- •1. Відкриття провадження у справі за позовами до змі про захист честі, гідності і ділової репутації
- •1.1. Позов до змі про захист честі, гідності і ділової репутації. Елементи позову.
- •1.2. Право на пред’явлення позову до змі про захист честі, гідності і ділової репутації
- •2. Провадження у справах за позовами до змі про захист честі, гідності і ділової репутації до судового розгляду
- •2.1. Зміст провадження у справах за позовами до змі про захист честі, гідності і ділової репутації до судового розгляду.
- •2.2. Визначення кола осіб, які беруть участь у справах за позовами до змі з метою захисту власних честі, гідності і ділової репутації
- •2.3 Визначення кола обставин, що мають значення для справи (предмет доказування)
- •3. Докази, доказування і судове рішення у справах за позовами до змі про захист честі, гідності і ділової репутації
- •3.1. Докази і доказування у справах за позовами до змі про захист честі, гідності і ділової репутації
- •3.2. Засоби доказування у справах за позовами до змі про захист честі, гідності і ділової репутації
- •3.3. Рішення суду у справах за позовами до змі про захист честі, гідності і ділової репутації
- •Висновки
- •Список використаних джерел:
3.2. Засоби доказування у справах за позовами до змі про захист честі, гідності і ділової репутації
Розглядаючи пояснення сторін як засіб доказування у справах за позовами до ЗМІ про захист честі, гідності і ділової репутації вбачається наявність суперечностей між положеннями ст. 62 ЦПК, з якої випливає, що пояснення сторін та їхніх представників будуть засобом доказування тільки тоді, коли ці особи за їх згодою були допитані як свідки, та ст. 176, ч. 1 ст. 192 ЦПК, відповідно до яких пояснення сторін та їхніх представників даються без присяги.
Також спірним є віднесення до речових доказів звукозаписів та відеозаписів (ч. 2 ст. 65 ЦПК). Останні мають специфічні риси порівняно з іншими речовими доказами: можуть існувати лише на спеціально адаптованих для відповідного запису носіях; процес формування таких доказів потребує наявності певних технічних засобів; для сприйняття аудіовізуальної інформації, зафіксованої на певному носії, необхідним є відтворення на придатному для цього технічному пристрої. Зроблено висновок, що звукозаписи та відеозаписи в силу їх специфіки слід віднести до окремого виду засобів доказування.4
Висновки експертів використовуються як засоби доказування у цих справах, коли необхідною є наявність спеціальних знань для встановлення таких фактів, як, зокрема: 1) чи був змінений початковий запис радіопередачі, телепередачі, в якому поширена спірна інформація, шляхом монтажу, накладення іншого тексту тощо, внаслідок чого зміст зафіксованої інформації міг бути змінений; 2) чи відповідає вирізка з друкованого видання, яке не збереглося в повному обсязі, за шрифтом, якістю паперу чи іншими ознаками відповідному друкованому засобу масової інформації; 3) чи є застосовані автором інформації мовні прийоми – гіперболи, метафори, гротески, порівняння тощо – за тлумаченням того чи іншого слова, словосполучення чи речення в залежності від його місця в даному контексті такими, що принижують честь, гідність і ділову репутацію; 4) чи відповідає психологічний стан позивача ознакам спричинення йому моральної шкоди.
3.3. Рішення суду у справах за позовами до змі про захист честі, гідності і ділової репутації
Судове рішення у справах за позовами до ЗМІ про захист честі, гідності і ділової репутації має містити відповіді на такі запитання: 1) чи доведений факт поширення (підготовки до поширення) інформації; 2) чи доведений факт поширення (підготовки до поширення) інформації відповідачем; 3) чи стосується інформація прямо чи опосередковано особи позивача; 4) чи є інформація недостовірною, а якщо недостовірною є частина інформації – яка саме частина; 5) чи є поширена (підготовлена до поширення) інформація такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію позивача; 6) якщо відповідач посилається на підстави звільнення від відповідальності за поширення інформації, передбачені законом – чи має місце факт запозичення інформації та чи встановлене джерело отриманої інформації; 7) чи спричинена позивачу майнова шкода, якщо в позовній заяві міститься вимога про її відшкодування, і чи є вина відповідача у спричиненні такої шкоди; 8) чи спричинена позивачу немайнова шкода, якщо в позовній заяві міститься вимога про її компенсацію, і чи є вина відповідача у спричиненні такої шкоди; 9) якщо позов пред’явлено у зв’язку з поширенням недостовірної інформації про померлу особу – чи доказані родинні, дружні, професійні або будь-які інші відносини позивача з померлою особою та факт порушення особистих немайнових прав позивача внаслідок поширення недостовірної інформації про померлу особу; 10) якщо після відкриття провадження у справі стало відомо, що автор статті, репортажу чи іншого виду інформації помер, оголошений померлим, визнаний безвісно відсутнім, обмежено дієздатним чи недієздатним, що є підставою для закриття провадження у справі в частині вимог, пред’явлених до автора, – чи доказаний відповідний юридичний факт смерті, оголошення померлим, визнання безвісно відсутнім, обмежено дієздатним, недієздатним; 11) якщо ЗМІ, до якого пред’явлено позов, припинений як юридична особа, – чи доведений факт припинення.
Вбачається, що рішення суду повинно бути вмотивованим, адже саме вмотивованість відіграє провідну та вирішальну роль в законності та обґрунтованості рішення та відображає логічну та розумову діяльність судді щодо розглядуваної справи, той шлях мислення й оцінки обставин справи та доказів, яким пройшов суд в процесі розгляду справи за позовом до ЗМІ про захист честі, гідності і ділової репутації.
