Етапи процедури психологічних обстежень дитини

1. Підготовчий

   • складання медичного анамнезу на основі аналізу спеціальної документації та бесіди з медичним працівником;

   • складання соціально-побутової характеристики життєдіяльності дитини на основі анкетування батьків;

   • складання педагогічної характеристики на основі анкетування та бесід з вихователями, які взаємодіють з дитиною;

   • складання сімейною характеристики на основі бесід з батьками та значимими для дитини дорослими.

2. Адаптаційний етап

Знайомство з дитиною в процесі спостережень, бесід з ними, аналізу продуктів дитячої творчості.

3. Основний етап

Тестування

4. Етап інтерпретації

Складання психологічного висновку та супроводжуючих документів на основі обробці і аналізу діагностичних даних.

5. Заключний етап

Констатація результатів обстеження в бесіді з батьками, педагогами, надання усних або письмових рекомендацій

Корекційно-розвивальний напрямок

Мета: систематичне цілеспрямоване використання психологом психологічних методів та засобів по створенню оптимальних можливостей та умов для повноцінного та своєчасного психічного розвитку дитини. Корекційна робота з дітьми, які віднесені до категорії групи ризику на тих або інших підставах, спрямована на специфічну допомогу цим дітям. Розвивальна робота з дітьми може здійснюватись з усіма дітьми і бути націлена на розвиток у дітей психічних процесів, різноманітних здібностей.

В умовах дошкільного закладу психолог самостійно має право працювати тільки з дітьми, відхилення в поведінці яких не є наслідком поразки центральної нервової системи або психічного захворювання.

Корекцій-розвивальна робота здійснюється у формі індивідуальних і групових занять по корекції і розвитку, а також у формі тематичних психологічних тренінгів, розроблених для дітей, що мають східні поведінкові проблеми.

Правила корекційно-розвивальної роботи психолога

• психолог не повинен здійснювати спеціальний корекційний вплив без твердої впевненості в причинах відхилень в розвитку дітей;

• простір корекційної роботи психолога в ДНЗ обмежений нормою та пограничними станом розвитку дитини при відсутності органічних та функціональних порушень;

• психолог в ДНЗ не має права змінювати індивідуальний розвиток дитини шляхом радикального корекційного втручання;

• в роботі з дітьми дошкільного віку не треба використовувати гіпнотичні та сугестивні засоби впливу, методи психотерапії, неадаптовані для дошкільного віку;

• психолог не повинен допускати ситуації, які негативно впливають на самооцінку дітей;

• інформацію, яку отримує психолог під час роботи з дитиною треба повідомляти батьками чи вихователям таким чином, щоб не уразити гідність дитини, не зашкодити їй.

Корекційний вплив може бути націлений на пізнавальний, особистісно-емоційний, комунікативний, психомоторний розвиток, поведінкові реакції, вікову компетентність, довільну регуляцію з задачами адаптації до освітнього закладу, готовність до школи, стабілізацію емоційно-особистісних станів, структурування мислення, активізацію пам'яті, мовлення, регуляцію психомоторних функцій.

Оптимальна форма психокорекційного впливу на дошкільнят залежить від віку дитини, від її ведучої діяльності. Корекційні засоби доволі різноманітні: зображувально-графічні, музично-рухові, предметно-маніпулятивні, вербально-комунікативні.