- •1.Акти, як форма правових засобів прокурорської діяльності.
- •2.Вимоги, яким повинні відповідати правові акти прокурора.
- •3.Вимоги, яким повинні відповідати прокурори та слідчі прокуратури. Порядок їх призначення.
- •4.Відмова прокурора від обвинувачення та її правові наслідки
- •6.Галузева приналежність і об’єкти прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність
- •7.Дисциплінарні стягненні, які застосовуються до працівників прокуратури. Система порядок застосування
- •8.Дії як форма правових засобів прокурорської діяльності
- •11.Зміст представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави у розгляді судами цивільних справ.
- •15.Нагляд за законністю виконання покарання, не пов’язаного із позбавленням волі.
- •12.Зміст представництва у розгляді судами адміністративних справ.
- •16.Нагляд за законністю звільнення та умовно-дострокового звільнення.
- •27.Поняття підтримання державного обвинувачення в суді як виду діяльності прокурора.
- •28.Поняття правових засобів прокурорської діяльності. Їх система і класифікація.
- •29.Поняття представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
- •30.Порядок здійснення прокуратурою координаційної діяльності у боротьбі із злочинністю.
- •48.Прокурорський нагляд як самостійна галузь державної діяльності. Предмет і завдання.
- •107.Розподіл службових обов'язків у міській, районній прокуратурі
- •52.Сутність і значення функції координації прокуратурою діяльності у боротьбі із злочинністю.
- •53.Суть, завдання, предмет та об’єкти нагляду за додержанням законів у ході виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру.
- •56.Форми представництва прокуратури у цивільному судочинстві.
12.Зміст представництва у розгляді судами адміністративних справ.
У ст. 60 КАС З метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор повинен надати адміністративному суду докази, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів. Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Хоча прокурор в адміністративному процесі має рівні процесуальні права з іншими учасниками і є суб'єктом звернення до адміністративного суду, він не може вважатися звичайною стороною в процесі. Відповідно до ч. 1 ст. 49 КАС особи, які беруть участь у справі, мають не лише рівні процесуальні права, а й обов'язки. Ст. 34 Закону України «Про прокуратуру»: прокурор, який бере участь у розгляді справ у судах, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі. Змінити, доповнити, відкликати, відмовитися від позову (заяви, подання), апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України має право прокурор, який їх вніс, або прокурор вищого рівня, його перший заступник чи заступник. (Ст. 40 ЗУ «Про прокуратуру»)
15.Нагляд за законністю виконання покарання, не пов’язаного із позбавленням волі.
Перелік покарань, не пов'язаних з позбавленням волі:
штраф; громадські роботи;виправні роботи; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю тощо.
Контроль за виконанням покарання у вигляді громадських і виправних робіт покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого - на органи внутрішніх справ
прокуратура здійснює також нагляд за додержанням законів адміністрацією підприємств, установ, організацій, у котрих засуджений відбуває покарання у вигляді виправних робіт.
|
До завдань прокурорського нагляду входить:
- перевірка законності дій кримінально-виконавчих інспекцій та органів внутрішніх справ щодо своєчасного скерування копії вироку суду адміністрації організації, де працює засуджений; нагляд за виконанням передбачених законом обов'язків адміністрацією організацій, де працюють засуджені, щодо позбавлення їх права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; чи ведеться КВІ облік осіб, засуджених до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Виконання покарання у вигляді штрафу, як правило, здійснюється за доволі простою схемою і якихось ускладнень, в плані здійснення наглядових функцій прокурором, не створює.
