6. Облік розрахунків по відшкодуванню матеріального збиту

Матеріальний збиток підприємству може бути заподіяний як шляхом умисного розкрадання товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, цінних паперів, так і внаслідок недбалого ставлення відповідальних працівників до вимог дотримання правил зберігання сировини, матеріалів, продуктів тощо.

Виявлення випадків заподіяння збитку на підприємствах супроводжується проведенням інвентаризації майна в окремих місцях його зберігання, а також у ході інвентаризації грошових коштів і цінних паперів у касі підприємства. Крім розкрадання і нестач, збиток може бути заподіяний шляхом знищення майна вогнем, водою та ін.

Після встановлення інвентаризацією кількісного розходження між даними бухгалтерського обліку і даними зі зняття фактичного залишку товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та іншого майна необхідно визначити суму вартості цінностей, яких бракує, згідно з "Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116.

Цей порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

де Рз- розмір збитків (у гривнях);

Бв - балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях);

А - амортизаційні відрахування (у гривнях);

Іінф. - загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Держкомстатом індексів інфляції;

ПДВ - розмір податку на додану вартість (у гривнях);

Азб - розмір акцизного збору (у гривнях).

Для обліку розрахунків з працівниками сільськогосподарських підприємств за виявленими нестачами, розтратами і крадіжками грошей, товарно-матеріальних цінностей та майна передбачено в межах рахунка 37 "Розрахунки з різними дебіторами", субрахунок 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків".

На цьому субрахунку операції відображаються лише у тому випадку, коли винуватця виявлено.

Якщо виявлено нестачу або псування, що сталося в результаті зловживань, винних у цьому слід притягати до судової відповідальності і скласти по30в про стягнення вартості цінностей, яких не вистачає за встановленими згідно з чинним законодавством цінами. Товарно-матеріальні цінності, яких не вистачає, перш за все оцінюють за фактичною собівартістю і на визначену суму дебетують рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності", субрахунок 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей" і кредитують рахунки: 20 "Виробничі запаси", 21 "Поточні біологічні активи", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 25 "Напівфабрикати", 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", 28 "Товари", 30 "Каса".