- •1.Акти, як форма правових засобів прокурорської діяльності.
- •2.Вимоги, яким повинні відповідати правові акти прокурора.
- •3.Вимоги, яким повинні відповідати прокурори та слідчі прокуратури. Порядок їх призначення.
- •4.Відмова прокурора від обвинувачення та її правові наслідки
- •6.Галузева приналежність і об’єкти прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність
- •7.Дисциплінарні стягненні, які застосовуються до працівників прокуратури. Система порядок застосування
- •8.Дії як форма правових засобів прокурорської діяльності
- •11.Зміст представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави у розгляді судами цивільних справ.
- •15.Нагляд за законністю виконання покарання, не пов’язаного із позбавленням волі.
- •12.Зміст представництва у розгляді судами адміністративних справ.
- •16.Нагляд за законністю звільнення та умовно-дострокового звільнення.
- •27.Поняття підтримання державного обвинувачення в суді як виду діяльності прокурора.
- •28.Поняття правових засобів прокурорської діяльності. Їх система і класифікація.
- •29.Поняття представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
- •30.Порядок здійснення прокуратурою координаційної діяльності у боротьбі із злочинністю.
- •48.Прокурорський нагляд як самостійна галузь державної діяльності. Предмет і завдання.
- •107.Розподіл службових обов'язків у міській, районній прокуратурі
- •52.Сутність і значення функції координації прокуратурою діяльності у боротьбі із злочинністю.
- •53.Суть, завдання, предмет та об’єкти нагляду за додержанням законів у ході виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру.
- •56.Форми представництва прокуратури у цивільному судочинстві.
4.Відмова прокурора від обвинувачення та її правові наслідки
Прокурор зобов'язаний відмовитися від обвинувачення, якщ під час розгляду справи він дійде висновку, що дані судового слід¬ства не підтверджують обвинувачення підсудного.
Відмова прокурора від державного обвинувачення — заява про¬курора, звернена у вигляді постанови до суду, в якій він повністю або частково заперечує обґрунтованість обвинувачення і мотивує неможливість його підтримання щодо підсудного, фактично при¬пиняючи, в цілому чи в якійсь частині, обвинувальну діяльність проти цієї особи.
Наслідком цього є припинення прокурором обвинувальної діяльності, тобто припинення функції обвинувачення Відмова прокурора від обвинувачення можлива і необхідна в разі зникнення в нього твердої переконаності й упевненості в тому, що підсудний винен
6.Галузева приналежність і об’єкти прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність
Об'єктами прокурорського нагляду за додержанням законів орга¬нами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виступа¬ють підрозділи:
— органів внутрішніх справ — а) кримінальна міліція; б) спеціаль¬на міліція; в) спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю; г) оперативне-розшукові підрозділи ДАІ;
— органів служби безпеки — а) розвідка; б) контррозвідка; в) вій¬ськова контррозвідка; г) підрозділи захисту національної держав¬ності; ґ) підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою зло¬чинною діяльністю; д) підрозділи оперативного документування;
є) оперативно-технічний підрозділ;
— прикордонних військ — підрозділи з оперативно-розшукової ро¬боти;
— органів державної податкової служби — оперативні підрозділиподаткової міліції;
— управління державної охорони — підрозділи оперативного забез¬печення охорони;
— органів і установ Державного департаменту України з питань
виконання покарань — оперативні підрозділи.
Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підроз¬ділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, ві домств, громадськими, приватними організаціями та особами не допускається.
Охоплення в одну галузь прокурорського нагляду виконання за¬конів оперативно-розшуковими органами та органами досудового розслідування можна пояснити їх спільними в судочинстві завдан¬нями — розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх учинили.
7.Дисциплінарні стягненні, які застосовуються до працівників прокуратури. Система порядок застосування
Дисциплінарні стягнення застосовуються за:
1) невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків;
2) проступок, який порочить прокурорсько-слідчого працівника як працівника прокуратури.
Постановлення виправдального вироку, повернення криміналь¬ної справи для додаткового розслідування, скасування запобіжного заходу та інших процесуальних рішень тягне за собою дисциплі¬нарну відповідальність прокурорів і слідчих, якщо ними в процесі слідства були допущені НЕДБАЛІСТЬ або НЕСУМЛІННІСТЬ.
Дисциплінарними стягненнями є:
1) догана;
2) пониження в класному чині;
3) пониження в посаді;
4) позбавлення нагрудного знака "Почесний працівник прокуратури України";
5) звільнення;
6) звільнення з позбавленням класного чину.
Генеральний прокурор має право застосовувати дисциплінарне стягнення в повному обсязі вказаного переліку, за винятком ПОЗБАВ¬ЛЕННЯ або ПОНИЖЕННЯ в класному чині ДЕРЖАВНОГО РАДНИКА ЮСТИЦІЇ 1, 2, З КЛАСІВ, оскільки це можливо лише указом Пре¬зидента за поданням Генерального прокурора України.
Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню важкості про¬ступку та вини.
Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, по¬винен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати пись¬мове пояснення від особи, яка його вчинила.
У разі необхідності може бути призначено службову перевірку.
Дисциплінарне стягнення застосовується ПРОТЯГОМ ОДНОГО МІСЯЦЯ з дня виявлення проступку, не рахуючи часу службової пе¬ревірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але НЕ ПІЗНІШЕ ОДНОГО РОКУ З ДНЯ ВЧИНЕННЯ проступку.
Строк службової перевірки не може перевищувати ДВОХ МІ¬СЯЦІВ.
За один і той же проступок може бути накладено тільки одне дисциплінарне стягнення.
У разі вчинення працівником діяння, не сумісного з перебуван¬ням на роботі в органах прокуратури, його звільнення провадиться незалежно від часу вчинення проступку.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ відповідного прокурора, який оголошується працівнику під розписку.
Копія наказу додається до особової справи.
З наказом можуть бути ознайомлені працівники відповідної про¬куратури.
Накази Генерального прокурора України, в необхідних випадках, доводяться до відома особового складу органів прокуратури України.
