7. Д.Рікардо-економіст епохи промислової революції

Давид Рікардо - одна з найяскравіших особистостей класичної політичний економії Англії, послідовник і водночас активний опонент окремих теоретичних положень спадщини великого Адама Сміта.

Предки Рікардо - іспанські євреї. Його батько в 60-х рр. XVIII ст. перебрався в Англію, де спочатку займався оптовою торгівлею, а потім торгівлею векселями й цінними паперами. Давид був третім із його 17 дітей. Він народився в Лондоні у квітні 1772 р., навчався у звичайній початковій школі, а потім був відправлений на два роки в Амстердам, де почав осягати в конторі свого дядька таємниці комерції.

Після повернення Рікардо ще якийсь час учився, але в 14 років його систематична освіта закінчилося. Що правда, батько дозволив йому брати уроки в домашніх учителів. Незабаром з'ясувалося, що інтереси юнака виходять за межі того, що батько вважав за необхідне для справи. Це йому не сподобалося, і уроки припинилися.

У 16 років Давид став найближчим помічником батька в конторі й на біржі. Спостережливий, кмітливий, енергійний, він швидко зробився помітною людиною на біржі й у ділових колах Сіті.

Однак Давида обтяжував консерватизм батька. Він був байдужий до релігії, а в будинку його змушували найсуворішим чином відповідати всім догмам іудаїзму. Конфлікт вийшов назовні, коли в 21 рік Рікардо заявив батьку, що він має намір одружитися з християнкою. Наречена була дочкою лікаря-квакера, такого ж домашнього тирана, як і батько Рікардо. Шлюб був укладений проти волі обох родин. Одруження з християнкою означало для Рікардо вигнання з іудейської громади. Рікардо став членом унітаріанської громади - найвільнішої із сект, що відкололися від англіканської церкви. Очевидно, це було просто благопристойним прикриттям його атеїзму.

Молоді, звичайно, нічого не одержали від батьків, а у 25 років Рікардо вже був батьком трьох дітей (усього їх було в нього вісім). Він не знав ніякої іншої справи, крім біржової спекуляції, і тепер став займатися нею самостійно. Йому допомогли зв'язки, репутація, а головне, здібності. Через п'ять років він уже був багатий та проводив великі операції.

У 1799 р. молодий заможний Давид Рікардо жив на курорті Бат, де лікувалася його дружина. Зайшовши в публічну бібліотеку, він випадково перегорнув книгу шотландського економіста Адама Сміта "Багатство народів" і зацікавився нею. Так уперше пробудився інтерес Рікардо до політичної економії.

До 1809-1810 рр. Давид Рікардо - одна з найбільших фігур лондонського фінансового світу. Купує розкішний будинок у найаристократичнішому кварталі Лондона, а потім великий маєток Геткомб-парк у Глостерширі, де Рікардо влаштовує свою заміську резиденцію. Після цього він поступово відходить від активної діяльності у світі бізнесу та перетворюється на великого землевласника й рантьє. Його маєток оцінювався в 1 млн фунтів стерлінгів - величезну сума на той час.

У 26 років Рікардо, домігшись фінансової незалежності й багатства, раптом звертається до наук, якими він не міг зайнятися в юності: природознавства й математики. У першій половині дня на біржі він - не по роках холоднокровний фінансист, а ввечері в себе в будинку - симпатична, захоплива молода людина, що з наївною гордістю показує рідним і знайомим досліди з електрикою та демонструє свою колекцію мінералів. Під впливом цих занять розвинувся яскравий інтелект Рікардо, мислення якого відрізнялося математичною логічністю й чіткістю.