33. Рента та її види

Поняття ренти в різних економічних навчаннях

З точки зору марксистської економічної теорії рента єперетвореною формою додаткової вартості поряд з прибутком, зарплатою івідсотком. К. Маркс писав: «Яка б не була специфічна форма ренти,ВЕЕМ її типами загально та обставина, що привласнення ренти єекономічна форма, в якій реалізується земельна власність, і щоземельна рента, в спою чергу, припускає земельну власність ...».< br>На поверхні явища рента виступає як плата за землю, що створюєвраження, ніби сама земля породжує цю ренту. Проте трудоватеорія вартості це заперечує, тому що вартість може створюватися лишеживою працею. Джерелом ренти є неоплачений додатковий працянайманих працівників у сільському господарстві. Ця частина додаткової вартості,яку отримують підприємці - орендарі земельних ділянок,сплачується ними земельних власникам.

У трактуванні теорії факторів виробництва і теорії граничноїпродуктивності рента є винагородою, яку отримуєвласник природних ресурсів, зокрема землі, відповідно до граничноїпродуктивністю цих факторів.

Суть однієї з трактувань полягає в тому, що рента не єсамостійною формою доходу, а є позиковий відсоток на тойкапітал, який вкладений в землю.

У відповідності з теорією фізіократів рента - це чистий продуктприроди, єдиний дохід, який реально отримує суспільство.

Існує ще один тлумачення, яке вважає ренту несправедливимпаразитичним доходом. У Сполучених Штатах критика на адресу рентнихплатежів прийняла форму руху за єдиний податок, яке отрималозначну підтримку в кінці XIX століття. Воно було породжене нашумілоїкнигою Генрі Джорджа "Прогрес і бідність". Джордж вважав, щоіснування ренти не справедливо, і що цей дохід повинен отримуватисуспільство в цілому, а не власники землі. Тому він пропонував обкластиземельну ренту повним (100%) податком і використовувати на громадські потреби,а всі інші податки скасувати

2. Види ренти

2.1. Земельна рента

Особливою формою ренти є земельна рента, пов'язана з аграрнимивідносинами. Земельна рента виступає як частина додаткового продукту,створюваного виробниками, господарюючими на землі. Земельна рента --це певна сума, яку земельний власник отримує відорендаря - підприємця, який взяв земельну ділянку у тимчасовекористування за орендну плату.

Земельна рента утворюється не тільки у зв'язку з орендою землі длясільськогосподарського виробництва, рента має місце і в тих випадках,коли земля орендується підприємцями для будівництва будівель та споруд,розробки її надр. Земельна рента виступає в двох основних формах --абсолютної та диференціальної, що обумовлене наявністю двох видівмонополій на землю: монополії приватної власності на землю і монополії наземлю як об'єкт господарювання.

2.2 Абсолютна рента

Абсолютна рента є результатом монополії приватної власностіна землю з боку певного класу суспільства. Справді,власник землі саме в цій своїй якості, знаючи, що земля необхіднавсім - для сільськогосподарського та промислового виробництва, - змуситьбажає користуватися землею, платити за неї орендну плату. Ідійсно, в англійській мові слово "рента" означало первіснооренду або орендну плату, і ця категорія виявляється з усією ясністю івизначеністю одночасно з виникненням капіталістичного суспільства. У цій орендної плати укладені дві частини: одна відповідає відсотку накапітал, вже вкладений у землю і невіддільний від неї (меліорація, іригація,споруди і т.д. ); Інша існує завжди і відповідає передачу правакористування землею, або, як говорив Рікардо, користування вихідними інезруйновними властивостями землі.

Освіта абсолютної ренти пов'язане з тим фактом, що з причинивідсталості сільського господарства в порівнянні з промисловістю органічнебудова капіталу, вкладеного в сільське господарство, нижче органічногобудови капіталу, вкладеного в промисловість, і, отже, всільському господарстві частка змінного капіталу (що йде на заробітну плату)пропорційно вище, ніж у промисловості. Звідси випливає, що додатковавартість, що створюється в сільському господарстві, вище середнього прибутку, івартість продуктів вище капіталістичної ціни виробництва. Пропорційного розподілу доданої вартості, створюваної всільському господарстві, перешкоджає земельна власність, яка,представляючи монополію, сама постійно претендує на частину цієї додатковоївартості і привласнює різницю між вартістю і ціною виробництва. Земельна власність, таким чином, завищує ціну сільськогосподарськихпродуктів на суму, яку вона стягує як абсолютної ренти, іяка представляє, отже, рід податку, який накладається насуспільство.

Слід підкреслити, що історична відсталість сільського господарства попорівняно з промисловістю, що представляє собою один з головнихпроявів закону нерівномірності капіталістичного розвитку, виникаєне з природи землі, а з громадських відносин. Приватна земельнавласність, що перешкоджає вкладення капіталів в землю і присвоюютьсясобі все більшу частину додаткової вартості, що є однією зголовних причин цієї відсталості. Пояснення виникнення абсолютної рентивипливає з факту нижчого органічного складу капіталу в сільськомугосподарстві в порівнянні з промисловістю.

2.3. Диференціальна рента

Аналізуючи таке поняття, як чиста економічна рента, ми свідомо

розглядали землю та земельні угіддя, повністю абстрагуючись від способівїх використання в практичній господарського життя. Природно, щорізні ділянки землі розрізняються по плодючості, кліматичнимособливостям, місцем розташування, і далеко не всі з них придатні доуніверсального використання. Земля в Краснодарському краї має масупереваг для обробітку зернових культур, а в Калінінградській області - Для будівництва лижних курортів. З цієї причини (тут спостерігалосявражаючу одностайність абсолютно всіх економістів починаючи з Давида Рікардо) не всі земельні угіддя приносять рівні доходи у вигляді земельноїренти на ринках конкуруючих продавців.

Диференціальна рента є найбільш поширеною формоюземельної ренти. Це різниця між суспільною та індивідуальною вартістюсільськогосподарської продукції. Освіта диференціальної земельноїренти викликано розходженням а родючість і місце розташування землі та ефективностідодаткових затрат праці і коштів на землю. Диференціальна рента - цепоняття, яке фігурує не тільки на ринках земельних угідь і виробництвасільськогосподарської продукції; вона виникає як економічна категорія ввипадку використання будь-якого роду ресурсів, які не є повністюоднорідними в кожному їхньому класі. Так, адвокати в середньому заробляютьбільше, ніж водії вантажного автотранспорту, що сполучається звідповідними в цих випадках вкладеннями в людський капітал. Звичайно,в кожному конкретному випадку існують свої тонкощі. Наприклад, адвокат,що володіє особливим даром переконувати присяжних засідателів і пом'якшувати суддівськісерця, отримує диференціальну ренту, набагато перевершуєальтернативну вартість отриманого ним освіти.

2.4. Монопольна рента

У сільському господарстві є ще один різновид ренти - монопольнарента. Виключні природні умови часом створюють можливості длявиробництва рідких сільськогосподарських продуктів - особливих сортіввинограду, деяких видів цитрусових, чаю і т.д. Такі товари продаються замонопольними цінами, верхня межа яких нерідко визначається лише рівнемплатоспроможного попиту. У результаті монопольні ціни можуть значноперевищувати індивідуальну вартість таких продуктів. Це і дозволяєземлевласникам отримувати монопольну ренту.

Отже, монопольна рента - ця особлива форма земляний ренти, яказ'являється при монопольних цінах на виключно рідкісні іневідтворювані в інших місцях землеробські продукти і кориснікопалини.

Таким чином, у сільському господарстві, як і в інших галузях,капіталісти-підприємці одержують рівний прибуток на рівновеликихкапітал. Виплата ренти землевласникам здійснюється не порушуючи законвартості, а відповідно до нього. Однак оскільки конкуренції не вдаєтьсяподолати бар'єр приватної власності на землю, землевласники "перехоплюють" у промислових капіталістів значну частину додатковоївартості у вигляді ренти.

2.5. Економічна рента.

Економічна рента визначається як будь-який дохід, віднесений довиробничих витрат, який перевершує його альтернативнувартість. Класична теорія економічної ренти сходить до працьекономістів XVIII века.Стороннікі класичної школи розглядали землю врамках виробничих можливостей і переваг розташування конкретнихділянок землі. Вони вважали, що пропозиція землі в цьому сенсі абсолютнонееластичні. Проте не можна не погодитися з такою тезою: як би небула висока ціна земельної ренти, кількість землі суворо визначено. Зіншого боку, навіть найнижча рента не здатна змінити фізичнекількість землі, що знаходиться в розпорядженні суспільства.

У загальноекономічному сенсі економічна рента є різниця міжреальною ціною ресурсу і тією мінімальною ціною, яку необхідносплатити, щоб спонукати власника цього ресурсу його продавати. Мінімальнуціну пропозиції якого - або ресурсу на даному галузевому ринкувизначають альтернативні витрати продавців ресурсу. Якщо ціна падає нижчемінімальної ціни, то власники ресурсу зволіють або пропонувати його наінших ринках, або взагалі утриматися від продажу. Таким чином,перевищення отримуваного доходу над альтернативними доходами утворюєекономічну ренту власників ресурсів.

Економічну ренту можна розглянути на прикладі заробітної платипрацівників. Кваліфіковані працівники можуть отримувати стійкийнадлишковий дохід, тобто економічну ренту, яка аналогічна поняттюнадлишку виробника на ринку продукту.

W SL

(руб)

WE E

DL

W0 альтернатив-ні витрати

O Q0 QE

L

Рівноважною-яку ціну є WE, а рівноважним пропозицією праці - QE. Найбільш продуктивні працівники готові були працювати, отримуючимінімальну ставку заробітної плати W0, економічна рента для кожного зних становила б WE - W0.

2.6. Будівельна рента

Що стосується землі, що призначається для строітельственних цілей, то А. Сміт показав, яким чином рента з цієї землі, як і з іншихнеземлевладельческіх ділянок, регулюється в своїй основі власнеземлевласницької рентою. Ця рента характеризується, по-перше, тимпереважним впливом, який тут на диференціальну ренту надаємісце розташування (воно дуже важливо, наприклад, при обробітку винограду і длябудівельних ділянок у великих містах), по-друге, очевидною і цілковитоюпасивністю власника, активність якого полягає (особливопо відношенню до рудникам) просто в експлуатації суспільного прогресу,який власник нічого не привносить і в якому він нічим не ризикує, і,нарешті, домінуванням монопольної ціни в багатьох випадках. Будівельну ренту необхідно підвищує не тільки зростання населення ізростаюча разом з ним потреба в оселях, а й зростання основногокапіталу, який або приєднується до землі або розміщений на ній, як усіпромислові будівлі, залізниці, товарні склади, доки і т.д. Змішання плати за найм, оскільки вона представляє відсоток і амортизаціюкапіталу, вкладеного в будинок, з рентою просто за землю неможливо тут, уособливо в тих випадках коли в Англії, земельний власник ібудівельний спекулянт суть зовсім різні особи. У цьому випадку слідбрати до уваги два моменти: з одного боку, експлуатація землі вметою виробництва або добувної промисловості, з іншого - земляявляє собою простір, що необхідно як умова всякоговиробництва і будь-якої людської діяльності. І в тому і в іншому випадкуземельна власність вимагає своєї данини. Попит на будівельні ділянкипідвищує вартість землі як простору і основи, у той же час завдякицьому зростає попит на елементи землі, які служать будівельнимматеріалом.

2.7. Лісова рента

Земельна рента в лісокористування специфічна. Лісові землі як об'єктлісокористування в економічному сенсі цінними є не самі по собі, акомерційними ресурсами - деревиною на пні, продуктами побічногокористування, рекреацією. У цьому принципова відмінність між сільським ілісовими господарствами і зумовлене воно єдиною причиною - надзвичайноїтривалістю в?? спроізводственного циклу лісових екосистем. Не випадковов російському лісовому законодавстві земля і ресурси розглядаються вєдність, як щось ціле, об'єднуються загальним поняттям - лісовий фонд. Платежі за лісокористування залежать від родючості грунтів опосередковано. Рентообразующімі факторами є показники якості та запасу лісовихресурсів. Тому земельну ренту в лісокористування правомірно називатилісовий рентою. Лісова рента належить власникові лісового фонду. Придержавної власності на лісовий фонд лісова рента, як правило,обкладається податком. Будь-які платежі за лісокористування є рентний податок. Рентний податок може бути менше, дорівнює або більше ренти. Рентний податоквстановлюється менше ренти чи не береться зовсім у випадках: 1) наорендаря-лісокористувача покладаються витрати з лісовідновлення тавідтворення лісових ресурсів; 2) крім відтворення лісових ресурсіворендарю-лесопользвателю довіряється інвестувати рентний дохід якгромадський ресурс в розвиток лісопромислового виробництва (з розрахунку,що підприємці це зроблять успішніше, ніж держслужбовці). Рентний податокустановлюється рівним ренту, якщо: 1) відтворення лісових ресурсівздійснюється державними органами управління лісами за рахунокбюджетних коштів; 2) частину лісової ренти, що перевищує витрати на веденнялісового господарства, використовується на соціальні та інші загальнодержавнімети. Лісовий податок перевищує ренту, коли він встановлюється безобгрунтувань і розрахунків. Перевищення лісового податку над рентою може матитільки негативні наслідки: зниження рентабельності лісозаготівель ізаробітної плати робітників.