Постійні комісії Верховної Ради України.

 Основними галузевими органами Верховної Ради є її комітети (табл. 3), які створюються замість постійних комісій Верховної Ради і на їх основі. Верховна Рада затверджує перелік комітетів Верховної Ради, обирає голів цих комітетів. Комітети здійснюють законопроектну роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень Верховної Ради (ст. 89 Конституції). Комітети Верховної Ради України чотирнадцятого скликання (станом на 14 травня 1998 р.) Назви комітетів 1. Комітет з питань правової реформи 2. Комітет з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад 3. Комітет з питань соціальної політики та праці 4. Комітет з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства 5. Комітет з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту 6. Комітет з питань з питань науки і освіти 7. Комітет з питань культури і духовності 8. Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій 9. Комітет з питань бюджету 10. Комітет з питань фінансів і банківської діяльності 11. Комітет з питань промислової політики 12. Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки 13. Комітет з питань будівництва, транспорту і зв’язку 14. Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин 15. Комітет у закордонних справах і зв’язках з СНД 16. Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 17. Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією 18. Комітет з питань національної безпеки і оборони 19. Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України 20. Комітет з питань свободи слова та інформації 21. Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнародних відносин 22. Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів

4. Правовий статус Президента України.

 Інститут Президента України як глави держави є порівняно новим явищем у політичному житті і державному будівництві України. Тривалий час в Україні (колишній Український РСР) функції глави держави виконували переважно Верховна Рада, яка вважалась найвищим органом державної влади України, її Президія, як постійний діючий орган державної влади, та її голова. Становлення інституту Президента України було ключовим у реформовані державної влади, пов’язаному з проголошенням незалежності України та зміною її конституційного ладу. Президент також призначає половину складу Ради Національного банку України, половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Ряд повноважень має Президент і щодо формування органів судової влади та контрольно-наглядових органів. Досить широке коло повноважень має Президент як гарант конституційного ладу, державного суверенітету, територіальної цілісності України; додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина та інших конституційних інститутів. Відповідно до Конституції Президент є Головнокомандувачем Збройних Сил України. Як глава держави, Президент також приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні; нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними, здійснює інші повноваження, встановлені Конституцією. Однією з особливостей статусу Президента є те, що він не може передавати свої повноваження іншим особам або органам. Це є важливою гарантією як статусу Президента, так і конституційного ладу в цілому. Свої функції і повноваження Президент здійснює в певних правових і організаційних формах, які, як правило, властиві лише цьому інституту державної влади. Президент України на основі і на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов’язковими до виконання на території України. Окремі види актів Президента скріплюються, відповідно до Конституції, підписами Прем’єр-міністра і міністра, відповідального за акт та його виконання. Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента (ст. 107 Конституції).