2.6 Групування

Важливим етапом статистичного дослідження є систематизація і групування інформації, тобто її первинна обробка. Групування полягає в розподілі сукупності на групи за істотними для них ознаками. Залежно від того, як виконано групування, якими принципами керувалися при розподілі сукупності на групи, можна зробити різні, часом протилежні висновки. Тому, виділяючи групи, треба дотримуватись єдиних наукових вимог.

Першою вимогою використання статистичних групувань є всебічний глибокий аналіз суті і природи явища, що дозволяє визначити його типові риси і відмінності.

Другою важливою вимогою науково обґрунтованого групування є чітке визначення істотних ознак, за якими воно проводиться.

Третьою вимогою – є об’єктивне, обґрунтоване визначення інтервалів групування таким чином, щоб в утворені групи об’єднувались подібні одиниці сукупності, а окремі групи суттєво відрізнялись одна від одної.

Групування використовують у статистиці для вирішення різноманітних завдань, найголовнішими серед яких є: вивчення структури і структурних змін, виявлення соціально-економічних типів явищ, дослідження взаємозв’язку і залежності між ознаками. Відповідно до цих завдань групування поділяють на структурні, типологічні та аналітичні.

Структурні групування характеризують розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою. Потреба в таких групуванняї виникає тому, що однорідність явищ, елементів, з яких складається статистична сукупність, ще не означає їх тотожності. У межах однорідної сукупності елементи відрізняються один від одного, числові значення властивих їм ознак варіюють.За допомогою структурних групувань вивчають склад населення за віком, статтю, національністю, освітою та іншими ознаками; слад сімей за розміром, кількістю дітей, доходом.

За допомогою типологічних групувань виділяють найхарактерніші групи, типи явищ, з яких складається неоднорідна статистична сукупність, визначають істотні відмінності між ними, а також ознаки, які є спільними для всіх груп. Їх застосовують при вивченні розподілу підприємств за формами власності, при групуванні населення за суспільними групами та ін. Прикладом типологічного групування є розподіл населення України за сферою виробничої діяльності.

Типологічні групування відрізняються від структурних лише за метою дослідження, за формою вони повністю збігаються.

При вивченні взаємозв’язків розгядається щонайменше дві ознаки. Одна з них відображає причину, друга – наслідок. Відповідно до цього розрізняють факторну і результативну ознаки.

Аналітичні групування проводяться за факторною ознакою і в кожній групі визначається середня величина результативної ознаки. При наявності зв’язку між ознаками середні систематично збільшуються (прямий зв’язок) або зменшуються (зворотний зв’язок).