- •Напрямки роботи психолога в днз
- •Консультативно-просвітницька робота
- •Виступи на батьківських зборах
- •Психодіагностична робота
- •Етапи процедури психологічних обстежень дитини
- •Корекційно-розвивальний напрямок
- •Зміст і форми корекційно-розвивальної роботи з дошкільнятами
- •Організаційно-методичний напрямок
Виступи на батьківських зборах
Вони націлені, як на вирішення будь-яких теоретичних психологічних питань, так і на аналіз певної проблеми, яка актуальна для батьків саме цієї групи. Тематика батьківських зборів може визначатися вихователем, психологом або самими батьками. На батьківських зборах можна інформувати батьків щодо результатів психодіагностики дітей, надання конкретних рекомендацій щодо вирішення психолого-педагогічних проблем. Але інформацію необхідно надавати в узагальненому вигляді, без визначення конкретних осіб. Подробиці щодо результатів кожної дитини окремо психолог надає батькам на індивідуальній консультації..
Психодіагностична робота
Мета: психолого-педагогічне вивчення індивідуальних особливостей особистості дітей, педагогів, батьків.
У дошкільному закладі практичний психолог:
виявляє причини виникнення проблем у навчанні і розвитку дітей;
вивчає резервні можливості особистості, на які можна спиратися в ході корекційно-розвивальної або консультативної роботи;
вивчає психологічний клімат у педагогічному та дитячих колективах закладу;
виявляє на ранньому етапі пізнавальні інтереси та здібності дітей.
Цей напрямок здійснюється у формі планової діагностики або діагностики по запиту педагогів, батьків, адміністрації, і розглядається як важливий підготовчий етап для подальшої корекційно-розвивальної роботи.
Психологічна діагностика професійної поведінки вихователя здійснюється психологом або в рамках розробленої їм стратегії власної професійної діяльності, або по запиту з боку адміністрації або самого педагога і виконується у формі аналізу занять вихователя на підставі анкетування, тестування, спостережень із заповненням карт психологічного аналізу занять тощо.
При проведені діагностики дошкільнят важливо пам'ятати про те, що психічний розвиток дітей – це не простий процес, в якому неможливо виділити окремі незалежні один від одного параметри. При діагностиці необхідно використовувати цілу «батарею» методик, націлених на вивчення усіх сторін психіки дітей, порівнюючи отримані дані так, щоб можна було отримати цілісне сприйняття про конкретну дитину. При цьому дуже важливо не тільки правильно підібрати методики, але й розташувати їх у певному порядку, щоб дитина не втомилася, не відмовилася від роботи.
Аналізуючи отримані дані, важно установити взаємозв'язок між окремими особливостями і сторонами психіки обстеженої дитини (пізнавальними здібностями, особистісними якостями, характером спілкування). На основі такого аналізу складається психологічна характеристика, в якій дається комплексний опис психологічних рис даної дитини, а також основні причини тих недоліків і відхилень, які були виявлені в процесі обстеження. В реальному житті усі сторони психіки впливають одна на одну, і наприклад, неуспішність в учбовій діяльності може буде пов'язана як з відставанням пізнавального розвитку, так і з високою тривожністю чи уповільненим темпом орієнтировки дитини. У свою чергу особливості пам'яті та рівень мислення визначають і деякі якості особистості, наприклад, рівень домагань або агресивність дитини, особливості його спілкування.
Правильна діагностика – перший крок в організації психічних відхилень, тому що вона демонструє , що є першопричиною порушень у психічному розвитку, які якості менш всього сформовані. Таким чином, на основі діагностики складається план корекції – від допомоги дитині в виправленні простих недоліків до компенсації важких дефектів.
Психологу слід пам'ятати, що обстеження дитини починається вже з аналізу зовнішнього вигляду дитини, та її реакції на ситуацію обстеження. Необхідно звертати увагу на те, наскільки дитина відкрита для контакту, чи проявляє вона активність (з інтересом вивчає обстановку кімнати, роздивляється іграшки, предмети, що в ній знаходяться) або вона розторможена, тобто крутиться на місці, намагається встати, крутить щось у руках. Необхідно фіксувати моменти появи заторможеності, напруги, які з'являються у дитини, намагання дитини сісти або встати у куток, небажання звертати на себе увагу, страх починати бесіду з дорослим. Отримані при спостережені дані у подальшому співвідносяться з даними тестів і допомагають зрозуміти природу інтелектуальних або емоційних утруднень дитини.
Коли для обстеження дитини використовується батарея методик, то необхідно чергувати методики таким чином, щоб методи, які вивчають пам'ять йшли за методиками, які націлені на аналіз мислення, а вивчення сприйняття повинно йти за обстеженням креативности. Починати діагностику необхідно з малювання. Спочатку даються завдання на обстеження пам'яті, якщо є мета виявити довгострокову пам'ять. Особистісні методики варто давати у кінці роботи, після того, як дитина вже наладить стосунки з дорослим, який проводить діагностику.
Загальний час тестування дошкільників складає від 30 хвилин до 1 часу відповідно до віку дитини.
При проведені діагностики практичному психологу варто притримуватись наступних правил:
Немає однієї універсальної методики, яка б розповіла про дитину все. Кожна методика націлена на вивчення окремих певних якостей, процесів, здібностей. Для складання повної характеристики дитини необхідно використовувати не менш 10 тестів.
Психологу треба уважно читати інструкцію, яка надається до тесту. Неправильна надана інструкція може повністю змінити зміст завдання і результат буде помилковим.
При використанні методик чи тестів необхідно чітко додержуватись вимог щодо віку дітей. Якщо методика розрахована на різні вікові групи – треба уважно слідкувати за способом надання інструкції, врахуванням особливостей сприйняття завдання у кожній віковій групі.
Інтерпретацію результатів необхідно проводити також з урахуванням вікових норм. Про відставання дитини можна говорити, якщо дитина показала низький результат обов'язково по декілька тестам, а не по одній методиці.
При роботі з дитиною не треба на неї давити, працювати без її бажання. Неприйняття дитиною ситуації обстеження змінить результати, і вони будуть перекрученими. Не треба підкреслювати, що дитину перевіряють чи екзаменують, бо це може привести до появи напруженості у дитини, що також може змінити дані обстеження. Краще запропоновувати дитині завдання тестів в ігровій формі.
Існують показники, які характеризують основний предмет психологічного впливу:
Показники вікового та індивідуального розвитку дітей включають на три блоки:
Психологічні показники
Пізнавальні, комунікативні, рефлексивні здібності;
Моральна позиція;
Вікові компетентності дитини;
Розвиток психомоторної сфери
Особистісно-емоційні особливості
Психофізіологічні особливості (темп, сценічність, адаптивність, лабільність нервової системи)
Психолого-педагогічні показники
вміння навчатись у дитини та передумови навчальної діяльності
музичні, художні, математичні та інші здібності
сформовані знання, вміння, навички
Показники психолого-педагогічної взаємодії педагогів ДНЗ з дітьми включає:
Показники освітньої виховної стратегії, яка існує в ДНЗ
Показники стиля спілкування між вихователем та дитиною
Показники психологічної стабільності особистісно-емоційного спілкування між педагогами ДНЗ (психологічний клімат)
Показники особливостей сімейних стосунків включає:
Показники стиля взаємостосунків у родині.
Показники виховної стратегії батьків та сформованості батьківської позиції.
Показники психологічної стабільності батьків дитини.
Психодіагностичні методи, які використовує психолог ДНЗ
Тестування
Спостереження
Анкетування
Бесіда
Аналіз продуктів дитячої творчості (малюнків, аплікацій, поробок)
Тестування – метод психологічної діагностики, який використовує стандартизовані питання, завдання, з заданою шкалою значень, метою якого є вимірювання рівня розвитку певної психологічної якості особистості. До тестів висовується ряд вимог: репрезентативність, надійність, валідність, об'єктивність вимірювання
Спостереження – навмисне та націлене сприйняття психічних явищ з метою вивчення їх специфічних змін в певних умовах. Використання цього методу дає можливість порівняти та продублювати діагностичні дані тестів та методик при інтерпретації результатів, що є важливим фактором забезпечення об'єктивності психологічного обстеження. Спостерігати за дитиною можливо в натуральних умовах життєдіяльності (під час приймання їжі, прогулянок, вільних ігор з однолітками тощо), в умовах націленої діяльності (спілкування з дорослим під час спільної діяльності), в умовах спеціально організованої діяльності (на заняттях, організованих заходах, святах тощо).
Анкетування – метод отримання соціально-психологічної та психолого-педагогічної інформації на основі вербальних комунікацій. Анкетування у ДНЗ проводиться лише з дорослими (батьками та педагогами). Метою анкетування є визначення біографічних відомостей, ціннісних орієнтацій, соціальних ставлень, особистісних рис, визначення батьківських та педагогічних позицій опитаних.
Бесіда – метод отримання усної інформації на основі вербальної комунікації з метою збору відомостей про опитуємого, складання психолого-педагогічного портрету. В бесіді з дитиною вирішується проблема налагодження контакту. В бесіді з дорослими психолог залучає їх до співробітництва. Процедура бесіди, кількість питань, їх формулювання є гнучкими, незалежно від виду бесіди.
Аналіз продуктів дитячої творчості – оцінювання результатів дитячих продуктивних видів діяльності з метою виявлення рівня та особливостей дитяче компетентності в дошкільному віці. Предметом аналізу є: продукти зображувальної та графічної діяльності (малюнки, візерунки), продукти конструювання (мозаїка, побудови), продукти ліплення (об'ємні фігури та композиції), продукти вербальної діяльності (пісні, мелодії), продукти ігрової діяльності (ролі, сюжети). Оцінюються рівень виконання відповідно до програмних вимог, відмінні особливості робіт: комбінаторність, оригінальність, технічність. Аналізувати треба ті роботи. Які дитина створила самостійно у вільній ігровій діяльності. Психологічна інформація, отримана в результаті цього методу може бути доповненням до уявлень про психічний розвиток дитини.
