Репрезентативна вибірка. Процедури формування репрезентативної вибірки
Для того щоб з певним рівнем надійності за даними вибірки можна було зробити висновки про властивість генеральної сукупності, вибірка повинна бути репрезентативною. Вибірка є репрезентативною, якщо всі об’єкти генеральної сукупності мали однакову ймовірність потрапити у вибірку, а кожен об’єкт вибірки відібрано з генеральної сукупності випадково. Забезпечення репрезентативності вибірки є важливою умовою планування експерименту, а порушення цієї умови приводить до хибних статистичних висновків.
Формування репрезентативної вибірки проводять одним із способів:
випадковим;
механічним;
серійним(гніздовим, кластерним);
типовим(районованим, стратифікованим).
Випадковим називають відбір, при якому кожен об’єкт з генеральної сукупності випадково, ненавмисне, при цьому генеральна сукупність не розподіляється на складові, а відбір об’єктів проводять жеребкуванням.
Механічним називають відбір при якому об’єкти для вибіркового спостереження відбирають не жеребкуванням, а механічно поділивши генеральну сукупність на стільки груп, скільки об’єктів має ввійти у вибірку і з кожної групи відбирають один об’єкт. Для механічного відбору об’єкти генеральної сукупності розташовують в певному порядку, але так, щоб це не було пов’язано з розміром досліджуваної ознаки, наприклад, працівників – за алфавітом, міста – за географічним положенням, і т.д., а потім через певні рівні інтервали відбирають потрібну кількість об’єктів.
Наприклад, якщо з генеральної сукупності 1000 одиниць потрібно сформувати вибірку 100 одиниць, для вибіркового спостереження відбирають кожний десятий об’єкт. Розташувавши об’єкти в певному порядку ділять генеральну сукупність 100 груп, вибирають (випадково жеребом або навмисне) в першій групі початковий об’єкт відбору, наприклад. 4-й, після цього відбирають у вибірку 4-й, 14-й, 24-й і т.д. об’єкти.
Недоліком цього способу є необхідність мати повний облік усіх одиниць генеральної сукупності.
Серійний (гніздовий, кластерний) відбір полягає в тому, що для спостереження відбирають не окремі об’єкти генеральної сукупності, а серії таких об’єктів, і у відібраних серіях досліджують усі об’єкти. Серійний спосіб застосовують коли досліджувана ознака варіює в різних серіях незначно. Переваги серійного відбору в тому, що відбирати і обстежувати групи об’єктів значно простіше, ніж окремі об’єкти. Недолік методу в тому, що при цьому методі порушується рівномірність розподілу об’єктів у всій сукупності. Серійна вибірка дає більш високу помилку вибірки, яка зменшується при збільшенні обсягу вибірки, порівняно з іншими видами відбору.
При типовому (районованому, стратифікованому) відборі об’єкти відбирають не з усієї генеральної сукупності, а з кожної її типової частини. Для цього генеральну сукупність після попереднього аналізу розподіляють на однорідні типові групи, зони, райони за певними ознаками. Потім з кожної групи випадковим або механічним способом відбирають кількість об’єктів, пропорційну до чисельності групи або середнього-квадратичного відхилення всередині груп.
Репрезентативність такої вибірки залежить від того, наскільки точно відображають кожну типову групу відібрані об’єкти. Точність типової вибірки для всієї генеральної сукупності залежить від варіації ознаки всередині окремих груп, оскільки загальна варіація при розподілі на типові групи зменшується на величину між групової варіації.
На практиці іноді застосовують комбінований відбір, коли поєднують вказані способи. Такий спосіб називають багатоступінчатим. Наприклад, на першому етапі з множини всіх областей країни відбирають області. На другому етапі – з обраних областей відбирають райони. На третьому етапі – з кожного району – населені пункти. На четвертому з населених пунктів – особи, що підлягають опитуванню, господарства, підприємства, що підлягають спостереженню.
Будь-яке вибіркове дослідження характеризується такими параметрами: числом ступенів, способом виділення кластерів, способом їх стратифікації (групування) і способом відбору кластерів на кожному ступені.