- •1. Поняття сім’ї в соціології та праві.
- •2. Предмет сімейного права. Особливості суспільних відносин, що регулюються сімейним правом.
- •3. Суб’єкти сімейних правовідносин. - Мєри
- •4. Місце сімейного права в системі галузей права України.
- •5. Поняття та ознаки шлюбу.
- •6. Умови вступу до шлюбу та перешкоди до його укладення шлюбу.
- •7. Поняття та правова природа недійсності шлюбу.
- •8. Підстави недійсності шлюбу. Абсолютна та відносна недійсність шлюбу.
- •2) Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду:
- •3) Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду:
- •1) Шлюб, який є недійсним:
- •9. Правові наслідки недійсності шлюбу та їх види.
- •10. Визнання шлюбу неукладеним.
- •11. Поняття та підстави припинення шлюбу.
- •12. Розірвання шлюбу в судовому порядку. Ст.. 109-116 ск
- •13. Розірвання шлюбу в адміністративному порядку.
- •14. Момент припинення шлюбу. Правове значення реєстрації розірвання шлюбу.
- •15. Правові наслідки припинення шлюбу особистого немайнового та майнового характеру.
9. Правові наслідки недійсності шлюбу та їх види.
Правові наслідки недійсності шлюбу. Загальний правовий наслідок визнання шлюбу недійсним полягає в тому, що шлюб вважається таким, що ніколи не існував, а особи, що його уклали, вважаються такими, що раніше не перебували в шлюбі. У подружжя не виникає жодних особистих та майнових прав, що випливають із шлюбу (ст. 45 СК). Так, не виникає права мати спільне прізвище, права на аліменти, права на частину спільного майна тощо. Зокрема, якщо особа одержувала аліменти від того, з ким була в недійсному шлюбі, сума сплачених аліментів вважається такою, що одержана без достатніх підстав, і підлягає поверненню відповідно до ЦК, але не більш як за останні три роки (ч. 3); особа, яка поселилася у житлове приміщення не набула права на проживання у ньому і може бути виселена (ч. 4); особа, яка змінила прізвище у зв’язку з реєстрацією недійсного шлюбу, вважається такою, що іменується ним без достатньої правової підстави (ч. 5). До майна, придбаного спільно особами, шлюб яких визнано недійсним, застосовуються не норми сімейного законодавства про спільну сумісну власність, а норми ЦК про часткову власність.
Але негативні наслідки застосовуються лише до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони і (або) від державного органу РАЦС (ч. 6 ст. 45 СК).
Визнання шлюбу недійсним тягне за собою недійсність шлюбного договору, якщо він був укладений такими особами. Як вірно зазначається в літературі, такий договір стає недійсним із моменту його укладення автоматично2. Це пояснюється правовою природою шлюбного договору, який не може існувати без шлюбу.
Винятки із загального правила про правові наслідки недійсності шлюбу передбачені ст. 46 СК та стосуються добросовісного чоловіка чи дружини. Добросовісним чоловіком або дружиною є та особа, що не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу (про недієздатність або про недосягнення іншим шлюбного віку тощо). Добросовісність чоловіка чи дружини встановлюється в судовому порядку.
Відповідно до ст. 46 СК добросовісна особа (чоловік чи жінка) має право: на поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя; на проживання в жилому приміщенні, в яке вона поселилася в зв’язку з недійсним шлюбом; на аліменти відповідно до закону (статті 75, 84, 86 та 88 СК); на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу.
Визнання шлюбу недійсним не впливає на права дітей, народжених у такому шлюбі (ст. 47 СК). Отже, батьком дитини визнається чоловік матері, а діти, народжені в такому шлюбі, перебувають у встановленій спорідненості з обома батьками.
10. Визнання шлюбу неукладеним.
Стаття 48. Визнання шлюбу неукладеним
1. Шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважається неукладеним (доказів не потрібно, це факт). Запис про такий шлюб у органі державної реєстрації актів цивільного стану анулюється за рішенням суду за заявою заінтересованої особи, а також за заявою прокурора.
Поняття "неукладений шлюб" не є тотожним поняттю "недійний шлюб". Неукладений шлюб не може бути визнаний недійним, так як неукладений шлюб не існує як юридичний факт. Відсутність нареченого або нареченої під час реєстрації шлюбу не є підставою для визнання шлюбу недійним на підставі ч. 1 ст. 40 СК у зв'язку із відсутності вільної згоди жінки або чоловіка. Відсутність нареченого або нареченої, під час реєстрації шлюбу, унеможливлює будь-яке вираження волі, зокрема і у вільний спосіб.
Коло заінтересованих осіб, які можуть звернутися до суду з метою констатації неукладеності шлюбу та анулювання запису про такий шлюб у державному органі реєстрації актів цивільного стану, невизначено у порівнянні із звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійним (ст. 42 СК). можна вважати таке коло ширшим.
