2. Основні завдання і напрями соціально-реабілітаційної та профілактичної роботи у спеціалізованих соціальних закладах

Технологічний алгоритм соціально-реабілітаційної роботи та профілактики правопорушень неповнолітніх у спеціалізованих соціальних службах включає:

- збір та аналіз повної інформації про дитину, яка стоїть на обліку в службах у справах дітей (вивчення її характеристик, особової справи, медичної картки тощо);

- знайомство з сім’єю, оточенням дитини;

- бесіда-знайомство з дитиною (з’ясування індивідуально-психологічних особливостей, мотивації подальшої поведінки, характеру стосунків з батьками, міркувань щодо освіти, майбутньої роботи тощо);

- розробка індивідуальних діагностичних карт,

- складання індивідуальної програми реабілітації для успішної адаптації до життя в суспільстві, підбір методів втручання (засобів впливу на свідомість, почуття, волю);

- складання плану соціального супроводу;

- розробка та проведення тренінгів з питань соціальних цінностей, досвіду та стимулювання розвитку позитивних рис характеру, подолання особистих комплексів.

За напрямами конкретна діяльність працівників соціальних служб передбачає такі види:

- дослідницьку діяльність, у тому числі соціологічні дослідження, що передбачають вивчення характерних проблем у сфері правопорушень та злочинності в певному регіоні, визначення першочергових проблем неповнолітніх;

- організаційну діяльність, що включає планування заходів ЦССМ із залученням широкого кола організацій-партнерів до реалі­зації програм;

- соціальної роботи з неповнолітніми, налагодження відповідних зв'язків із зацікавленими організаціями та структурами; організаційне забезпечення роботи консультативних пунктів при ЦССМ;

- науково-методичну діяльність, зокрема, розробка методик профілактичного, просвітницького спрямування, психологічних, педа­гогічних, лекційно-тренінгових форм, методик для спеціалістів ЦССМ із питань організації роботи з неповнолітніми, які перебувають у кон­флікті з законом;

- рекламно-інформаційну діяльність - розробка та видання ма­теріалів із профілактики правопорушень і підвищення обізнаності клієнтів з найбільш актуальних питань щодо майбутнього влаштуван­ня життя;

- безпосередню соціальну роботу з клієнтами.

Коли ведеться соціально-реабілітаційна робота з батьками, по­слідовність дій включає: знайомство з сім’єю (підготовка до зустрічі, з'ясування мотивації щодо проживання дитини в сім'ї, питання по­дальшої освіти, роботи тощо); допомога у створенні позитивного сімейного мікроклімату: складання плану соціального супроводу сім’ї; індивідуально-консультативна робота з батьками з подолання кон­фліктних ситуацій у сім’ї.

У випадках соціально-реабілітаційної роботи з найближчим ото­ченням вона розпочинається зі знайомства з людьми, з яких воно складається (однолітки, друзі, знайомі тощо).

Спілкування спрямовується на визначення найбільш референ­тних (для клієнта) осіб з оточення, з’ясування їх індивідуально-психологічних особливостей, мотивації щодо їх подальшої поведінки, характеру стосунків, що розвиватимуться. Після аналізу отриманої інформації і розробки стратегії втручання ведеться індивідуально-консультативна робота з людьми близького оточення.

Важливу частину соціальної роботи на користь зазначеної ка­тегорії неповнолітніх становить організаційна робота з держав­ними установами та громадськими організаціями. Вона включає: представництво і захист інтересів дитини в державних установах; налагодження порозуміння та взаємозв’язків між різними структурами; координацію роботи фахівців різних установ і організацій на користь клієнта.

Органи, установи та соціальні організації здійснюють соціаль­ний патронаж учнівської молоді з профілактики правопорушень. Цю місію виконують такі соціальні організації та служби:

• місцеві органи виконавчої влади;

• органи місцевого самоврядування;

• центри соціальної адаптації;

- органи соціального захисту населення;

- органи охорони здоров’я;

- органи внутрішніх справ;

- центри зайнятості населення;

- будинки-інтернати;

- кризові центри;

- служби психологічної допомоги;

- притулки, в тому числі для неповнолітніх;

- установи соціального патронажу;

- будинки нічного або тимчасового перебування звільнених осіб;

- громадські організації;

- інші уповноважені на це органи, організації та установи.

Велике значення щодо профілактики та попередження дитячої злочинності має діяльність служб у справах дітей. До основних зав­дань служб відносяться:

- реалізація державної політики з питань соціального захисту дітей та запобігання дитячій бездоглядності і вчинення ними право­порушень;

- організація та проведення заходів, спрямованих на поліпшен­ня становища дітей, їх фізичного, інтелектуального і духовного роз­витку;

- здійснення профілактичних заходів, спрямованих на виявлен­ня та усунення причин і умов, які сприяють вчиненню дітьми пра­вопорушень;

- надання органам місцевої виконавчої влади, підприємствам, установам, громадським організаціям, громадянам практичну та ме­тодичну допомогу (консультації) та координує їх зусилля у вирішенні питань;

- соціального захисту дітей та підлітків і профілактики правопо­рушень серед них;

- контроль за виконанням законодавства щодо соціального та правового захисту дітей, дотриманням законодавства про працю ді­тей на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності;

- здійснення контролю за умовами утримання і виховання дітей у спеціальних установах, організацією виховної роботи в навчальних закладах

- участь у правовому вихованні дітей;

- забезпечення додержання вимог законодавства щодо вста­новлення опіки та піклування над дітьми, їх усиновлення;

- представлення у разі необхідності інтересів дітей в судах, у їх відносинах з підприємствами, установами й організаціями;

- розробка та реалізація власних та підтримка громадських про­грам соціального спрямування з метою забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів дітей.

Особливу категорію дітей, схильних до правопорушень, станов­лять діти вулиці. Діти вулиці - це неповнолітні втікачі з власних до­мівок, для яких вулиця стала постійним місцем перебування Серед таких дітей виділяють чотири основні категорії:

- діти, які не мають батьків взагалі;

- діти, чиї батьки живі, однак вони цілком утратили з ними зв’язок;

- діти, які чергують життя на вулиці з життям у родині;

- діти, які ночують удома, але весь день проводять на вулиці без догляду старших.

Більшість дослідників до основних причин поширення соціаль­ного явища “діти вулиці" відносять:

- погіршення матеріального становища значної частини насе­лення;

- збільшення незайнятих дітей і підлітків;

- економічна експлуатація дітей дорослими (залучення дітей до крадіжок, шахрайства тощо);

- послаблення відповідальності батьків за утримання та вихо­вання дітей;

- загострення розбіжностей і конфліктності між батьками і діть­ми;

- ослаблення роботи щодо організації дозвілля дітей за місцем їх проживання і навчання;

- негативні тенденції в ЗМІ.

Велику увагу вирішенню проблеми безпритульних і бездогляд­них дітей та членів їх сімей приділяє Центр соціально-профілактич­ної роботи з дітьми вулиці, діяльність якого включає:

- профілактику можливого “виходу" дитини на вулицю;

- створення соціальних, психолого-педагогічних умов для по­вернення дитини з вулиці;

- сприяння закріпленню дитини за соціальним інститутом (соці­альний супровід).

Також особливо значущим соціальним інститутом при розгор­танні соціальної роботи в інтересах неповнолітніх, які скоїли злочин або мають їх скоїти, є спеціалізовані центри ресоціалізації та адап­тації. Вони створюються на базі ЦСССДМ, до структури повинні входити служби соціального супроводу дітей, схильних до правопорушень, та кризові центри тимчасового перебування для неповнолітніх цієї кате­горії, які потрапили у складну життєву ситуацію.

У межах діяльності спеціалізованих центрів можна реалізувати такі завдання: підтримка соціально значущих зв'язків неповнолітніх правопорушників; проведення різних видів консультування неповно­літніх, які скоюють злочини, та їхніх батьків; соціальна допомога не­повнолітнім потенційним правопорушникам та їхнім батькам; соці­альний супровід неповнолітніх, схильних до правопорушень.

Спеціалізована служба супроводу дітей, які перебувають у конфлікті з законом, передбачає свою роботу з цільовою групою неповнолітніх:

- учні загальноосвітніх шкіл, професійних училищ;

- діти з девіантною поведінкою;

- діти, які перебувають на внутрішкільному профілактичному обліку, обліку служби у справах дітей, кримінальної міліції у справах неповнолітніх;

- підлітки, засуджені до покарань, не пов'язаних з позбавлен­ням волі;

- підлітки та молодь, які перебувають: у слідчих ізоляторах і повертаються з них, школах та училищах соціальної адаптації, ви­ховних колоніях, центрах медико-соціальної реабілітації;

- сім’ї та найближче оточення дітей та молоді вищевказаних категорій.

Напрямами діяльності даних спеціалізованих служб супроводу дітей, які перебувають у конфлікті із законом, є:

1. Профілактика негативних явищ у дитячому та молодіж­ному середовищі, яка передбачає наступні послуги:

Інформаційні послуги:

- проведення інформаційних кампаній щодо формування спо­собу життя як умов особистого благополуччя, інформування про вплив та наслідки вживання алкогольних, токсичних і наркотичних речовин, засоби контрацепції, способи інфікування ВІЛ та засоби його уникнення, запобігання зараженню венеричними хворобами;

- поширення рекламно-інформаційних і просвітницьких ма­теріалів у навчальних закладах, місцях дозвілля, громадських місцях; інформування громадськості про доступність та перелік соціальних послуг спеціалізованої служби супроводу дітей, які перебувають у конфлікті з законом, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, закладів соціального спрямування, закладів освіти, охорони здоров'я, центрів зайнятості, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, графіки їх роботи.

Соціально-педагогічні послуги:

- проведення тренінгів, інтерактивних занять із питань форму­вання культури життєвого самовизначення, прав дитини;

- надання батькам індивідуальних та групових консультацій, лекцій з питань змісту, методів і форм виховання, шляхів встанов­лення довірливих стосунків із дітьми, профілактики жорстокості та насильства в сім’ї;

- проведення ознайомчих екскурсій до закладів судової та кри­мінально-виправної системи;

- залучення до профілактичної роботи спеціалістів закладів охорони здоров’я, фахівців у сфері відновного правосуддя, захисту прав дітей та інтересів сім’ї;

- залучення підлітків до культурних, дозвіллєвих заходів за місцем проживання; участь соціальних працівників у шкільних радах профілактики.

Соціально-психологічні послуги:

- проведення психологічних тренінгів з метою розвитку комуні­кативних навичок, навичок вирішення конфліктів, позитивної пове­дінки;

- індивідуальне консультування та діагностування дітей та батьків.

Соціально-економічні послуги:

- надання консультацій про можливості навчання та праце­влаштування (в індивідуальному та груповому порядку).

Юридичні послуги:

- надання консультацій для клієнтів про адміністративну та кри­мінальну відповідальність за скоєння злочинів;

- проведення консультацій дня батьків та осіб, які їх заміню­ють, про їх відповідальність за виховання дітей, про правові, юри­дичні та кримінальні наслідки, пов'язані з ухилення від батьківських обов'язків;

- представлення та відстоювання інтересів клієнта, захист прав клієнта та його сім’ї у відповідних органах виконавчої влади та місце­вого самоврядування, інших організаціях, установах, закладах.

2. Соціальна робота з дітьми, схильними до правопорушень, яка передбачає наступні послуги:

Інформаційні послуги:

- проведення рекламно-інформаційних кампаній щодо форму­вання здорового способу життя як умови особистісного та життєвого благополуччя, залучення до участі в них неповнолітніх;

- інформування клієнтів про доступність і перепік соціальних послуг центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, спеціалі­зованої служби;

- графіки роботи закладів соціального спрямування, освіти, охорони здоров’я, центрів зайнятості, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;

- інформування клієнтів про ресурси громади та допомога в їх використанні;

- забезпечення клієнтів інформаційними матеріалами з юридичних, психологічних, соціальних питань тощо.

Соціально-педагогічні послуги:

- здійснення початкової оцінки потреб дитини та здатності батьків виконувати батьківські обов’язки й позитивно впливати на дитину;

- проведення тренінгів, інтерактивних занять для дітей із питань подолання міжособистісних конфліктів, самовизначення;

- консультування батьків із питань виховання дітей, корекції їхньої поведінки;

- залучення клієнтів до гуртків, спортивних секцій, клубів за інтересами;

- проведення сімейних, групових нарад, зустрічей з метою вироблення спільного плану дій з подолання проблем;

- організація заходів для створення соціально-позитивної, з підтримкою, атмосфери довкола клієнта та його сім’ї;

- організація ознайомчих екскурсій до виховних, виправних закладів для клієнтів служби;

- робота з найближчим оточенням клієнта (сім’я, родичі, друзі) для виявлення їхніх позитивних ресурсів та їх спрямування на зміну поведінки клієнта.

Соціально-психологічні послуги:

- проведення діагностичних методик із метою виявлення дітей "групи ризику”;

- сприяння проведенню, в разі потреби, психологічного обсте­ження клієнта, аналіз соціально-психологічного клімату в сім’ї клієнта;

- залучення до тренінгів із метою розвитку комунікативних на­вичок, навичок вирішення конфліктів і груп особистісного зростання;

- направлення клієнта для проходження індивідуального психо­логічного консультування

Соціально-економічні послуги:

- аналіз стану матеріально-побутового забезпечення клієнта і його сім’ї;

- сприяння, в разі потреби, покращанню житлово-побутових умов клієнта і його сім’ї;

- надання матеріальної, фінансової та гуманітарної допомоги відповідно до потреб клієнта (з різних джерел, не заборонених чин­ним законодавством);

- інформування клієнтів щодо можливостей продовження на­вчання та працевлаштування (в індивідуальному порядку, у групово­му, на ярмарках вакансій).

Медико-соціальні послуги:

- сприяння, в разі потреби, направленню підлітків, їхніх батьків до реабілітаційних закладів;

- допомога, в разі потреби, у вирішенні питань щодо оздоров­лення дітей;

- залучення спеціалістів, відповідно до потреб, для надання медико-соціальних послуг.

Юридичні послуги:

- допомога в отриманні юридичних консультацій з питань чин­ного законодавства;

- сприяння в оформленні документів для отримання державних соціальних допомог та виплат, субсидій тощо;

- представлення та відстоювання, в разі потреби, інтересів клієнта, захист прав клієнта та його сім’ї у відповідних органах виконав­чої влади та місцевого самоврядування, судах, інших організаціях, закладах та установах;

- допомога, в разі потреби, у закріпленні права власності дитини на житло, майно;

- спільно зі службою у справах дітей встановлення, у разі потре­би, соціального статусу дитини;

- допомога в оформленні документів, що підтверджують статус дитини в разі потреби.

3. Соціальна робота з дітьми, які скоїли злочин, перебувають під слідством, засуджені до покарань, не пов’язаних із позбавленням волі, що передбачає здійснення наступних послуг:

Інформаційні послуги:

- інформування клієнтів про доступність і перелік соціальних послуг центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, спеціалі­зованої служби; графіки роботи закладів соціального спрямування, освіти, охорони здоров'я, центрів зайнятості, органів виконавчої вла­ди та місцевого самоврядування;

- інформування клієнтів про ресурси громади (про навчальні заклади, гуртки, спортивні школи, про діяльність молодіжних гро­мадських організацій, турпоходи, культурні заходи) та допомога в їх використанні;

- забезпечення клієнтів інформаційними матеріалами з юридич­них, психологічних, соціальних питань тощо.

Соціально-педагогічні послуги:

- здійснення комплексної оцінки потреб дитини і здатності батьків виконувати батьківські обов'язки та позитивно впливати на дитину;

- робота з найближчим оточенням дитини (сім’я, родичі, друзі) для виявлення позитивних ресурсів і залучення їх до реабілітацій­ного процесу;

- проведення сімейних, групових нарад, мережевих зустрічей із метою вироблення спільного плану дотримання та виконання су­дового припису;

- консультування батьків з питань корекції поведінки дитини;

- сприяння у вирішенні конфліктних ситуацій між клієнтом та особами, проти яких клієнт скоїв злочин;

- сприяння застосуванню методик примирення між клієнтом і потерпілим;

- залучення клієнтів до гуртків, спортивних секцій, клубів за ін­тересами, організація суспільно корисної діяльності клієнта;

- організація заходів для створення соціально-позитивної, з підтримкою, атмосфери довкола клієнта і його сім’ї;

- організація ознайомчих екскурсій до виховних, виправних за­кладів для клієнтів служби.

Соціально-психологічні послуги:

- надання психологічної підтримки клієнтам та їхнім батькам;

- аналіз соціально-психологічного клімату в сім’ї клієнта;

- проведення тренінгів, інтерактивних занять для клієнтів з ме­тою усвідомлення негативних наслідків протиправної поведінки, роз­виток мотивації до змін на краще та саморозвитку, емоційної саморе­гуляції, життєвого самовизначення;

- проведення індивідуальної та групової корекційної роботи.

Соціально-економічні послуги:

- аналіз стану матеріально-побутового забезпечення клієнта та його сім’ї;

- сприяння, в разі потреби, покращанню житлово-побутових умов клієнта та його сім’ї;

- надання матеріальної, фінансової та гуманітарної допомоги відповідно до потреб клієнта (з різних джерел, не заборонених чин­ним законодавством);

- інформування клієнтів щодо можливостей продовження на­вчання та працевлаштування (в індивідуальному порядку, у груповому, на ярмарках вакансій).

Медико-соціальні послуги:

- сприяння, в разі потреби, направленню підлітків, їхніх батьків до реабілітаційних закладів;

- допомога, в разі потреби, у вирішенні питань щодо оздоров­лення дітей;

- залучення спеціалістів, відповідно до потреб, для надання медико-соціальних послуг.

Юридичні послуги:

- подання клопотань до відповідних органів щодо перегляду ухвали суду, її тривалості та змісту;

- представлення та відстоювання інтересів клієнта, захист прав клієнта та його сім’ї у відповідних органах виконавчої влади та місце­вого самоврядування, судах, інших організаціях, закладах та устано­вах;

- інформування клієнта про можливості дострокового виконання ухвали суду (зняття судимості) та правові наслідки невиконання умов дострокового звільнення;

- допомога, в разі потреби, в отриманні юридичних консультацій з питань чинного законодавства;

- сприяння, в разі потреби, в оформленні документів для отри­мання державних соціальних допомог і виплат, субсидій тощо;

- допомога, в разі потреби, в закріпленні права власності дити­ни на житло, майно.

4. Соціальний супровід неповнолітніх та молоді, які перебувають або перебували у школах, училищах соціальної реабілітації, ви­ховних та виправних колоніях, повернулися з місць позбавлення волі, що передбачає здійснення наступних послуг:

Інформаційні послуги:

- інформування вихованців, направлених із даної території до виховних та виправних закладів та установ, про послуги, які вони змо­жуть отримати в ЦСССДМ, у закладах соціального спрямуван­ня, освіти, охорони здоров’я, центрах зайнятості, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування після їх повернення;

- інформування про вплив та наслідки вживання тютюну, алко­голю, токсичних і наркотичних речовин, запобігання зараженню ве­неричними хворобами, засоби контрацепції, способи інфікування ВІЛ та засоби його уникнення;

- розповсюдження серед вихованців буклетів, листівок, пам'яток профілактичного (пропаганда здорового способу життя) та інфор­маційного змісту (адреси й телефони закладів, необхідних після звіль­нення).

Соціально-педагогічні послуги:

- консультування батьків, родичів дитини під час її перебування у виховних або виправних закладах з метою підтримки позитивних контактів із дитиною, підготовки батьків і найближчого оточення до її повернення,

- залучення клієнтів до оцінки власних потреб і складання індивідуальних планів реінтеграції в сім'ю, громаду;

- допомога у відновленні та зміцненні стосунків із сім'єю, най­ближчим оточенням, громадою, до якої повертається неповнолітній, молода людина після звільнення;

- сприяння участі клієнта в соціально корисній діяльності;

- проведення сімейних групових нарад, мережевих зустрічей з метою розробки плану адаптації клієнта до нових умов життя після повернення з виправних, виховних закладів;

- проведення практичних занять, тренінгів щодо розвитку прак­тично-побутових навичок, навичок самообслуговування, ведення до­машнього господарства, спілкування з сусідами, організації власного змістовного дозвілля;

- проведення індивідуальних бесід, залучення до тренінгів із метою подолання алкогольної, наркотичної залежності тощо;

- сприяння діяльності груп самопідтримки клієнтів;

- проведення бесід із найближчим оточенням, сусідами щодо формування неупередженого з підтримкою, ставлення до клієнта.

Соціально-психологічні послуги:

- запобігання конфліктам і врегулювання їх між членами сім'ї після повернення дитини із закладу;

- надання психологічний консультацій, здійснення корекції по­ведінки клієнтів;

- залучення, в разі потреби, фахівців для проведення психоло­гічної діагностики, сімейної психотерапії.

Соціально-економічні послуги:

- вивчення матеріально-побутових умов проживання сім’ї, вияв­лення наявності відповідних умов для клієнта, який повертається;

- надання консультацій щодо здобуття, продовження освіти, працевлаштування;

- сприяння, в разі потреби, наданню гуманітарної та матеріаль­ної допомоги;

- сприяння, в разі потреби, влаштуванню у соціальний гуртожи­ток, виділенню місця для проживання тощо.

Медико-соціальні послуги:

- допомога у постановці на медичний облік за місцем прожи­вання;

- сприяння влаштуванню до медико-реабілітаційних закладів;

- сприяння в отриманні медичних послуг, у проходженні обсте­ження та лікування;

- сприяння в отриманні клієнтами послуг відновних, реабіліта­ційних програм і програм підтримки.

Юридичні послуги:

- індивідуальне консультування клієнтів щодо їхніх прав;

- допомога в отриманні юридичних консультацій з питань чин­ного законодавства;

- сприяння в отриманні паспорта, реєстрації за місцем прожи­вання, в оформленні або відновленні документів про освіту;

- сприяння в оформленні документів для отримання державних соціальних допомог і виплат, субсидій тощо;

- представлення та відстоювання інтересів клієнта, захист прав клієнта і його сім’ї у відповідних органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, інших організаціях та установах;

- спільно зі службою у справах дітей встановлення, у разі потре­би, соціального статусу дитини, закріплення права власності на житло, майно тощо.

Отже, проблеми соціальної реабілітації з підлітками, схильними до скоєння злочинів, є не новими, але потенційно молодшають і по­требують різних видів профілактичної роботи, включаючи різноманіт­ні аспекти соціальних послуг.

Питання запобігання скоєнню дітьми правопорушень посідає значне місце в діяльності приймальників-розподільників і притулків для неповнолітніх.