1.2. Право на пред’явлення позову до змі про захист честі, гідності і ділової репутації

Наявність спору про суб’єктивне цивільне право є обов’язковою передумовою реалізації права на пред’явлення позову у справах цієї категорії. Позови у таких справах випливають з цивільних правовідносин, а спір про суб’єктивне цивільне право означає не лише розбіжність між сторонами з приводу їхніх прав та обов’язків, а й неможливість однією стороною здійснювати своє право через дії або бездіяльність іншої сторони.

Позов про спростування недостовірних відомостей може бути пред'явлено особою, про яку поширені такі відомості, а так само близькими родичами цієї особи, коли відомості прямо чи посередньо їх порочать. Заінтересована особа має право на судовий захист у зазначеному порядку також у разі поширення таких відомостей щодо члена її родини або іншого родича, який помер.

У ст. ст. 297, 299 ЦК України йдеться про право на честь, гідність, ділову репутацію фізичної особи, оскільки із тлумачення інших норм ЦК України випливає, що захищати свою ділову репутацію можуть не лише фізичні особи, а й юридичні. Так, за ст. 23 ЦК України вказується, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, при цьому моральна шкода полягає, в тому числі, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Таким чином, з позовами про захист честі, гідності можуть звертатись лише фізичні особи, а з позовами про захист ділової репутації – як фізичні, так і юридичні особи.¹

Відповідачем у справі про захист честі і гідності може бути фізична або юридична особа, яка поширила відомості, що не відповідають дійсності. Якщо позов пред'явлено про спростування відомостей, опублікованих в пресі або поширених іншими засобами масової інформації (по радіо, телебаченню), як відповідачі притягаються автор та відповідний орган масової інформації (редакція, агентство, інший орган, що здійснив випуск інформації). При публікації або іншому поширенні відомостей без позначення автора орган масової інформації за вимогою суду зобов'язаний назвати особу, яка надала відомості, про спростування котрих пред'явлено позов.

Встановивши, що автор використав у публікації відомості, одержані з офіційного джерела, суд має обговорити питання про притягнення до участі в справі як відповідача організацію або службову особу, які надали оспорювані позивачем відомості.При опублікуванні вказаних відомостей без зазначення автора (наприклад, в редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск масової інформації.

У позовах про спростування відомостей, викладених у характеристиках, довідках та інших документах, відповідачами визнаються особи, які їх підписали, та підприємства, установи, організації, від імені котрих видано документ.

На відміну від інших категорій цивільних справ, в яких пред’явлення позову у зв’язку зі смертю фізичної особи є неможливим, у справах за позовами до ЗМІ про захист честі, гідності і ділової репутації можливе пред’явлення позову про захист честі, гідності і ділової репутації померлої особи, якщо поширенням недостовірної інформації про померлу особу порушено особисті немайнові права й іншої особи, що звертається до суду.

До позовної заяви додаються письмові докази, а якщо позовна заява подається представником позивача - також довіреність чи інший документ, що стверджує повноваження представника.

Позивач повинен подати позовну заяву з копіями відповідно до кількості відповідачів.

Отже, якщо в позові міститься вимога про стягнення моральних збитків, в тексті позову повинне міститися обгрунтування цих вимог, а до самого позову повинні прикладатися докази спричинення цих збитків. (Перелік вимог закону до змісту та форми позову міститься в ст. ст. 137 138 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК).²

Закон передбачає спеціальну умову щодо позовів про захист честі, гідності та ділової репутації, які пред’являються до ЗМІ з боку органів державної влади, місцевого самоврядування та посадових осіб цих органів. Ця вимога викладена в ч.4 ст. 17 Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” і виписана вона буквальна так: “У разі конфлікту щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом і засобом масової інформації, з одного боку та органом державної влади або місцевого самоврядування чи офіційною, посадовою особою (офіційними, посадовими особами) - з іншого суд визначається щодо наявності злого умислу журналіста чи засобу, а також враховує наслідки використання потерпілим можливостей позасудового (досудового) спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності та врегулювання конфлікту в цілому.