2.Тип Апікомплексні ( Apicomplexa). Загальний план будови.

Апікомплексні (Apicomplexa) — одноклітинні найпростіші. Паразити тварин, збудники інфекцій, зокрема малярії. Життєвий цикл доволі складний та включає як статеве так і нестатеве розмноження.

Всі представники типу — паразитибезхребетних і хребетних тварин. В життєвому циклі відбувається чергування безстатевого розмноження (множинний розподіл — шізогонія), статевого процесу і спорогонії. Принаймні, частина життєвого циклу проходить всередині клітин господарів. Стадії, що виконують функцію проникнення в клітини (зоїти), мають специфічний комплекс органел — апікальний комплекс. Джгутики у споровиків присутні тільки на стадії гамет.

Тип споровиків включає понад 4500 видів, у тому числі токсоплазма,кокцидії.

3.Тип Нематода (Nematoda): будова; механізми життєдіяльності; розмноження; індивідуальний розвиток; життєві цикли.

Немато́ди або кру́глі че́рви (Nematoda, Nematodes, Nemathelminthes) — тип двобічно-симетричних червоподібних тварин, який налічує близько 300 тис. видів. Вони живуть у різних середовищах: морських і прісних водах, ґрунті, орга­нічних речовинах, які гниють або бро­дять. Багато круглих червів пристосу­валось до паразитування, деякі є паразитами людини. У людей нематоди спричинюють найбільшу кількість хвороб з групи гельмінтозів, загальна назва таких інвазій — нематодози, зокрема аскаридоз,трихоцефальоз, ентеробіоз, трихінельоз тощо.

Для тварин, які відносяться до цього типу властиві:

• тришаровість, тобто розвиток екто-, енто- і ме­зодерми у ембріонів;

• наявність пер­винної порожнини тіла і епітеліально-мускульного мішка;

• двобічна симетрія;

• видовжене несегментоване тіло, яке на поперечному розрізі круглясте;

• наявність систем органів — м'язової, травної, нервової і статевої;

• роздільностатевість;

• поява тре­тього, заднього відділу травної систе­ми і анального отвору.

• нервова система складається з навкологлоткового кільця і нервових стовбурів, сполучених поперечними перемичками.

• живуть у всіх середовищах існування

Протягом XX століття нематоди поділялися на два класи: Аденофори(Adenophorea) і Сецернентеї (Secernentea).

• Аденофори (Adenophorea)

  • Chromadorida — морські та прісноводні види

  • Enoplida — морські та прісноводні види

  • Dorylaimoidea — ґрунтові види

  • Mermitoidea — ґрунтові види

  • Trichinelloidea — паразитичні види

  • Dictophymatoidea — ґрунтові види

  • Muspiceoidea — ґрунтові види

• Сецернентеї (Secernentea)

  • Tylenchida — ґрунтові та паразитичні види

  • Rhabditida — ґрунтові та паразитичні види

  • Oxyurida — паразитичні види

  • Rhigonematida — ґрунтові та паразитичні види

  • Ascaridida — паразитичні види

  • Spiruruda — ґрунтові та паразитичні види

  • Strongylida — паразитичні види

Дослідження останніх років показало штучність такого поділу. Систематика була переглянута і згідно з даними 2011 року (Hodda, 2011) тип поділяється на 3 класи і близько 30 рядів:

• Тип: Nematoda

  • Клас: Chromadorea

    • Ряд: Benthimermithida

    • Ряд: Chromadorida

    • Ряд: Desmodorida

    • Ряд: Desmoscolecida

    • Ряд: Diplogasterida

    • Ряд: Drilonematida

    • Ряд: Leptolaimida

    • Ряд: Monhysterida (вкл. Araeolaimida)

    • Ряд: Panagrolaimida (вкл. Tylenchina)

    • Ряд: Plectida

    • Ряд: Rhabditida

    • Ряд: Selachinematida

    • Ряд: Spirurida (вкл. Ascaridina)

    • Ряд: Teratocephalida

  • Клас: Enoplea

    • Ряд: Alaimida

    • Ряд: Enoplida

    • Ряд: Ironida

    • Ряд: Isolaimida

    • Ряд: Oncholaimida

    • Ряд: Rhaptothyreida

    • Ряд: Stichosomida

    • Ряд: Trefusiida

    • Ряд: Triplonchida

    • Ряд: Tripylida

    • Ряд: Tripyloidida

  • Клас: Dorylaimea

    • Ряд: Bathyodontida

    • Ряд: Dioctophymatida

    • Ряд: Dorylaimida

    • Ряд: Marimermithida

    • Ряд: Mermithida

    • Ряд: Mononchida

    • Ряд: Muspiceida

    • Ряд: Trichocephalida

Епітеліально-м'язовий мішок

Він утворений кутикулою, гіподермою і мускулату­рою. За даними Ю. К. Богоявленського, у аскариди людської кутику­ла складається з 10 шарів. Вона вико­нує функцію зовнішнього скелета (опо­ри для м'язів) і захисту від механіч­них і хімічних факторів. Гіподерма, яка розташована під кутикулою, скла­дається із суцільної маси протоплазми. Клітини з рідкими ядрами і вакуолями, меж між ними немає (синцитій). Гіподерма пронизана численними фібрилами. У гіподермі активно відбуваю­ться обмінні процеси й інтенсивний біосинтез. Вона є також бар'єром, який затримує шкідливі для гельмінта речовини. Під гіподермою розташована муску­латура, яка складається з окремих клітин, зібраних у 4 тяжі поздовжніх м'я­зів, відділених один від одного вали­ками гіподерми — спинним, черевним і двома бічними.

Всередині шкірно-м'язового мішка розташована первинна порожнина тіла, або псевдоцель, заповнена рідиною. Особливість цієї порожнини полягає в тому, що вона не вистелена мезодермальним епітелієм. У ній розташовую­ться внутрішні органи нематод. Крім того, у порожнині під великим тиском знаходиться рідина, що створює опору для соматичної мускулатури. До скла­ду органів входить невелика і, як пра­вило, постійна кількість клітин.

Травна система

Травна система починається ротовим отвором, який розташований на перед­ньому кінці тіла і оточений трьома «гу­бами». Травна система являє собою пряму трубку, яка ділиться на три від­діли — передній, середній і задній. Пе­редній і задній відділи ектодермального походження, середній — ентодермального. Закінчується кишка аналь­ним отвором, який розташований на задньому кінці тіла з черепного боку. У деяких видів анальний отвір відсут­ній.

Кровоносна та дихальна системи

Кровоносна і дихальна системи від­сутні, що вказує на примітивність організації нематод. Дихання здійс­нюється через покриви або біоенерге­тичний процес відбувається за типом аноксибіозу (бродіння). Особливістю є те, що вони хоч і дихають покривами тіла, їхнє дихання є анаеробним, тобто майже не здійснюється.

Видільна система

Видільна система своєрідна. Вона представлена 1—2 одноклітинними шкірними залозами, які замінилипротонефридії. Від залози відходять ви­рости у вигляді двох бічних каналів, які лежать у бічних валиках гіподер­ми. Ззаду канали закінчуються сліпо, а в передній частині сполучаються у один непарний канал, який відкриває­ться назовні порою позаду «губ». Функція виділення властива і особли­вим фагоцитарним клітинам, які роз­ташовані вздовж видільних каналів. У клітинах нагромаджуються нероз­чинні продукти дисиміляції, а також чужі тіла, які потрапляють у по­рожнину тіла.

Нервова система

Нервова система складається з навкологлоткового кільця, від якого від­ходять нервові стовбури — спинний, черевний і 4 бічні. Стовбури сполучені між собою комісурами. Органи відчуттів розвинені слабо. Вони представлені органами дотику і, ймовірно, органами хімічного відчуття — горбиками, які роз­ташовані переважно навколо рота, а в самців і дотиковими горбиками на зад­ньому кінці тіла.

Статева система

Більшість нематод мають виразний зовнішній статевий диморфізм й роздільностатеві, хоча зустрічаються йгермафродити. Найчастіше нематоди відкладають яйця. З запліднених яєць вилуплюються личинки. Це відбувається у зовнішньому середовищі при наявності повітря. У деяких нематод (зокрема у кишкової вугриці — збудникастронгілоїдозу) спостері­гається живородіння. Ріст і розвиток личинок супроводжуються рядом по­слідовних линянь, при яких личинка звільняється від старої кутикули, яка замінюється новою. Для життєвого циклу більшості видів паразитичних круглих червів властива відсутність зміни хазяїнів.

У самців задній кінець тіла загнутий на черевну сторону і є складним копулятивним апаратом. Утримують самку під час копуляції різноманітні суплементарні органи самця і (у рабдитидних нематод) бурси. Спермії вводяться за допомогою спикул, що висуваються з клоакального отвору. Внутрішні статеві органи у вихідному варіанті парні й мають трубчасту будову. У самок є одиничний або подвійний набір з яєчника, яйцепроводу і матки. Піхва завжди одинична. У самців є один або два сім'яники з сім'япроводами і непарна сім'явикідна протока. Спермії нематод мають вкрай різноманітну будову, позбавлені джгутиків, їм притаманна амебоїдна (але не за рахунок задіянняактину) рухливість.