідомим
надають
довільних значень і через них визначають
усі інші невідомі, починаючи з
.
Довільні
значення можна вибирати нескінченним
числом способів, тому і розв’язків
системи лінійних рівнянь є нескінченно
багато. Отже система буде сумісною
невизначеною ( має безліч розв’язків).
Зауваження:
1) Якщо у процесі перетворень отримаємо рівняння, усі коефіцієнти якого у лівій частині дорівнюють нулеві, а вільний член - відмінний від нуля, то система буде несумісною ( не має розв’язку).
2) Оскільки системі лінійних рівнянь відповідає розширена матриця:
то елементарні перетворення рівнянь системи рівносильні перетворенню рядків розширеної матриці, тому при розв’язуванні системи лінійних рівнянь за методом Гауса доцільно працювати з розширеною матрицею цієї системи.
3) Цей метод застосовують для розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь довільного вигляду.
Приклад 2.
Розв’язати систему рівнянь методом Гауса:
Розв’язування.
Запишемо розширену матрицю системи і за допомогою елементарних перетворень приводимо її до трикутного або трапецієвидного вигляду:
Система
набуває трикутного вигляду. Отже, вона
сумісна визначена
(має
єдиний розв’язок). Останній рядок
відповідає рівнянню:
.
Звідки:
.
Далі,
з передостаннього рівняння отримаємо:
.
Нарешті,
з першого рівняння отримаємо:
.
Таким
чином, маємо єдиний розв’язок:
.
Приклад 3.
Розв’язати систему рівнянь методом Гауса:
Розв’язування.
Здійснюючи виключення невідомих в розширеній матриці системи, отримаємо:
Система
сумісна і невизначена. Вважаючи, що
,
отримаємо:
.
Отже,
маємо розв’язок:
.
